WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Фінансова звітність комерційних банків - Дипломна робота

Банківська справа. Фінансова звітність комерційних банків - Дипломна робота

Під метою звітності розуміють забезпечення інформацією про фінансовий стан банку, його діяльність на валютному ринку та участь у виконанні окремих доручень уряду та Національного банку України [50, с.414].

З одного боку, звітність можна назвати основним джерелом отримання інформації для суб'єктів господарювання, з іншого – каналом зв'язку, через який суб'єкт передає відомості про свою діяльність у ринкове середовище. Необхідність звітності зумовлена відкритістю економіки.

Складання фінансової звітності, як і ведення фінансового обліку, жорстко регулюється міжнародними стандартами та чинним законодавством України. Звітність ґрунтується на міжнародних принципах бухгалтерського обліку. До неї пред'являються ті самі вимоги, що й до бухгалтерського обліку, бо вона є його складовою.

Основними такими принципами є:

  • Принцип безперервності діяльності. Він означає, що банківська установа постійно функціонує і продовжуватиме свою діяльністю у майбутньому необмежений період. Власники банку не мають наміру його ліквідовувати, продати або скоротити масштаби діяльності. Відповідно до цього принципу господарські засоби враховуються у балансі за їхньою фактичною собівартістю, а не за ринковою ціною. Якщо ж з'являються ознаки, що банківська установа припинить свою діяльність і буде ліквідована повністю або зменшена кількість її філій, застосовуються інші правила бухгалтерського обліку. В цьому разі активи банку оцінюються за ринковою (ліквідаційною) вартістю.

  • Принцип постійності. Цей принцип вимагає від банків протягом тривалого часу керуватися одними й тими самими правилами і методами бухгалтерського обліку. Зміни обраних методів і правил обліку мають бути обґрунтовані (наприклад зміни в законодавчій базі) та докладно описані в додатку до фінансової звітності. При цьому необхідно забезпечити порівнюваність із фінансовими звітами за минулі періоди.

  • Принцип обачливості (обережності). Цей принцип передбачає, що активи й пасиви мають бути оцінені та відображені в обліку розумно, з достатньою мірою обережності. За даним принципом доходи обліковуються, коли можливість їх отримання стає цілком очевидною, а витрати та збитки – коли їх здійснення є ймовірною, можливою подією. Принцип обачливості дає змогу уникнути завищення оцінки активів і доходів, а також недооцінки зобов'язань і витрат. Передбачені потенційні збитки мають бути відображені в результатах звітного періоду, а не переноситися на наступні. Реалізація цього принципу вимагає ведення банками спеціальних рахунків сумнівних активів, резервів під знецінювання активів та можливих втрат за сумнівними активами, резервів під ризики та платежі.

  • Принцип нарахування. Згідно з цим принципом доходи й витрати відображаються в обліку в тому звітному періоді, в якому вони були нараховані або зроблені, незалежно від того, коли фактично були отримані чи сплачені гроші. Безперервна діяльність суб'єкта господарювання передбачає виділення звітних періодів для складання необхідної звітності та виявлення результатів господарської діяльності. Найчастіше звітний період збігається з календарним роком, а проміжними звітними періодами є поквартальні та/або місячні.

  • Принцип реалізації (дати операції). Згідно з цим принципом доходи від реалізації продукції (надання послуг), а також витрати відображаються в обліку в день їх здійснення, тобто в день виникнення прав (активів) або зобов'язань (пасивів), незалежно від того, коли фактично було отримано чи сплачено гроші за ними.

  • Принцип окремого відображення активів та пасивів. За даним принципом всі рахунки, на яких вони обліковуються, є активними або пасивними, за винятком рахунків прибутків та збитків, переоцінки, а також клірингових, транзитних та технічних банківських рахунків. Іншими словами, статті активів та пасивів оцінюються окремо і відображаються в розгорнутому вигляді, вони не повинні сальдуватись у балансі.

  • Прийнятність вхідного балансу. Цей принцип означає, що залишки за рахунками на початок поточного звітного періоду мають відповідати залишками на кінець попереднього звітного періоду. Власне, цей принцип означає реалізацію поділу безперервної діяльності банку на звітні періоди.

  • Принцип суттєвості. Даний принцип означає, що в обліку мають бути відображені всі суттєві (важливі) події або господарські операції. Водночас несуттєві події чи факти не повинні відображатися в обліку. Зауважимо, що визначення суттєвості може бути суб'єктивним.

  • Принцип собівартості. Згідно з цим принципом активи й пасиви обліковуються за фактичними витратами на їх придбання або виникнення. Активи та зобов'язання в іноземній валюті перецінюються на звітну дату за офіційним курсом Національного банку України, що діяв на останній робочий день звітного періоду.

  • Принцип відкритості. Відповідно до цього принципу фінансові звіти мають бути достатньо якісними і детальними, щоб уникнути двозначності, достовірно відображати фінансовий стан установи та результати її діяльності за звітний період. Звітність має бути чітко складеною, зрозумілою для користувачів та супроводжуватися пояснювальною запискою.

  • Принцип консолідації. Згідно з цим принципом, якщо установа має філіали, дочірні та спільні підприємства, вона повинна складати зведену фінансову звітність у цілому по банку, в якій буде відображена економічна ситуація загалом. Під час підготовки до складання зведеної фінансової звітності необхідно: уніфікувати рахунки дочірніх та спільних підприємств; здійснити зведення статей балансу; зменшити валюту балансу на залишки за взаємними розрахунками та вкладеннями.

  • Перевага змісту над формою. Цей принцип означає, що операції відображаються відповідно до їхньої економічної суті, тобто як кредитні операції.

    Водночас окремі з вимог специфічні щодо фінансової звітності. Насамперед, інформація фінансової звітності має ґрунтуватися на даних аналітичного й синтетичного обліку, причому мусить забезпечуватися тотожність даних цих обліків, а також тотожність показників балансів, бухгалтерських звітів та даних синтетичного й аналітичного обліків. Ще до складання фінансової звітності в бухгалтерському обліку мають бути відображені всі операції, які здійснювалися у банку за звітний період.

    Підготовка звітів ґрунтується на принципах, які покладені в основу організації бухгалтерського обліку в банках. Відповідно до міжнародних стандартів фінансова звітність комерційного банку повинна мати якісні характеристики, тобто містити інформацію, корисну для користувачів. Розрізняють такі основні якісні характеристики звітності: зрозумілість; значущість; достовірність; зіставлюваність [50, с.414].

    Головною якістю інформації, що подається у звітах, є швидке розуміння її користувачами. Для розуміння звітності користувачі повинні володіти достатніми знаннями про бізнес, економічну доцільність, бухгалтерський облік та мати бажання вивчати інформацію.

    Для того, щоб бути необхідною для користувачів, інформація повинна бути значущою в процесі прийняття ними відповідних рішень. Інформації властива якість значущості тоді, коли вона впливає на вибір економічного рішення, допомагає оцінити минулі, теперішні чи майбутні події, підтвердити або скоригувати попередні оцінки.

    Якщо виникає невмотивована затримка звітної інформації, вона може втратити свою значущість. Тому цінність інформації полягає в своєчасності її подання.

    Значущість інформації визначається її природою та істотністю. У деяких випадках достатньо визначити природу інформації, щоб визначити, чи істотна вона.

    Інформація є істотною, якщо її пропуск або невірний розрахунок у звітності можуть вплинути на економічні рішення користувачів.

    Інформація буде корисною у тому випадку, якщо вона є достовірною. Інформація має властивість достовірності тоді, коли вона вільна від суттєвих помилок та суб'єктивності. Користувачі можуть покладатися на неї у тій мірі, наскільки повно та неупереджено вона може відображати або очікується, що буде відображати, дійсний стан справ.

    З метою забезпечення достовірності інформація має максимально повно відтворити факти господарської діяльності. Наприклад, у балансовому звіті повинні бути відображені всі операції, які призводять до виникнення активів, зобов'язань та власного капіталу банку на дату складання звіту.

    З метою забезпечення надійності інформація, що міститься у звітах, має бути нейтральною, тобто об'єктивною. Звіти не є нейтральними, якщо за допомогою вибору інформації або форми її надання вони впливають на прийняття рішення або оцінку, що зумовлює досягнення заздалегідь визначених результатів або вибору.

    З метою забезпечення достовірності інформація у фінансових звітах має бути повною. Недогляд може призвести до того, що інформація буде невірною і, таким чином, не достовірною чи недостатньою з огляду значущості.

    Важливою передумовою якісної характеристики можливості зіставлення є те, що користувачі мають бути поінформовані про політику бухгалтерського обліку, яка здійснюється під час підготовки фінансових звітів, а також щодо будь-яких змін у грошово-кредитній політиці та наслідки таких змін.

  • Loading...

     
     

    Цікаве