WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Фінансова звітність комерційних банків - Дипломна робота

Банківська справа. Фінансова звітність комерційних банків - Дипломна робота

Об'єктивність – це незалежна позиція, яку повинні займати внутрішні аудитори при здійсненні відповідних перевірок. Виконання принципу об'єктивності передбачає, що: внутрішні аудитори мають відстоювати власну думку з питань аудиту, яка може не збігатися з думкою інших працівників банку і зовнішніх аудиторів; фахівці внутрішнього аудиту, які працювали в будь-яких підрозділах банку, не можуть бути призначені для проведення аудиторської перевірки цих підрозділів протягом року або більш тривалого часу після прийняття їх на роботу до служби внутрішнього аудиту.

Об'єктивність результатів аудиторської перевірки банку поширюється на вибірку, обсяг якої, як правило, не перевищу 25%.

Стандарт №3 (професійна компетентність) передбачає огляд професійних якостей та норм поведінки внутрішніх аудиторів банку.

Дієвість служби внутрішнього аудиту значною мірою визначається компетентністю її працівників, які повинні мати високий професійних досвід та володіти необхідними знаннями і навичками. Крім цього, фахівцям цієї служби мають бути притаманні такі якості, як коректність, доброзичливість та прагнення до підвищення своєї кваліфікації.

Ці риси мають надзвичайно велике значення, оскільки від них залежить атмосфера не тільки всередині колективу служби внутрішнього аудиту, а й у цілому в банку.

Внутрішні аудитори зобов'язані дотримуватися певних норм поведінки, а саме: обережності, майстерності, компетентності; доцільно застосовувати діючі стандарти, процедури та методи внутрішнього аудиту; знати принципи і методи бухгалтерського обліку та правильно їх використовувати; доводити неефективність та нерентабельність операцій банку, запобігаючи можливості навмисного правопорушення, помилок, упущень, розкрадань, шахрайств, махінацій і конфліктів інтересів; оцінювати достатність та ефективність системи внутрішнього контролю.

У стандарті №3 має бути викладень етичний кодекс, який, у свою чергу, містить 11 стандартів професійної поведінки внутрішнього аудитора.

У стандарті №4 (обсяг робіт) зазначається, що: Правління та Рада банку визначають напрямки діяльності банку та обсяг робіт, які підлягають аудиту; обсяг аудиторської перевірки залежить від співвідношення витрат на проведення перевірки і розміру доходу, який може потенційно отримати банк у результаті нівелювання виявлених ризиків, обсяг аудиторської перевірки залежить від переліку та складності завдань, що стоять перед внутрішніми аудиторами банку.

Перед кожною аудиторською перевіркою визначається обсяг робіт, який має знайти відображення у відповідній програми.

У стандарті №5 (планування і виконання аудиторської перевірки) розкривається процес здійснення аудиторської перевірки, вимоги до складання програми перевірки та робочої документації.

Основною складовою планування аудиторської перевірки є підготовка програми її проведення. У програмі має бути висвітлено: мету, завдання й терміни здійснення аудиторської перевірки; перелік процедур, які використовуються внутрішніми аудиторами для збору, аналізу й документування інформації під час аудиторської перевірки і характер та масштаб перевірки на кожному етапі її здійснення; календарний графік виконання робіт тощо.

Програма аудиторської перевірки затверджується керівником служби внутрішнього аудиту до початку її проведення.

Виконання програми аудиторської перевірки знаходить відображення в робочій документації, в якій фіксується перелік отриманої інформації та результати проведеного аналізу. Архіви робочої документації з проведення аудиту перебувають у розпорядженні служби внутрішнього аудиту і доступ до них мають тільки уповноважені особи – члени Правління та Ради банку, працівники служби внутрішнього аудиту.

Виконання програми аудиторської перевірки не завершується підготовкою висновків та рекомендації щодо організації роботи конкретного підрозділу банку. Ця робота подовжується в ході здійснення контролю за виконанням заходів, передбачених у висновках за результатами аудиторської перевірки.

Керівник служби внутрішнього аудиту для проведення подальшого контролю встановлює такі процедури: період, протягом якого має бути отримано відмову керівників підрозділів, що перевіряються; проведення в разі необхідності контрольної аудиторської перевірки. Розробка графіка подальшого контролю має базуватися на передбачених ризиках, а також на ступені складності та важливості факту виявленого порушення. У разі коли письмова або усна відповідь керівників підрозділу банку, що перевіряється, свідчить про достатність вжитих заходів, пов'язаних з усуненням факту порушення, подальший контроль може відбуватися в рамках наступної аудиторської перевірки.

Результати аудиторської перевірки в обов'язковому порядку повідомляються керівництву банку, яке несе відповідальність за усунення фактів порушень або недоліків, зазначених в аудиторському висновку. Керівництво банку має право взяти на себе ризик і відмовитись виправляти недоліки або вживати заходи щодо викладених в аудиторському висновку фактів, незважаючи на великі витрати на проведення їх. У такому разі Раду банку має бути поставлено до відома керівником служби внутрішнього аудиту про таке рішення керівництва банку за всіма важливими фактами, встановленими аудиторською перевіркою.

Стандарт №6 (складання аудиторського висновку) висвітлює процедуру опрацювання висновків та рекомендацій внутрішнього аудиту, яка передбачає проведення обговорення їх з працівниками підрозділу банку, що перевіряється. До аудиторських висновків пред'являються такі вимоги: об'єктивність, обґрунтованість наведених фактів, що базуються на відповідних документах; зрозумілість – доступність для розуміння та логічність викладеної інформації; стислість – думки мають висвітлюватися стисло, доречно, без надмірних дрібниць; конструктивність – висновки мають бути глибокі за змістом та обґрунтовані і надавати допомогу керівництву банку в його управлінні.

Використання цих стандартів у комерційних банках України дасть змогу: вдосконалити процедуру проведення внутрішнього аудиту, забезпечити вчасний та якісний аналіз і оцінювання системи організації внутрішнього контролю; проводити постійний моніторинг банківських ризиків; здійснювати перевірку відповідності банківських операцій та видів діяльності політиці і встановленим процедурам банку, а також чинному законодавству України; складати уніфіковані аудиторські висновки і звіти, а також інформувати Правління та Раду банку про виявлені недоліки; розробляти і сприяти впровадженню упереджувальних заходів, спрямованих на профілактику виникнення ризиків та забезпечення фінансової стабільності банку.

Висновки

У результаті проведеного дипломного дослідження були сформульовані висновки та зроблені пропозицій, які ставлять за мету сприяти удосконаленню організації, підготовки та подання фінансової звітності комерційних банків. Ми вважаємо, що найбільш суттєвими з них є:

  • Насамперед слід відзначити, що реформа бухгалтерського обліку в банківській сфері є складовою частиною заходів, спрямованих на зміцнення як банківської системи, так і економіки України в цілому. Її основне завдання полягає в тому, щоб прискорити процес входження України до світової економічної спільноти на підставі впровадження Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Ця дало змогу зробити зрозумілішою діяльність українських банків, забезпечити користувачів їх фінансової звітності достовірною інформацією, а також дозволило банкам удосконалити систему внутрішнього контролю.

  • Згідно із вищеназваним Законом запроваджується ряд Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (надалі – П(С)БО). На сьогодні опубліковано близько 20 П(С)БО.

    Слід зазначити, що не всі П(С)БО стосуються банківських установ. Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" затверджено порядок подання фінансової звітності (постанова Кабінету Міністрів від 28.02.2000 р. №419).

    Одним із ключових моментів зазначеної постанови є скасування положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів №250, яким досі регулювався порядок надання бухгалтерської звітності.

    Зазначимо, що запровадження національних стандартів (П(С)БО) бухгалтерського обліку потребує внесення ряду коректив до чинних нормативних документів із питань бухгалтерського обліку.

    Наступним документом, який регулює питання організації операційної роботи, має стати "Положення про організацію операційної роботи в банківських установах". На сьогодні це питання частково регулюють Правила, які практично себе вичерпали.

    Положення про організацію операційної роботи", як і "Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банківських установах України", повинні цілковито скасувати "Правила ведення бухгалтерського обліку і звітності в установах банків СРСР №7". Вони мають урегулювати питання класифікації внутрібанківських документів, регістрів бухгалтерського обліку, внутрішнього контролю тощо.

  • Loading...

     
     

    Цікаве