WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Фінансова звітність комерційних банків - Дипломна робота

Банківська справа. Фінансова звітність комерційних банків - Дипломна робота

Ув'язка пасивів і активів за джерелами інвестицій і напрямами їх вкладень дозволяє з'ясувати, з яких джерел банк у звітному періоді черпав додаткові ресурси і їх вагомість, та куди за черговістю вкладав їх. Аналітична оцінка такого матеріалу дозволяє з'ясувати особливості тактичної поведінки банку і сталість обраних ним напрямів розвитку ділової активності протягом декількох періодів часу.

На завершення необхідно підкреслити, застосування обмеженої кількості показників при ранній діагностиці фінансового стану банку акцентує увагу аналітика на основному. Споживачі такої аналітичної інформації мають змогу побачити особливості роботи банку у визначеному режимі. З метою зосередження уваги на негативних явищах, інформацію необхідно доповнити частковими показниками-індикаторами, що сигналізують про стан і розвиток наявних проблем, виправлення ситуації під дією раніше прийнятих управлінських рішень тощо.

Експрес-аналіз фінансової рівноваги банку.

Основним інформаційним джерелом для експрес-аналізу фінансової рівноваги банку є звіт про рух грошових коштів. Визначення фінансової рівноваги банку полягає у протиставленні рівня ліквідності активів рівню терміновості виплат по зобов'язаннях і боргах, що представлені в пасивах балансу. Тому фінансова рівновага банку характеризується двома основними показниками: платоспроможністю і ліквідністю. Платоспроможність банку вказує на міру його фінансової самостійності завдяки здатності покривати борги. Ліквідність показує, наскільки швидко можна перемістити чи продати активи, щоб отримати "живі" гроші для погашення зобов'язань і боргів.

Про значення ліквідності для банку досить влучно висловився один з американських економістів (David Cates), який сказав так: "Ліквідність завжди йде попереду, без неї банк не відкриє свої двері; з нею будь-який банк може володіти часом, щоб вирішити свої основні проблеми".

В практиці експрес-аналізу провести "водорозділ" і відділити часткові показники, що відносяться до оцінки платоспроможності банку від показників оцінки його ліквідності, нелегко. Це пов'язано з тим, що їх показники будуються на інформації, яка є одномоментним зрізом, "фотографією" господарської діяльності. Зміну в часі, яка характеризує ліквідність як потік чи швидкість погашення зобов'язань, уловлювати в показниках надто важко. Як наслідок, це зумовлює деяку недосконалість аналітичних показників платоспроможності та ліквідності, призводить до того, що ці поняття інколи ототожнюються, підміняються одне іншим – показники ліквідності називаються показниками платоспроможності чи навпаки. У зв'язку з цим в експрес-аналізі фінансової рівноваги банку намагаються не стільки відділити показники платоспроможності від ліквідності, скільки інтерпретувати за їх значенням фактичний фінансовий стан банку, його зміну в ту чи іншу сторону та ймовірність розвитку подій у перспективі.

При цьому аналітик повинен пам'ятати, що за даними балансу банк може бути ліквідним, але через значну питому вагу неліквідів у поточних активах, а саме простроченої заборгованості, чи значних процентних виплат по депозитах і залучених кредитах він може стати неплатоспроможним.

Загалом, банк вважається неплатоспроможним, коли його власний капітал виснажено [64, с.133].

Точність оцінки платоспроможності та ліквідності за даними балансу є відносною. Із залученням більш детальної інформації із звіту про рух грошових коштів вимірність цих показників може змінюватись. До того ж відсутність необхідного залишку наявних коштів на коррахунку на звітну дату ще не означає неплатоспроможності банку. Не виключено, що вагомі грошові надходження в погашення позичок і процентів за ними, в тому числі прострочених чи виплат на інвестиції в цінні папери можуть відбутися в найближчі дні. У результаті дефіцит фінансової рівноваги може бути покритий банком без зайвих зусиль.

Для впевненості у тому, що банк дійсно порушував вимоги щодо платоспроможності та ліквідності, необхідним є моніторинг цих показників у динаміці за деякий тривалий період часу.

Ліквідність і платоспроможність банку підтримуються завдяки залученню коштів на депозитні рахунки, надходженню платежів та перерахувань, в тому числі у формі погашення позик і цінних паперів, тобто процентів і боргу за ними чи дисконту і проданої вартості останніх, а також шляхом укладання РЕПО-угод, тобто угод про продажу із зворотнім викупом активів до настання термінів їх погашення. Оскільки кредити та інші банківські інвестиції, що мають конкретний строк погашення, забезпечують природний і сталий приплив наявних грошей, то ліквідність прямо залежить від оборотності складових банківського кредитно-інвестиційного портфеля. При цьому з точки зору ліквідності найпривабливішими є короткострокові позички завдяки тому, що вони створюють регулярний приплив у банк готівково-безготівкових коштів у вигляді чергових платежів, погашення процента та боргу.

Залежить платоспроможність і ліквідність банку й від "серцевинних" депозитів, що були зібрані на кінцевих ринках і завдяки застрахованості коштів та явної довіри до банку є сталими джерелами фінансування його активів. "Серцевинні" депозити визначаються як різниця між усіма депозитами і великими строковими депозитами. Вважають, що такі депозити є менш чутливими до зміни процентних ставок і платоспроможності клієнта, тоді як великі незастраховані є по суті "гарячими грошима" і їх вилучення часто залежить від зміни процентних ставок. В сукупності показники платоспроможності, ліквідності та оборотності активів характеризують фінансовий стан банку.

В основі управління ризиком ліквідності лежить аналіз відносних показників грошового потоку. Серед відносних показників ключовими за ознаками моніторингу є такі: відношення залучених коштів грошового ринку та їх продуктивному розміщенні, але вони, з іншого боку, засвідчують здатність банку набувати ліквідності шляхом залучення зовнішніх коштів та надходження платежів і перерахувань. Аналіз грошового потоку зосереджується на вимірюванні активів, що придатні для швидкого конвертування в наявні кошти, і виявлення пасивів, які можна втратити у нормальних умовах, несприятливих і кризових ситуаціях.

У фінансовому аналізі ліквідності банку необхідно вивчити кількісну та цінову складові її ризику. Ціновий ризик або, іншими словами, ризик процентної ставки, обумовлений ціною, за якою можуть бути продані активи, і ставкою процента, за якою можуть бути залучені пасиви. Кількісний ризик визначається тим, чи існують активи, які можна продати, і чи є на ринку можливість придбати кошти за будь-якою ціною. Якщо активи можна придбати за номіналом чи без поступки, то ціновий ризик, що пов'язаний з накопиченою ліквідністю, зводиться нанівець. Проте, у випадку продажу активів зі збитком ціновий ризик залежатиме від розміру цінової скидки, яка у свою чергу залежить від того, на скільки процентна ставка виросла у порівнянні зі ставкою часу придбання активів.

Потенційний ризик ліквідності в управлінні пасивами виникає у випадках, коли банки вимушені "переплачувати" за кошти, або коли кошти є недоступними. Навпаки, якщо кошти легко доступні за ціною, то ризик управління пасивами зводиться нанівець. Звичайно, в цій ситуації банки-кредитори повинні підтримувати свою кредитоздатність і ділову репутацію на грошовому ринку в належному стані.

Експрес-аналіз доходів і витрат банку.

Аналітичні дослідження звітності банку охоплюють окрім вивчення характеру і змін в управлінні активами, зобов'язаннями і капіталом генеруючої ролі доходів і витрат банку. В результаті кабінетні спостереження фокусуються на вивченні:

  • динаміки і структури доходів;

  • динаміки і структури процентних відсотків, операційних та інших управлінських витрат;

  • маржинального доходу, спреду і фінансового "тягаря" банку;

  • загальної ефективності за методикою Дюкона;

  • капіталоутворення в банку.

Основними документами інформаційного забезпечення фінансового аналізу є бухгалтерський баланс, який розкриває фінансове становище банку на фіксований момент часу і звіт про прибутки і збитки, який відбиває величину отриманих доходів і понесених витрат, втрат та збитків за визначений період часу. Між основними статтями бухгалтерського балансу і звіту про фінансові результати спостерігається чіткий взаємозв'язок. Він проявляється у тому, що активу балансу генерують основну частину операційних доходів, а пасиви – основну частину операційних витрат.

Основним джерелом доходів банку є процентний дохід, який приносять продуктивні активи. Найвагомішою складовою продуктивних активів за обсягами процентного доходу є кредити, надаються на різний строк у національній та іноземній валюті резидентам та нерезидентам для виробничих, комерційних, споживчих та інших цілей. Наступними за вагомістю є доходи по дисконтних та заставних операціях з векселями, по оподатковуваних і неоподатковуваних інвестиційних цінних паперах, процентний дохід по репо-угодах з цінними паперами, а також по строкових депозитах, що розміщені в інших банках, та за іншими активами.

Loading...

 
 

Цікаве