WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Фінансування зовнішньоторгових операцій в Україні - Дипломна робота

Банківська справа. Фінансування зовнішньоторгових операцій в Україні - Дипломна робота

1) графік платежів по позиці (щоб вирахувати суму процентів з прибутку, який обкладається податком);(Див. Додаток № )

2) графік амортизаційних відрахувань (щоб вирахувати їх з прибутку, який обкладається податком).(Див. Додаток № )

Розрахунки, а відповідно, і прийняте рішення дуже залежать від того, який процент дисконтування вибере фінансовий директор. Взагалі фінансові директори стараються пов"язати процент дисконтування з рівнем ризику і рухом готівки. У всіх практичних випадках при виборі "лізинг - купівля" ризик майже однаковий. Це пояснюється тим, що весь рух готівки базується на договорах. Наприклад, оплата за технічне обслуговування здійснюється на основі договору з виробником, оплата по позиці - на основі договору з банком. Процентний і амортизаційний податкові щити існують стільки, скільки є в наявності прибутку для "захисту". Платежі по лізингу базуються на основі договору з орендодавцем. Так як всі ці потоки готівки базуються на договорах, то доцільно розглядати їх настільки ризикованими, наскільки банк враховує ризик неплатежу по корпораціям. Єдиний потік готівки, який може відрізнятися по ризику - це ліквідаційна вартість. Та ж післяподаткова ставка була використана тому, що фінансовий директор розглядав залишкову вартість (при виборі покупки) по лізингу як оцінку ліквідаційної вартості. Історично при вирішенні задачі "лізинг - покупка" використовувався інший процент дисконтування, наприклад, норма витрат на капітал, що використовується (норма, яка звичайно застосовується для оцінки запланованих капіталовкладень) при дисконтуванні ліквідаційної вартості обладнання. В наш час, тим не менше звичайно використовується один і той самий процент дисконтування для всіх грошових потоків.

Щоб прослідкувати залежність рівня витрат від вибору проценту дисконтування, розглянемо наступний графік (Див. Додаток № ).

Графік ясно показує, що на проміжку АБ найменші витрати будуть при купівлі обладнання за готівкові гроші, на проміжку БВ буде вигідніше купити обладнання з використанням позики, а на проміжку ВГ доцільніше було б вдатися до фінансування за допомогою лізингу.

Після аналізу переваг і недоліків лізингу в порівнянні з іншими формами кредитування логічно буде перейти до різних видів і техніки даної операції. Як вже було відмічено вище, лізинг поділяють на оперативний і фінансовий. І той, і інший містять в собі багато різноманітних форм. Наприклад, при оперативному лізингу автотранспортних засобів від орендаря вимагається гарантія того, що по закінченні терміну оренди машина буде мати певну залишкову вартість. Оренда з такою гарантією називається орендою відкритого типу (open-end), а без неї - закритого типу (closed-end).

Лізинг, який виходить за національні рамки, тобто коли хто-небуть з учасників угоди є нерезидентом в даній країні, отримав назву міжнародного. Інколи його, в свою чергу, поділяють на експортний та імпортний. Міжнародний лізинг отримав свій розвиток в 70-і роки. Техніка подібних операцій широко застосовувалась до цього багатьма країнами для кредитування операцій на внутрішніх ринках. Основна причина, яка призвела до виходу лізингу на міжнародну арену - це загальне прагнення ведучих країн створити умови для стимулювання експорту та інвестицій зі сторони промислових компаній.

Техніка лізингових операцій відображена на схемі 2 (Див. Додаток № )

Так як часто лізинговій компанії не вистачає власних коштів для здійснення лізингових операцій, то вона може залучати їх. Така операція отримала назву лізингу з додатковим залученням коштів. Підраховано, що більш як 85 % всіх лізингових угод є лізингом із залученням коштів. Орендодавець бере довгострокову позику в одного чи декількох кредиторів на суму до 80 % вартості активів, які здаються в оренду (без права регресу на орендаря), при цьому орендні платежі і обладнання виступають забезпеченням позики (Див. Додаток № ,схема 3).

Часто лізинг здійснюється не напряму, а через посередника (схема 4, див. Додаток № )

Основний орендодавець отримує переважне право на отримання орендних платежів. В договорі звичайно обумовлюється, що у випадку банкрутства третьої ланки орендна плата буде поступати основному орендодавцю. Подібні угоди отримали назву "сублізинг".

Різновидом лізингу стали угоди "дабл діп", які застосовуються в міжнародній сфері. Їх зміст полягає в комбінації податкових вигод в двох і більше країнах. Наприклад, на початку 80-х років придбання ряду літаків було кредитовано через "дабл діп" між США і Великобританією. Вигоди в податкових пільгах у Великобританії більше, якщо орендодавець має право власності, а в США - якщо орендодавець має лише право володіння. Лізингова компанія у Великобританії купує літак, віддає його в оренду американській лізинговій компанії, а та, в свою чергу - місцевим авіакомпаніям. В 80-х роках "Pan American" фінансував свої нові аеробуси по угодах "дабл діп" між Францією і США, а "Quontas" - свої В-747 по угодах між Японією і Австралією. Часто лізингові компанії в податкових цілях відкривають свої філії в місцях з пільговим оподаткуванням: на Кайманових і Багамських островах, в Сінгапурі, Гонконзі, на Антильських і Бермудських островах, в Панамі і Вануату.

Потрібно назвати і такий вид лізингу, як зворотній лізинг (lease-back). Допустимо, що у підприємства є обладнання, але не вистачає коштів для виробничої діяльності. Тоді воно продає це обладнання лізинговій компанії, а остання, в свою чергу, здає його в лізинг цьому ж підприємству. У підприємства відбувається тимчасове вивільнення грошових коштів (схема 5).

Аналізуючи вищенаведене, можна прийти до висновку, що розвиток лізингу на Україні буде залежати від ряду вимог, а саме: створення системи оцінки послуг лізингового характеру, регламентації розмірів амортизаційних відрахувань та страхових внесків на кожен тип лізингових операцій, оскільки вони справляють істотний вплив на розміри орендної плати й результати діяльності як лізингоодержувача, так і лізингодавця. Важливе значення для розвитку лізингу в Україні має також створення обгрунтованих законодавчих норм відрахувань від прибутку учасників лізингових угод.

3. Переваги форфетування в якості способу рефінансування комерційного кредиту.

В сучасній практиці комерційний кредит в чистому вигляді практично не зустрічається, він входить в категорію опосередкованого банківського фінансування в якості її початкової складової частини. Найбільш розповсюдженим методом рефінансування комерційного кредиту є форфетування.

Форфетування - термін, який звичайно вживається для визначення купівлі зобов"язань, погашення яких припадає на який-небудь час в майбутньому і які виникають в процесі поставки товарів і послуг (в більшій мірі експортних операцій) без обігу на любого попереднього боржника. Слово "a forfait" французького походження і означає відмову від прав, що складає саму суть операцій по форфетуванню.

При форфетуванні продавець вимог, які можуть прийняти, наприклад, форму перевідного векселя, захищає себе від любого регресу включенням слів "без обігу" в індосамент. Продавцем форфетованого векселю, як правило, є експортер; він акцептує його в якості платежу за товари і послуги і прагне передати всі ризики і відповідальність за інкасування форфетеру (тобто банку, який обліковує векселі) в обмін на негайну оплату готівкою.

Як правило, форфетуванню підлягають торгові трати чи прості векселі, хоч теоретично заборгованість в будь-якій формі могла б бути форфетована. Менш вживані форми включають акредитив і випливаючі з нього відстрочені платежі. Перевага простих і перевідних векселів пояснюється їх використанням в якості інструментів торгового фінансування на протязі довгого часу і властивою їм операційною простотою.

Кінцевий вибір того чи іншого платіжного засобу в міжнародних торгівельних і кредитних угодах залежить від багаточисленних юридичних, економічних і політичних передумов, що не дозволяє виробити яке-небудь загальне правило.

Якщо імпортер не являється перешокласним позичальником, який користується безсумнівною репутацією, будь-яка форфетована заборгованість обов"язково повинна бути гарантована в формі авалю чи безумовної і безвідзивної банківської гарантії, яка підходить для форфетера.

Виконання цієї умови особливо важливе, якщо розглядати угоду в ракурсі її безповоротності, так як у випадку неплатежу зі сторони боржника, форфетер як на єдину гарантію може покластися лише на цю форму банківської гарантії.

Loading...

 
 

Цікаве