WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Фінансування зовнішньоторгових операцій в Україні - Дипломна робота

Банківська справа. Фінансування зовнішньоторгових операцій в Україні - Дипломна робота

- при такому сценарії розвитку подій і проведенні в країні політики економічного зростання, сфера вексельного обігу може в значній мірі позбутися некоректних угод, повністю вичерпає себе роль векселя як грошового сурогата, інструменту спекуляції, засобу отримати доступ до товарів і послуг, і навпаки, він все вбільшій мірі починає проявляти себе як інструмент кредиту, в тому числі і комерційного,переважно в експортно-імпортній сфері;

- у підсумку "звичайний" вексель буде використовуватись переважно в зовнішньоторговій діяльності для оформлення разових кредитних угод, сек"юритизації проблемних боргів;

- на базі сучасного вексельного обігу в пошуках більш високої прибутковості утворяться нові сегменти фінансового ринку пов"язані з векселями: а) комерційні папери, б) банківські акцепти, пов"зані з зовнішньою торгівлею, в) складські свідотства.

III. Особливості здійснення зовнішньоторгових операцій нетрадиційними методами в Україні

1. Проблеми застосування Факторингу в процесі фінансування зовнішньої торгівлі.

В умовах інтенсивного розвитку банківської системи України стає актуальною проблема формування стійкої структури банківських послуг. Тому виникає потреба застосування їх нових видів, які б сприяли ефективності діяльності насамперед виробничої сфери країни. Одним з видів фінансування зовнішньої торгівлі банками доцільно вважати факторинг, який призначений головним чином для дрібних і середніх підприємств.

Факторинг - покупка спеціальною фінансовою компанією грошових вимог експортера до імпортера та їх інкасація. Експортер передає фактору вимоги до покупця, які виникають з кредиту постачальника, а фактор приймає на себе отримання платежу по ним. При передачі вимог фактору останній виплачує експортеру 80 - 90 % суми вимог на протязі 2-3 днів, так як фактор страхує на випадок неплатежу покупця. За допомогою факторингу рефінансуються вимоги, термін платежу за якими не перевищує 360 днів. Ставка за факторинговий кредит на 2-4 % вище офіційної облікової ставки.

Вперше факторингові послуги було здійснено в промисловій компанії "First National Bank of Boston" у 1947 р.В Західній Європі перші факторингові фірми з"явились дещо пізніше.1970-1980рр. характеризувались високими та стійкими темпами зростання (на 40-50%) факторингових операцій практично в усіх розвинутих країнах. В Україні факторинг почав свій розвиток у 1989-1990рр., коли було проведено формування першої мережі комерційних банків. Але з виникненням деяких обставин, перш за все дії інфляційних процесів, базу для факторингових операцій було підірвано, і їх дію здебільшого припинено.

Основні причини, які спричинили до відмови щодо факторингових операцій комерційних банків України - це гіперінфляційні процеси в економіці країни в період з 1989-1990рр., а також кредитні ставки, які на той час сягали астрономічних процентів і коливалися в межах 300-400% річних.

Аналізуючи це і беручи до уваги той факт, що при факторингових операціях обов"язково присутній елемент комерційного кредиту не важко зробити висновок, що при такій ситуації і при повній відсутності прогнозу і аналізу стану ринку в Україні, факторинг попав в розряд найбільш ризикованих, і, як наслідок, майже не використовується в повсякденній банківській практиці.

Факторинг - достатньо новий вид послуг в сфері фінансування, який призначений в першу чергу для нових дрібних і середніх фірм. Ним займаються спеціальні факторинг-фірми, які, як правило, тісно зв"язані з банками або є їх дочірними філіями.

Фактор-фірми використовують систему "online". Зміст її полягає в тому, що фірми через свою комп"ютерну систему можуть цілодобово отримувати інформацію про фінансовий стан їх вимог (зобов"язань): які рахунки вже оплачені, які є терміновими. Кодування інформації допомагає тримати її в таємниці від конкурентів, не припускає зловживань зі сторони третіх осіб.

В рамках цієї системи фактор-банки і фактор-фірми готові надавати своїм клієнтам будь-які оперативні дані не тільки відносно бухгалтерських рахунків, але і збутової статистики.

В області експорту фактор-фірми млжуть надавати додаткові послуги двох варіантів:

так званий "тихий", або "прихований", факторинг;

"відкритий" факторинг.

При "тихому" ("прихованому") факторингу клієнт укладає договір факторингу зі своїм банком, регулярно його інформує про укладені угоди і надсилає копії всіх експортних рахунків. Клієнт експортера не знає про це. Фактор-банк сплачує своєму клієнту 80 % суми рахунку через банк. Коли експортер отримає гроші за рахунком від своєго клієнта, він розраховується з фактор-банком.

Але якщо покупець, тобто клієнт експортера, не взмозі або не готовий оплатити рахунки - звичайно на протязі 60 днів після закінчення терміну, експортер інформує його про уступку (цесія -правова форма уступки прав за борговими зобов"язаннями) вимоги фактор-банку, який зі своєї сторони застосовує всі санкції, аж до пред"явлення позову до покупця.

В Західній Европі всі фактор-фірми є членами міжнародної організації "International factors group". Тому в другій країні вони можуть застосовувати правові санкції до покупця через членів цієї організації даної країни.

Отже, фактор-фірми вправі пред"являти вимоги про оплату і з акредитивів, і інкасо проти документів. Якщо, напрклад, іноземний покупець не готовий оплатити свій рахунок на протязі 90 днів, то фактор-банк тим не менше оплачує його своєму клієнтові повністю і сам приймає всі міри для того, щоб отримати гроші від покупця.

Які перевагт дає ця система експортеру? Експортер має 100 %-ну гарантію на отримання всіх платежів по своїм рахункам. Крім того, в нього вже немає необхідності в інформації про фінансовий стан нових покупців, оскільки цим займається фактор-банк.

Вартість системи "тихого" факторинга залежить від розміру обігу і платоспроможності покупців - від 0,5 до 1 % суми рахунків. До цього ще додається звичайна ринкова процентна ставка для кредитів по фінансуванню експорту, так як фактор-банк виплачує клієнту гроші раніше, ніж покупець рплачує свої рахунки.

Друга система факторингу, включаючи інкасо, називається "відкритою". На відміну від першої тут експортер зобов"язаний вказати на своїх рахунках, що вимога продана фактор-фірмі в країні покупця. Як і в першій системі, фактор-банк гарантує своєму клієнту 100 %-не отримання суми своїх рахунків при умові, що межа кредитування узгоджена між фактор-банком і клієнтом. Після отримання копій рахунків фактор-банк виплачує клієнту 80 % суми рахунків.

За цією системою фактор-фірми, які є членами міжнародної організації фактор-фірм, збирають платежі всіх дебіторів. Якщо який-небудь з них виявляється неплатіжоспроможним, то до нього застосовуються всі відповідні міри, аж до судового процесу.

Якщо експортер навіть після неодноразових спроб отримати від своєго клієнта платіж тим не менше грошей не отримає, то фактор-фірма через 90 днів все ж таки переказує експортеру всю суму рахунку. Але в цьому випадку вартість для експортера системи факторингу дещо вище, ніж при "тихому", або "прихованому", факторингу, на 0,70-1,5 % суми рахунків - в залежтості від обігу та кредитоспроможності покупців.

Отже, факторинг є новою ефективною системою поліпшення ліквідності та зменшення фінансового ризику для нових підприємств з швидкозростаючим обігом, які не хочуть брати на себе виконання адміністративної роботи по перевірці платоспроможності своїх клієнтів, веденню бухгалтерського обліку у відношенні своїх вимог та зацікавлені у швидкому (по можливості) отриманні грошей по своїм рахункам. В цілому факторинг - досить дорога операція для клієнтів.

В результаті лізингу і фавторингу можуть виникати додаткові відносини залежності від крупних банків, які володіють лізинговими і факторинговими компаніями.

Таким чином, здійснення факторингових операцій іде на користь як банківській системі, так і підприємствам, організаціям, установам. Тому можна утверджувати перспективу розвитку факторингу в Україні при умові поступової стабілізації становлення ринкових відносин господарської сфери країни, податкової політики, формування ефективного грошового обігу,стабільних ставок рефінансування НБУ, помірних процентних ставок комерційних фінансових установ і стійкої законодавчої бази.

2. Лізингові операції як метод кредитування виробника.

Щоб організувати виробництво товарів, надання послуг або розширити масштаби вже розпочатої справи, потрібні певні витрати. Дістати у своє розпорядження нові робочі машини, інше обладнання можна двома способами - придбати чи взяти в оренду.

Loading...

 
 

Цікаве