WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Фінансова звітність комерційних банків - Дипломна робота

Банківська справа. Фінансова звітність комерційних банків - Дипломна робота

Предметом фінансового аналізу є дослідження фінансових ресурсів і їх потоків у комерційному банку. У цьому відношенні фінансовий аналіз дозволяє вирішити наступні завдання:

  • ідентифікувати фінансовий стан;

  • виявити зміни у фінансовому стані у просторі та в часі;

  • виявити дію основних факторів, що призвели до зміни фінансового стану;

  • спрогнозувати основні тенденції фінансового стану.

Фінансовий аналіз в процесі дослідження спирається на специфічний "фундамент" – економічну інформацію. У зв'язку з цим він являє собою спосіб нагромадження, трансформації і використання інформації фінансового характеру. Це дозволяє не тільки оцінити поточне і прогнозоване становище комерційного банку, але й виявити можливості та доцільні темпи розвитку його портфеля продуктивних активів з позиції фінансового забезпечення ресурсами, доступні джерела коштів і оцінити можливості та доцільність їх мобілізації, оцінити стан і тенденції операційних, фінансових та інвестиційних грошових потоків у банку, його становище на ринку капіталів тощо.

Однією із забезпечуючих складових фінансового управління комерційним банком є фінансовий аналіз. Його об'єктами є пріоритети фінансового управління, а це такі:

  • імідж і місце банку серед конкурентів;

  • дотримання нормативних вимог регулюючих органів;

  • стан кредитного, інвестиційного, депозитного чи валютного портфелів;

  • розвиток нових технологій та впровадження нових банківських продуктів;

  • доходи та ділова репутація банку;

  • витрати і видатки банку;

  • прибуток банку;

  • платоспроможність і ліквідність банку;

  • позабалансова діяльність та інші.

Таким чином, об'єкти фінансового аналізу – це складові предмету його дослідження. Їх можна класифікувати за метод дослідження, ієрархічними рівнями управління комерційним банком, ступенем деталізації, видами ризиків тощо.

За масштабами дослідження фінансовий аналіз поділяється на макроекономічний, міжбанківський і внутрібанківський.

Макроекономічний аналіз балансу дозволяє визначити масштаби активно-пасивних операцій і банківського прибутку, а також ступінь участі комерційного банку чи групи банків у формуванні грошової маси, розподілі банківських послуг, регіональному розподілі кредитних ресурсів тощо. Аналіз масштабності активно-пасивних операцій проводиться шляхом співставлення обсягів конкретних видів операцій з середнім рівнем чи критеріальними абсолютними значеннями аналогічних показників по банківській системі в цілому.

Міжбанківський фінансовий аналіз є близьким за змістом до макроекономічного. Особливість його в тому, що при проведенні міжбанківських порівнянь приймаються до уваги економічна ситуація та місцеві звички регіону, де функціонує банк, з яким проводиться порівняння. Крім того, він має специфіку за методиками і критеріями порівняльності.

Внутрібанківський фінансовий аналіз є одним з добре розвинених його видів. У сьогоднішніх умовах його можливості зростають у зв'язку з швидким розвитком інформаційних банківських технологій.

За станом грошових потоків у банку фінансовий аналіз можна розділити на статичний та динамічний. Статичний аналіз дає змогу визначити за допомогою балансу принципи фінансової рівноваги комерційного банку, а також вирахувати різні коефіцієнтні показники його майнового стану на звітну дату. Динамічний фінансовий аналіз дозволяє виявити здатність комерційного банку до самофінансування. Аналіз звіту про фінансові результати показує спроможність банку заробляти доходи, які дозволяють не тільки покривати витрати, але й зміцнювати власний капітал і фінансувати додаткові витрати в близькій перспективі.

Поділ аналізу на зовнішній і внутрішній викликаний інтересами суб'єктів аналізу і можливостями доступу до інформації.

Зовнішній фінансовий аналіз проводиться аналітиками, які є сторонніми людьми у відношенні до комерційного банку. Зокрема, це біржові та інвестиційні аналітики, аналітики асоціацій, що займаються рейтингами, працівники контролюючих і регулюючих органів чи державних установ. Ці особи обмежені чи не мають доступу до внутрішньої інформаційної бази комерційного банку. Проте такий фінансовий аналіз є добре формалізованим і менше деталізованим. Внутрішній аналіз проводиться керівниками і працівниками комерційного банку. Його інформаційна база включає будь-яку інформацію, що циркулює у внутрібанківських відносинах і є корисною для прийняття управлінських рішень. Тому можливості внутрішнього аналізу набагато ширші. Він є більш деталізованім, ніж формалізованим.

Фінансовий аналіз за критеріями оцінки поділяється на оцінний, факторний, порівняльний, рейтинговий, оптимізаційний та утилітарний. Цей поділ є умовним. Він розкриває способи досягнення мети, яку ставить перед собою аналітик, чи яка задається інтересами учасників банківського бізнесу.

Кожна наука окрім предмету має свій метод проникнення у його зміст. Метод з грецької перекладається як шлях дослідження або спосіб пізнання. Метод фінансового аналізу – це система теоретико-пізнавальних категорій, наукового інструментарію та регулятивних принципів дослідження фінансової діяльності будь-якого суб'єкта господарювання. При цьому система категорій і науковий інструментарій характеризують статичну компоненту методу, а система регулятивних принципів – його динаміку.

Категорії фінансового аналізу – це ключові, найбільш загальновживані поняття. До них відносяться фактор, показники, модель, ставка, резерв, процент, опціон, грошовий потік, ризик, спред, леверідж, аннуітет та інші.

Діагностичний інструментарій фінансового аналізу – це сукупність способів, прийомів і підходів у дослідженні фінансової діяльності комерційного банку. Особливість характеристики наукового апарату фінансового аналізу в тому, що неможливо відокремити його від тих прийомів і методів, якими користуються в інших науках. В практиці спостерігається взаємопроникнення наукового інструментарію різних наук.

Сучасний комерційний банк є складною багатоцільовою системою. Для дослідження її стану та змін використовується система показників. Під системою показників прийнято розуміти таку опосередковану її множину, в якій кожен показник дає кількісну і якісну характеристику окремої сторони господарської діяльності, взаємопов'язаний з іншими показниками, але не дублює їх, володіє властивостями зведення, поділу і наступності.

Властивість поділу дозволяє вивчити господарські процеси з певною мірою поглиблення і деталізації.

Наступність дозволяє розкрити єдність показників у міру деталізації.

Зведення допомагає розробити загальну оцінку за результатами дослідження деталізованих показників.

Кількість показників у процесі аналізу може змінюватися шляхом їх диференціації чи інтеграції стосовно програми аналізу, глибини вивчення процесів і впливу на них факторів.

Щодо рис аналітичної інформації, то доцільно сказати, що будь-яка інформація, щоб стати придатною для своєчасного прийняття зважених управлінських рішень, повинна бути вигідною, корисною і суттєвою.

Інформація збирається і представляється тоді, коли вигода від неї перевищує витрати на її стримання. Через це рентабельність аналітичної інформації є першопричиною доцільності організації її збору, обробки, передачі та зберігання.

Корисність інформації визначається її доречністю і достовірністю.

Інформацію можна вважати доречною, якщо вона здатна підтвердити або змінити передбачення особи, яка приймає управлінські рішення. Несвоєчасність отримання інформації, її надходження з запізненням негативно впливає на якість прийняття управлінського рішення керівником будь-якого рангу.

Цінність інформації в тому, що вона є передумовою об'єктивної оцінки фактичного стану і прогнозу. Репрезентативність розкриває уявлення про достатність залученої інформації для обґрунтованого прийняття управлінського рішення.

Інформація достовірна, якщо вона нейтральна, правдива і підтверджується низкою незалежних спостережень. Можливість підтвердження забезпечується повторними запитами, зустрічною перевіркою інвентаризацією даних тощо. Правдивість подання інформації визначається юридичною відповідальністю осіб за характер наданої інформації. Нейтральність інформації в тому, що фінансова звітність повинна служити своєрідним "барометром погоди" незалежно від фінансових інтересів зацікавлених осіб.

Порівняльність передбачає наступність і узгодженість даних. Вона пересікається з доречністю і достовірністю інформації та посилює ці властивості. Крім того, порівняльність є основним інструментом аналізу під час оцінки і альтернативному відборі варіанту остаточного управлінського рішення. Вона досягається завдяки однозначності оцінки, співставності календарних періодів, усуненню впливу структурних зрушень, сезонних особливостей і територіальних відмінностей, географічних умов, різниці в обрахунку показників тощо.


 
 

Цікаве

Загрузка...