WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Фінансова звітність комерційних банків - Дипломна робота

Банківська справа. Фінансова звітність комерційних банків - Дипломна робота

Контроль за дотриманням комерційними банками встановлених економічних нормативів здійснюється щодня за формами щоденної звітності та щомісяця на підставі місячної звітності. Крім того, проводиться аудиторський контроль за даними річної звітності банку.

Штрафні санкції та інші заходи впливу за порушення економічних нормативів і оціночних показників діяльності застосовуються до банку як юридичної особи на підставі щомісячної звітності, де показники розраховуються на підставі щоденних балансів за середньоарифметичними даними.

Раннє реагування і упереджувальні заходи здійснює Департамент банківського нагляду за спеціальною методикою, затвердженою Національним банком України.

Таким чином аудит ефективності діяльності комерційних банків на основі їх звітності проводиться з використанням національних стандартів, затверджених НБУ, які певною мірою відповідають міжнародним стандартам контролю банківської діяльності.

Основною стратегічною метою діяльності банку є досягнення максимально можливого обсягу прибутку при мінімізації ризиків.

Для досягнення цієї мети банк має здійснювати постійний моніторинг своєї діяльності. У зв'язку з цим виникає нагальна потреба організації в комерційному банку служби внутрішнього аудиту.

До недавнього часу в більшості комерційних банків України не було розв'язано в результаті прийняття постанови Національного банку України №114 від 20.03.98 "Положення про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України", відповідно до якої всі банки України мають створити принципово новий підрозділ, на який покладаються обов'язки організації внутрішнього контролю. У цьому Положенні зазначені: організаційна структура й вимоги до служби внутрішнього аудиту, основні її завдання та функції, повноваження і обов'язки, а також проведення внутрішнього аудиту й оформлення результатів перевірки; встановлення взаємовідносин між зовнішнім та внутрішнім аудитом, контроль з боку Національного банку України за роботою служб внутрішнього аудиту.

Разом із тим, це Положення не дає виключної інформації щодо функціонування служби внутрішнього аудиту в банку. Логічним продовженням розгляду зазначеної проблематики є розробка "Методичних вказівок щодо застосування стандартів внутрішнього аудиту в комерційних банках України". З нашого погляду, підготовка таких вказівок дасть змогу розширити уявлення працівників банку про деякі аспекти діяльності служби внутрішнього аудиту.

З метод ефективного регулювання служби внутрішнього аудиту доцільно впровадити в діяльність комерційного банку такі стандарти внутрішнього аудиту: стандарт №1 – керівництво службою внутрішнього аудиту; стандарт №2 – незалежність; стандарт №3 – професійна компетентність; стандарт №4 – обсяг роботи; стандарт №5 – планування і виконання аудиторської перевірки; стандарт №6 – складання аудиторського висновку.

У стандарті №1 мають зазначатися: об'єкти аудиторського контролю, сутність, причини появи банківських ризиків та фактори, що на них впливають; відповідальність та обов'язки керівників служби внутрішнього аудиту; напрямки взаємодії зовнішніх та внутрішніх аудиторів.

До основних об'єктів внутрішнього аудиторського контролю можна віднести: правила і процедури проведення операцій банку та оцінка ступеня дотримання їх, види банківських операцій, ефективність їхнього здійснення та оцінка ризиків, рівень комп'ютеризацію та інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності банку; внутрішня і зовнішня бухгалтерська звітність банку, адекватність відображення в ній банківської діяльності; відповідність організації бухгалтерського й управлінського обліку меті та завданням діяльності банку тощо.

Оцінка ризиків є складовою системи організації внутрішнього контролю в комерційних банках. З метою мінімізації можливих збитків від проведення ризикових операцій комерційним банкам доцільно зосередити свою увагу на особливостях забезпечення контролю за вчасною діагностикою появи ризиків, оцінкою їх та прийняттям відповідних заходів щодо їхнього запобігання. В умовах нестабільної макроекономічної ситуації особливий акцент банки України мають зосередити на здійсненні контролю за ризиками. Особливу увагу слід звернути саме на здійснення контролю над ризиками в комерційних банках. Якщо проблема регулювання ризиків банківської діяльності з боку Національного банку в основному розв'язана, то питанням організації внутрішнього управління і контролю за ризиками в більшості комерційних банків України не приділяється достатньої уваги. Тому вважаємо доцільним рекомендувати банкам щоденну відповідальність за здійснення контролю й оцінювання ризиків покласти на спеціальний підрозділ.

Ефективне функціонування служби внутрішнього аудиту банку передбачає створення підсистеми прогнозування та оцінювання ризиків у всіх сферах банківської діяльності.

Ця підсистема дасть можливість внутрішнім аудиторам оперативно визначати найбільш ризиковані види діяльності, оцінювати розмір ризику та здійснювати постійних контролю за тенденціями зміни його величини. Це в кінцевому підсумку приведе до підвищення фінансової стійкості та надійності комерційного банку.

Організаційна структура служби внутрішнього аудиту банку насамперед залежить від організаційно-управлінської структури, масштабів та особливостей його діяльності, а також фінансових можливостей банку щодо утримання управлінського персоналу.

У процесі створення організаційної структури внутрішнього аудиту слід чітко зазначити повноваження та відповідальність не тільки керівництва, а й співробітників банку.

Керівник служби внутрішнього аудиту повинен мати повноваження: складання програми відбору та підвищення професійного рівня працівників підрозділу; координації роботи внутрішніх і зовнішніх аудиторів, яка необхідна для забезпечення максимального охоплення аудитом усіх напрямків діяльності обсягу й недопущення випадків дублювання аудиторської перевірки; надання зовнішнім аудиторам інформації, достатньої для зрозуміння методів, засобів і термінології, які використовуються внутрішніми аудиторами; організації тестування діяльності працівників свого підрозділу та розробки програми проведення аудиторської перевірки.

Керівник служби внутрішнього аудиту несе відповідальність за: роботу внутрішніх аудиторів, спрямовану на досягнення стратегічної мети і виконання завдань, поставлених перед банком; ефективне та раціональне використання коштів, передбачених для утримання служби внутрішнього аудиту; наявність Положення про службу внутрішнього аудиту банку, затвердженого Радою банку, в якому визначаються цілі, повноваження та функціональні обов'язки; складання планів (графіків), що відображають процедуру виконання функціональних обов'язків працівників служби внутрішнього аудиту.

Працівниками служби внутрішнього аудиту доцільно делегувати такі повноваження: право доступу до будь-якої документації банку незалежно від її характеру та ступеня конфіденційності; право вимагати від керівників підрозділів пояснення окремих фактів і подій, засвідчених у документах; копіювання документів, які є підтвердженням наявності негативних тенденцій або зловживань.

Разом із тим, співробітники служби внутрішнього аудиту мають нести відповідальність за: здійснення контролю за виконанням банком економічних нормативів, встановлених НБУ з метою захисту інтересів клієнтів та вкладників банку; здійснення контролю за правильністю застосування встановлених внутрішньобанківських нормативів і лімітів; достовірність наведеної в звіті інформації, якість та обґрунтованість підготовлених висновків і рекомендацій; нерозголошення комерційної таємниці підрозділу, що перевіряється.

У стандарті №1 передбачається, що внутрішні аудитори плідно співпрацюють із зовнішніми аудиторами. Основними напрямами такої співпраці можуть бути: взаємне використання результатів перевірки; обговорення внутрішніми і зовнішніми аудиторами шляхів подальшої взаємодії для досягнення своїх стратегічних цілей і завдань.

Плідне співробітництво внутрішніх і зовнішніх аудиторів у процесі проведення перевірки не допускає дублювання в роботі, дає можливість здійснювати комплексний підхід до перевірки та оцінювання різних аспектів діяльності банку, а також сприяє однозначному тлумаченню виявлених тенденцій та фактів на підставі отриманої інформації.

Стандарт №2 (незалежність) визначає статус служби внутрішнього аудиту комерційного банку. На нашу думку, ця служба має бути підпорядкована Раді банку. Це дасть змогу забезпечити незалежність цієї служби від керівництва банку та об'єктивність аудиторських висновків і рекомендацій.

Незалежність означає: можливість служби внутрішнього аудиту виконувати свої функціональні обов'язки без будь-яких перешкод; взяття підрозділом внутрішнього аудиту участі в засіданні Правління боку і підтримка його Правління та Радою банку; затвердження штатного розпису, бюджету служби внутрішнього аудиту, а також звітів і висновків про результати її діяльності; безпосередню підзвітність Раді банку із стратегічних питань і підпорядкованість Правлінню банку в поточній діяльності.

Loading...

 
 

Цікаве