WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Фінансова звітність комерційних банків - Дипломна робота

Банківська справа. Фінансова звітність комерційних банків - Дипломна робота

Для того, щоб користувачі могли порівняти фінансовий стан, результати та зміни під впливом часу, важливо, щоб фінансові звіти давали відповідну інформацію за попередні звітні періоди. Якщо ж відбулися зміни правил бухгалтерського обліку, то банк повинен забезпечити порівнянність звітності через перерахування даних минулого звітного періоду за новими правилами та відобразити результати таких змін на окремих рахунках доходів та витрат.

Фінансова звітність банку має оприлюднюватись, але за умови наявності аудиторського висновку, складеного з дотриманням відповідних норм та стандартів. Цей висновок повинен містити підтвердження або аргументовану відмову від підтвердження достовірності, повноти та відповідності законодавству бухгалтерської звітності.

Звітність має бути дієвою, тобто забезпечувати необхідною інформацією внутрішніх і зовнішніх користувачів, розкривати кількісні та якісні оборони явищ, що вивчаються. Водночас вона не повинна бути громіздкою та трудомісткою, а раціонально побудованою й економічною. Цьому має сприяти розроблення Національним банком України централізованої стандартної програми для формування усіх форм фінансової звітності з операційного дня банку.

На практиці часто необхідно знайти оптимальне сполучення якісних характеристик. Головною метою при цьому є досягнення такого співвідношення характеристик, яке б відповідало меті та завданням звітів.

Основне призначення фінансової та статистичної звітності полягає в наданні користувачам правдивої та достовірної інформації про майновий та фінансовий стан банку, про результати його господарсько-фінансової діяльності з а звітний період. Користувачам також необхідна інформація, яка дає змогу краще розібратися в особливостях здійснюваних банками операцій. Така інформація їм потрібна завжди, а особливо тоді, коли банк перебуває під посиленим контролем та подає Національному банку інформацію, яка не завжди призначена для оприлюднення. Тому розкриття інформації у фінансових звітах банку мусить бути достатньо вичерпним для того, щоб задовольнити потреби користувачів в інформації щодо ліквідності та платоспроможності банку, способів управління і контролю ризиків, пов'язаних з кредитними та іншими операціями банку.

Користувачами звітності комерційних банків України можуть бути уповноважені на підставі законодавства України представники органів державної влади, юридичні та фізичні особи, зацікавлені в результатах господарської діяльності банку, в тому числі власники, засновники та акціонери банку, кредитори, інвестори, контрагенти, міжнародні фінансово-кредитні установи та інші особи, які відповідно до чинного законодавства мають право на отримання інформації, що міститься у фінансовій звітності.

Головним користувачем звітності комерційних банків виступає Національний банку України, котрий виконує роль центрального банку держави та функцію банківського нагляду. Відповідною інформацією щодо стану грошового обігу та діяльності банківської системи користуються міжнародні фінансові організації, членом яких є Україна.

1.2. Класифікація звітності банків України

Комерційні банки України складають звітність різноманітну за формою та змістом. Звітність, що надається комерційними банками, можна класифікувати за наступними ознаками:

  • формою;

  • способом представлення;

  • терміном надання;

  • рівнем консолідації;

  • категорією користувачів;

  • видом.

За формою розрізняють фінансову та нефінансову звітність.

У банківській практиці фінансовою звітністю розуміють звітність комерційних банків, що відображає результати його фінансової діяльності. Вона складається на підставі даних фінансового обліку. Характерною рисою фінансової звітності є те, що вона складається з дотриманням балансового узагальнення облікової інформації. Це закладено в самій структурі форм фінансової звітності, внутрішній та міжформеній ув'язці показників. До неї належать форми (наприклад, 1-КБ, 2-КБ), які узагальнено характеризують результати фінансової діяльності банку, а також додаткові форми, які деталізують окремі статті балансового звіту, звіту про прибуття та збитки та звіту про рух грошових коштів.

До складу фінансової звітності у країнах з розвинутою ринковою економікою включають бухгалтерський баланс, звіт про прибуття та збитки, звіт про рух грошових коштів, додатки залежно від потреб користувачів інформації. Річний фінансових звіт супроводжується також пояснювальною запискою.

Інформація про фінансовий стан переважно наводиться в балансовому звіті, а також у звіті про прибутки і збитки. Інформація про зміни фінансового стану міститься у фінансових звітах у відокремленому вигляді (звіт про рух грошових коштів). Складові частини фінансових звітів взаємопов'язані, оскільки вони відображають різні аспекти одних і тих же фактів господарської діяльності. Хоча кожен звіт надає інформацію, яка відрізняється від інших звітів, жоден з них не слугує лише для однієї мети і не містить усієї інформації, необхідної для задоволення особливих потреб користувачів.

Нефінансовою звітністю можна назвати звітність, що подається банками для задоволення потреб органів влади, податкових органів, на вимогу Антимонопольного комітету, організацій. В залежності від вимог користувачів звітність можна згрупувати наступним чином:

  • податкова;

  • управлінська;

  • нормативна (статистична).

До статистичної звітності належить звітність про кредитні та депозитні операції в національній і в іноземній валюті, процентні ставки, операції з цінними паперами та інші банківські операції.

Статистична звітність містить інформацію необхідну для побудови системи статистичних даних, які відповідають регулюючим цілям та цілям банківського нагляду. Джерелом статистичної звітності переважно виступають дані статистичного та бухгалтерського обліку.

На базі статистичного обліку складається звітність про внутрішній аудит, про взаємовідносини з правоохоронними органами та ін.

Державна статистична звітність подається банками усіх видів та форм власності, включаючи Національний банк України, місцевим статистичним органам за формами і в порядку, встановленому Державним комітетом статистики України відповідно до чинного законодавства з питань державної статистики. Ця звітність містить інформацію, яка є типовою для будь-якого суб'єкта господарювання і яка узагальнюється органом державної статистики в цілому по народному господарству для розроблення статистики національних рахунків з розподілом за секторами економіки. Така звітність включає дані про фінансові результати діяльності, чисельність працюючих, використання робочого часу, оплату праці, наявність основних фондів, капітальні вкладення, діяльність обчислювальних центрів, використання обчислювальної техніки, кількість автотранспорту, а також іншу інформацію.

Банки складають також і спеціальну звітність, котра подається окремим користувачам і містить цільову інформацію. Так, банки подають податковим органам декларацію про прибуток, податкову декларацію про податок на додану вартість тощо. Джерелами спеціальної звітності є дані бухгалтерського та статистичного обліку.

За способом надання виділяють звітність, що направляється:

  • електронною поштою (в електронному вигляді);

  • поштою (на паперових носіях).

У сучасних умовах інформатизації банківської справи звітність комерційними банками надається переважно електронною поштою у вигляді файлів. Це зручний та надійних спосіб передавання інформації в межах банківської системи. Він дозволяє:

  • заощаджувати час на підготовку та передачу інформації;

  • зменшити обсяг паперових носіїв;

  • виключити дублювання наданої інформації департаментам НБУ;

  • впровадити систему показників комплексного аналізу та аналізу окремих напрямків діяльності банку.

Звітність у файловому режимі передається комерційним банком на головний сервер у НБУ, де вона відповідним чином групується і надається департаментам згідно з їх вимогами. Впровадження автоматичного сортування інформації дає змогу:

  • кодувати її на рівні операцій вже у момент введення;

  • зменшувати кількість помилок;

  • створювати умови для здійснення логічного та арифметичного зіставлення інформації, що міститься в різних формах.

Поштою в основному надається звітність, що вимагає НБУ за запитом, філіями комерційних банків України, що знаходяться за кордоном, а також уповноваженими банками для визначення розміру зовнішнього боргу та складання платіжного балансу України.

Класифікація за терміном передбачає надання комерційними банками звітності: щоденної; щотижневої; подекадної; двотижневої; місячної; квартальної; піврічної; річної; за запитом. В свою чергу цю звітність можна згрупувати наступним чином: офіційна звітність, оперативна звітність, звітність за запитом.

Loading...

 
 

Цікаве