WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Фінансова звітність комерційних банків - Дипломна робота

Банківська справа. Фінансова звітність комерційних банків - Дипломна робота

Мінімальний розмір статутного капіталу новоствореного банку за участю іноземного капіталу за умови, що частка іноземного капіталу у статутному капіталі банку становить до 50%, має бути не меншим за суму, еквівалентну 5 млн екю (євро) на день підписання установчого договору за офіційним курсом Національного банку України.

Норматив платоспроможності банку (Н3). Норматив платоспроможності банку – це співвідношення капіталу банку і сумарних активів, зважених щодо відповідних коефіцієнтів за ступенем ризику.

Співвідношення капіталу банку й активів визначає достатність капіталу банку для проведення активних операцій з урахуванням ризиків, що характерні для різноманітних видів банківської діяльності.

Норматив платоспроможності (Н3) обчислюється за формулою:

,

де К – капітал банку, Ар – активи банку.

Під час визначення платоспроможності банку його активи підсумовуються з урахуванням коефіцієнтів їхніх ризиків. Нормативне значення Н3 не може бути нижчим 8%.

Активи комерційного банку поділяються на п'ять груп за ступенем ризику вкладень та можливості втрати частини вартості.

Норматив достатності капіталу банку (Н4). Норматив достатності капіталу банку – це відношення капіталу до загальних активів банку, зменшених на створені відповідні резерви.

Відношення капіталу до загальних активів банку, зменшених на створені відповідні резерви, визначає достатність капіталу, виходячи із загального обсягу діяльності, незалежно від розміру різноманітних ризиків.

Норматив достатності капіталу банку (Н4) обчислюється за формулою:

,

де К – капітал, ЗА – резерви активів банку. Нормативне значення нормативу Н4 має бути не меншим 4%.

Норматив миттєвої ліквідності (Н5). Розраховується як відношення суми коштів на кореспондентському рахунку та в касі до поточних зобов'язань за формулою:

де Ккр – сума коштів на кореспондентському рахунку; К – сума коштів у касі; Пр – поточні зобов'язання. Нормативне значення нормативу Н5 має бути не меншим 20%.

Норматив загальної ліквідності (Н6). Розраховується як відношення загальних активів до загальних зобов'язань банку за такою формулою:

де А – загальні активи; 3 – загальні зобов'язання банку. Нормативне значення нормативу Н6 має бути не меншим 100%.

Норматив відношення високоліквідних активів до робочих активів банку (Н7). Він характеризує частку високоліквідних активів у робочих активах і розраховується за формулою:

де Ва – високоліквідні активи; Pa – робочі активи. Нормативне значення нормативу Н7 має бути не меншим 20%.

Максимальний розмір ризику на одного позичальника (Н8). Цей показник розраховується за формулою:

,

де Зс – сукупна заборгованість за позичками, міжбанківськими кредитами та врахованими векселями одного позичальника та 100% суми позабалансових зобов'язань, виданих для цього позичальника; К – капітал банку. Нормативне значення Н8 не повинно перевищувати 25%.

Норматив "великих" кредитних ризиків (Н9). Максимальний розмір "великих" кредитних ризиків (Н9) установлюється як співвідношення сукупного розміру великих кредитних ризиків та капіталу комерційного банку (у відсотках).

,

де Ск – сукупний розмір "великих" кредитів, наданих комерційним банком з урахуванням 100% позабалансових зобов'язань банку; К – капітал комерційного банку.

Рішення про надання "великого" кредиту має бути оформлене відповідним висновком кредитного комітету комерційного банку, затвердженим його правлінням. Максимальне значення нормативу Н9 не повинно перевищувати 8-кратного розміру капіталу банку.

Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н10). Розраховується за формулою:

,

де Рк1 – сукупний розмір наданих банком позик (у тому числі і міжбанківських), поручительств, урахованих векселів та 100% суми позабалансових зобов'язань, узятих одним інсайдером комерційного банку; К – капітал банку. Максимальне значення показника Н10 не повинно перевищувати 5%.

Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н11). Цей норматив розраховується за формулою:

,

де РК – сукупний розмір наданих банком позик (у тому числі і міжбанківських), поручительств, урахованих векселів та 100% суми позабалансових зобов'язань, узятих усіма інсайдерами комерційного банку; К – капітал банку. Максимальне значення нормативу Н11 не повинно перевищувати 40%.

Норматив максимального розміру наданих міжбанківських позик (Н12). Розраховується за формулою:

,

де МБн – загальна сума наданих комерційним банком міжбанківських позик; К – капітал банку. Максимальне значення нормативу Н12 не повинно перевищувати 200%.

Норматив максимального розміру отриманих міжбанківських позик (Н13). Розраховується за формулою:

,

де МБо – загальна сума отриманих комерційним банком міжбанківських позик; ЦК – загальна сума залучених централізованих коштів; К – капітал банку. Максимальне значення нормативу (Н13) не повинно перевищувати 300%.

Норматив інвестування (Н14). Норматив інвестування характеризує використання капіталу банку для придбання часток (акцій, цінних паперів) акціонерних товариств, підприємств та недержавних боргових зобов'язань.

Норматив (Н14) встановлюється у формі відсоткового співвідношення між розміром коштів, які інвестуються, та загальною сумою капіталу комерційного банку і розраховується за формулою:

,

де Кін – кошти комерційного банку, які інвестуються на придбання часток (акцій, цінних паперів) акціонерних товариств, підприємств, недержавних боргових зобов'язань; К – капітал банку; ЦП – цінні папери у портфелі банку на інвестиції; Ва – вкладення в асоційовані компанії. Максимально припустиме значення нормативу (Н14) не повинно перевищувати 50%.

Норматив загальної відкритої валютної позиції банку (Н15). Розраховується як відношення загальної величини відкритої валютної позиції банку до капіталу банку:

,

де Вп – загальна відкрита валютна позиція банку за балансовими та позабалансовими активами та зобов'язаннями банку за всіма іноземними валютами у гривневому еквіваленті; К – капітал банку.

Норматив довгої (короткої) відкритої валютної позиції у вільно конвертованій валюті (Н16). Розраховується як відношення довгої (короткої) відкритої валютної позиції у вільно конвертованій валюті в гривневому еквіваленті (Він) до капіталу (К) банку:

,

За кожною вільно конвертованою валютою розраховується довга (коротка) відкрита валютна позиція банку у гривневому еквіваленті. Нормативне значення довгої (короткої) відкритої валютної позиції банку у вільно конвертованій валюті має бути не більшим 10%.

Норматив довгої (короткої) відкритої валютної позиції в неконвертованій валюті (Н17). Розраховується як співвідношення довгої (короткої) відкритої валютної позиції в неконвертованій валюті у гривневому еквіваленті до капіталу банку:

,

За кожною неконвертованою валютою розраховується довга (коротка) відкрита валютна позиція банку у гривневому еквіваленті. Нормативне значення довгої (короткої) відкритої валютної позиції банку в неконвертованій валюті має бути не більшим 5%.

Норматив довгої (короткої) відкритої валютної позиції у всіх банківських металах (Н18). Розраховується як відношення довгої (короткої) відкритої валютної позиції у всіх банківських металах у гривневому еквіваленті до капіталу банку:

Нормативне значення вищеперелічених показників встановлюється Національним банком у вигляді максимального чи мінімального значення, але воно може змінюватись, залежно від грошово-кредитної політики, що проводить НБУ, економічної ситуації, в країні та інших факторів.

Звіт комерційних банків про дотримання економічних нормативів містить не лише значення цих нормативів, а й динаміку зміни цих значень, динаміку зміни окремих складових нормативу, фактичне й середньоарифметичне значення нормативу, середньолінійне відхилення, суму відхилення (додаток 10).

Слід також зазначити, що всі встановлені економічні нормативи розраховує комерційних банк – юридична особа, а філії та відділення лише деякі з них.

Комерційні банки та їхні філії повинні забезпечити виконання економічних нормативів як щодня, так і на звітну дату.

Контроль за дотриманням комерційними банками економічних нормативів здійснюють підрозділи банківського нагляду регіональних управлінь НБУ та департамент банківського нагляду НБУ.

  • Звіт про стан портфеля цінних паперів (додаток 11).

    У цій формі звітності комерційні банки надають інформацію про вкладення в цінні папери. Враховуючи ліквідність цінних паперів, інформація надається в розрізі портфелів, а саме:

    • портфель цінних паперів на продаж;

    • портфель цінних паперів на інвестиції;

    • портфель пайової участі (вкладення в асоційовані та дочірні компанії).

  • Loading...

     
     

    Цікаве