WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Фінансування зовнішньоторгових операцій в Україні - Дипломна робота

Банківська справа. Фінансування зовнішньоторгових операцій в Україні - Дипломна робота

Купівля можлива, коли імпортер має достатні власні кошти або отримає довгостроковий кредит у банку. Проте у нас більшість господарюючих суб"єктів не може ні виділити кошти для інвестування, ні взяти кредит, бо, по-перше, не взмозі забезпечити його заставою, а, по-друге, комерційні банки таких кредитів не надають. Оренда нового обладнання неможлива з іншої причини: підприємства завжди зацікавленні у якнайшвидшій реалізації своєї продукції, щоб прискорити повернення коштів у виробничий оборот і одержанні прибутку.

Для розв"язання цих суперечностей застосовують метод фінансування, відомий під назвою "лізинг".

Лізинг являє собою угоду між власником майна (орендодавцем) і орендарем про передачу майна в користування на обумовлений період по встановленій ренті, яка сплачується щорічно, щоквартально або щомісячно. Тут мається на увазі те, що яка-небудь фірма надає в розпорядження користувача технологічне обладнання, машини, транспортні засоби, літаки, кораблі та т.п., і цей користувач або лізингоотримувач може користуватись основними засобами виробництва для того, щоб виконувати свої виробничні завдання.

Сам термін виник від англійського дієслова "to lease", що означає "орендувати" або "брати в оренду".

Всяке визначення лізингу є обмеженним і не може врахувати всіх форм виявлення цього нового кредитного інструменту, але все ж таки має рацію привести ще одне - визначення Європейської федерації національних асоціацій по лізингу обладнання (Євроліз): "Лізинг - це договір оренди заводу, промислових товарів, обладнання, нерухомості для використання їх у виробничних цілях орендарем, в той час як товари купуються орендодавцем, і він зберігає за собою право власності".

Операції типу "лізинг" відомі вже давно; вони мали місце ще в древньоиу Вавілоні близько 2 тисяч років до н.е.

В останні тридцять років лізинг одержав особливо широке розповсюдження.

Лізинг буває оперативний та фінансовий. Оперативний лізинг припускає передачу в користування майна багаторазового використання на термін по часу коротший ніж його економічний термін служби. Він характеризується невеликою тривалістю контракту (до 3-5 років) і неповною амортизацією обладнання за час оренди. Після закінчення терміну обладнання може стати об"єктом нового лізингового контракту або повертається орендодавцю. Звичайно в оперативний лізинг здається будівельна техніка, транспорт, ЕВМ і т.п. Оперативний лізинг слід розлічати від рентингу - короткострокової оренди машин та обладнання без права їх послідуючого придбання орендарем. Крім того, рентингове товариство має цілий парк обладнання певного типу. Орендна плата за рентингом вища, ніж по лізингу.

Фінансовий лізинг характеризується довготривалим терміном контракту (від 5 до 10 років) і амортизацією всієї або більшої частини вартості обладнання. Фактично фінансовий лізинг являє собою форму довгострокового кредитування покупки. По закінченні терміну дії фінансового лізингового контракту орендар може повернути об"єкт оренди, продовжити угоду або укласти нову, а також купити об"єкт лізингу по залищковій вартості (звичайно вона носить чисто символічний характер).

По об"єктах угод лізинг поділяється на лізинг рухомого і нерухомого майна. При лізингу нерухомості орендодавець будує або купує нерухомість за дорученням орендаря і надає йому використання в комерційних і виробничних цілях. Так, як і в угодах з рухомим майном, контракт укладається звичайно на термін менший або рівний амортизаційному періоду об"єкту; орендар несе всі ризики, витрати і податки під час дії контракту.

Причиною шорокого розповсюдження лізингу є ряд його переваг перед звичайною позикою:

1. Лізинг передбачає 100 %-не кредитування і не вимагає негайного початку платежів. При використанні звичайного кредиту для покупки майна підприємство повинно було б близько 15 % вартості покупки оплачувати за рахунок власних коштів. При лізингу контракт укладається на повну вартість майна. Орендні платежі звичайно починаються після поставки майна орендареві, або пізніше.

2. Набагато простіше отримати контракт по лізингу, ніж позику. Особливо це відноситься до дрібних і середніх підприємств. Декотрі лізингові компанії навіть не вимагають від орендаря ніяких додаткових гарантій. Передбачається, що забезпеченням угоди служить само обладнання. При невиконанні орендарем своїх зобов"язань лізингова компанія відразу ж забирає своє майно.

3. Лізингова угода більш гнучка ніж кредит. Кредит завжди передбачає обмежені терміни і розміри погашення. При лізингу орендар може планувати надходження своїх доходів і виробити з орендодавцем відповідну, зручну для нього, схему фінансування. Платежі можуть бути щомісячними, щоквартальними і т.д., суми платежів можуть відрізнятись одна від одної. Іноді погашення може здійснюватись після одержання виручки від реалізації товарів, вироблених на обладнанні, яке взято в лізинг.

4. Ризик старіння обладнання цілком лягає на орендодавця. Орендар має можливість постійного оновлення свого парку обладнання.

5. Переваги обліку орендованого майна. Основними принципами Євролізу по обліку лізингових операцій є публікування орендарем своїх фінансових зобов"язань, які випливають з лізингових угод, а також та обставина, що облік і амортизація лізингового майна проводится по балансу підприємства.

Вважається, що опублікування орендарем своїх зобов"язань буде відігравати важливу роль в оцінці його фінансового положення. Цифрова інформація по зобов"язаннях на дату складення балансу задовільнить всі запити третіх сторін. Ця публікація може бути зроблена у формі додатку до балансу. При цьому слід відобразити слудуючі моменти:

- суму орендних платежів в даному фінансовому році;

- загальну суму орендних платежів за період контракту та їх поточну вартість на дату складання балансу.

6. У випадку лізингу орендар може використати відразу набагато більше виробничних потужностей, ніж при покупці. Тимчасово вивільнені завдяки лізингу гроші він може пустити на які-небудь інші цілі.

7. Так як лізинг довгий час служить засобом реалізації продукції і розвитку виробництва, то державна політика, як правило, направлена на заохочення і розширення лізингових операцій.

8. Міжнародний валютний фонд не враховує суму лізингових угод в підрахунку національної заборгованості, тобто є можливість перевищити ліміти кредитної заборгованості, встановлені Фондом для окремих країн.

В той же час лізинг має і ряд недоліків:

- орендар не виграє на збільшенні залишкової вартості обладнання (наприклад, через інфляцію);

- якщо це фінансовий лізинг, а науково-технічний прогрес робить виріб застарілим, орендні платежі не припиняються до кінця контракту;

- складність організації;

- вважається, що вартість лізингу більша, ніж позики, але не можна забувати, що ризик застарілого обладнання лягає на орендодавця, і тому він бере більшу комісію для компенсації.

Вартість лізингу може бути нижча або рівною вартості позики лише при наявності певних податкових пільг. Якщо підприємець має вибір (або купити обладнання за допомогою кредиту, або взяти його в лізинг), то йому необхідно порівняти витрати по кожному способу кредитування. В таких випадках виникає питання про принцип, виходячи з якого повинно проводитись це порівняння, так як платежі однакових розмірів, але різні по часу, зовсім не однозначні. Таким принципом стає фінансова еквівалентність платежів. Еквівалентними вважаються такі платежі, які, будучи зведеними до одного і того ж моменту часу, рівні. Процес зведення називають дисконтуванням, а одержану суму - чистою поточною вартістю (net present value).

У світовій практиці при визначенні чистої поточної вартості платежів використовується наступна формула дисконтування:

ПВ = МВ * Кt , де

ПВ - поточна вартість;

МВ - майбутня вартість;

Кt - коефіцієнт дисконтування.

(t-1)

Кt = 1/ (1 + E) , де

Е - норматив зведення в часі

(процент дисконтування);

t - номер року розрахункового періоду.

Щоб порівняти два варіанти фінансування, потрібно в кожному випадку підрахувати чисту поточну вартість. Необхідно врахувати:

- податкові пільги в кожному випадку;

- якщо об"єкт не виступає власністю, то не можна використовувати амортизаційні пільги;

- якщо об"єкт купується, то фірма повинна оплатити витрати по техобслуговуванню (в багатьох країнах ці витрати вираховуються з прибутку, який обкладається податком), а якщо об"єкт лізингується, то це залежить від конкретної угоди;

- так як об"єкт не належить орендарю, то він втрачає право на остаточну вартість.

Розглянемо приклад американської компанії "Cartford Manufacturing". Нехай компанії потрібно обладнання вартістю 100000 дол.США. Воно буде використовуватись 5 років, і після цього залишкова вартість буде дорівнювати приблизно 15000 дол.США. Виробник пропонує комісію за техобслуговування в розмірі 5000 дол.США в рік. Компанія належить до 40-процентної категорії платників податків. Якщо фінансовий директор купить обладнання, то банк позичить корпорації 85000 дол.США на умовах 15 % (річний платіж напротязі 5 років). Орендодавець бере на себе техобслуговування. Щоб приступити до порівняльного аналізу, необхідно скласти два графіки:

Loading...

 
 

Цікаве