WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Фінансова звітність комерційних банків - Дипломна робота

Банківська справа. Фінансова звітність комерційних банків - Дипломна робота

  • Зменшення (збільшення) вкладень в дочірні установи.

  • Зменшення (збільшення) основних засобів та нематеріальних активів.

  • Чистий відплив грошових коштів від інвестиційної діяльності.

    ІІІ. Фінансова діяльність.

  • Збільшення (зменшення) цінних паперів власного боргу.

  • Збільшення (зменшення) субординованих зобов'язань.

  • Збільшення (зменшення) сплаченого акціонерного капіталу.

  • Дивіденди, що сплачені протягом звітного періоду.

  • Чистий приплив грошових коштів від фінансової діяльності.

  • Чисте збільшення (зменшення) грошових коштів і їх еквівалентів.

  • Грошові кошти та їх еквіваленти на початок року.

  • Грошові кошти т їх еквіваленти на кінець року.

    Слід визнати, що реформування обліку і звітності в банках України з значним кроком до переходу на МСБО. Проте в умовах нерегульованості чинного законодавства, консервативності існуючої системи обліку та звітності це потребує доопрацювання окремих напрямів, елементів та вирішення ряду проблем, серед яких найактуальнішими є такі:

  • Значна консервативність сучасної звітності банків. Виходячи з МСБО, основними формами звітності банків мають бути баланс, звіт про фінансові результати та звіт про рух грошових коштів з додатками. Це дає можливість здійснювати досить глибокий аналіз основних показників банку, враховувати всі ризики, властиві банківському бізнесу, оцінювати вплив найвагоміших операцій на фінансові результати діяльності банку, вплив і ризиковість позабалансових операцій та екстраординарних подій.

  • Відсутність методики реальної оцінки окремих статей балансу, згрупованих за економічно однорідними ознаками. На сьогодні більшість статей балансу банку не мають реальної оцінки. Не враховується вплив інфляції на окремі статті звітності, не здійснюється резервування таких ризикових статей банківського балансу, як депозити в інших банках. Використовуються невідповідні норми амортизації основних засобів. Чистина витрат банку покривається за рахунок прибутку, недостатньо резервуються вкладення і депозити фінансових установ та клієнтів.

  • Відсутність розвиненого фінансового ринку, особливо вторинного.

  • Недостатня розробленість параметрів аналітичного обліку, що ускладнює здійснення необхідних перегрупувань інформації. У зв'язку з цим існує ризик, що фінансова звітність задовольнятиме інтереси одного з користувачів (з непрямим фінансовим інтересом) – держави, а не інвесторів, буде результатом податкового, а не фінансового обліку.

    Вирішення перелічених проблем дасть змогу українським банкам складати фінансову звітність, що відповідатиме вимогам МСБО та задовольнятиме потреби в інформації всіх її користувачів.

    2.3. Додаткові звіти банку

    Основні форми фінансової звітності доповнено набором додаткових форм, які пристосовані до потреб конкретних користувачів.

    Додаткова звітна форма може бути запроваджена лише в тому випадку, якщо:

    • існує потреба в докладній інформації у певного департаменту НБУ;

    • необхідну інформацію не можна отримати із залишків балансового звіту на рахунках.

    У цьому випадку дані для додаткової форми звітності забезпечуються з аналітичних параметрів рахунків. Обсяг цих параметрів має бути достатнім для подання інформації у будь-якому розрізі.

    У першому розділі було коротко зазначено про додаткові звіти комерційних банків. Розглянемо більш детально деякі найпоширеніші форми цих звітів.

  • Звіт про кредитний портфель.

    Кредитний портфель поділяється за типом ринку на міжбанківські кредити та надані на небанківському ринку. Міжбанківський ринок характеризується високою ліквідністю і швидкими коливаннями відсоткових ставок, які в свою чергу залежать від строку кредиту. Тому міжбанківські кредити наводяться з деталізацією за строком дії кредитної угоди:

    • овернайт;

    • від 1 до 7 днів;

    • від 8 до 21 днів;

    • від 22 до 31 днів;

    • від 32 до 92 днів;

    • від 93 до 183 днів;

    • понад 184 днів.

    Таким чином, у звіті вирізняються як отримані від банків, так і надані банками кредити, що дає змогу порівняти структуру активних та пасивних міжбанківських операцій.

    Небанківський ринок, представлений лише активними банківськими операціями, що по суті є кредитними. За типами позичальника ці операції поділяються на кредити, надані:

    • органам загального державного управління, які охоплюють центральні і місцеві органи державного управління;

    • фізичним особам;

    • суб'єктам господарської діяльності.

    Кредити, що надані суб'єктам господарської діяльності, відображаються у звіті окремо за кожним видом операції. Кожен з видів кредитних операцій з суб'єктами господарської діяльності має бути представлений у формі ЗО1 з огляду форми власності:

    • державним підприємствам;

    • недержавним підприємствам.

    У вказаній формі також зазначається назва суб'єкта господарської діяльності; сума кредиту (сума видачі і заборгованість на звітну дату); дата видачі; термін погашення; процентна ставка (на дату видачі і діюча на звітну дату); вид забезпечення; вказується інформація за пролонгацією (якщо пролонговано, то вказується сума і дата пролонгації); інформація щодо винесення на рахунок прострочених позик; безнадійна до оплати сума; заходи по поверненню позики; перевірка цільового використання (додаток 4).

    Звіт про кредитний портфель надається щомісячно комерційними банками – юридичними особами у Департамент безвиїзного нагляду через регіональні управління Національного банку України.

  • Звіт про класифіковані активи.

    На відміну від інших фінансових форм звітності, у звіті про класифіковані активи не здійснюється розподіл сум за ознаками групи валюти та резидентності позичальника. Усі кредити згідно з "Положенням про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих витрат за позиками комерційних банків" класифікуються за такими групами:

    • стандартні;

    • під контролем;

    • субстандартні;

    • сумнівні;

    • безнадійні.

    Щоб визначити, до якої групи належить кредит, необхідно здійснити оцінку кредитних ризиків з урахуванням таких критеріїв:

    • оцінки фінансового стану позичальника;

    • погашення позичальником кредитної заборгованості за основним боргом та відсотків за нею.

    Критерії оцінки фінансового стану позичальника визначаються кожним комерційним банком самостійно з урахуванням вимог Національного банку України.

    На підставі класифікації позик комерційних банк створює резерв за кожною групою позик. Резерв має бути сформований у повному обсязі відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості за групами ризику та встановлених норм відрахувань.

    Розподіл кредитів за видом операції та за особою позичальника дещо більш деталізований порівняно зі звітом про кредитний портфель, але він не включає строкову диференціацію кредитів.

    Надані міжбанківські кредити наводяться у розрізі країн банків-позичальників. За цією ознакою кредити формуються у три групи:

    • надані банкам України;

    • надані банкам країн СНД та Балтії;

    • надані іншим нерезидентам.

    Кредити, надані фізичним особам, розподіляються на кредити в поточну діяльність і кредити в інвестиційну діяльність.

    Звіт надається філіями комерційних банків щоквартально у регіональні управління НБУ.

  • Логічним доповненням звіту про класифіковані активи є розрахунок резерву на можливі втрати за позичками комерційних банків.

    Створення резервів – це визнання витрат для відображення реального результату діяльності банку із урахуванням погіршення якості його активів або підвищення ризиковості його операцій. Для контролю за створенням і використанням резервів під активні операції Департаментом безвиїзного нагляду запроваджується дана форма.

    У цій формі надані кредити поділені за категоріями ризику аналогічно до звіту про класифіковані активи:

    • стандартні;

    • під контролем;

    • субстандартні;

    • сумнівні;

    • безнадійні.

    У звіті вказується заборгованість за кредитами на звітну дату; вартість гарантій і застави; заборгованість, що приймається для розрахунку; рівень резервування у %; розрахунковий резерв; фактично формований резерв, а також відхилення фактичного резерву від розрахункового.

  • Звітність про заборгованість за простроченими кредитами (додаток 6).

    Ця форма звітності містить таку конкретну інформацію: номер балансового рахунку другого порядку; найменування суб'єкта господарської діяльності; дата надання кредиту (місяць, рік); дата виникнення прострочення або відстрочення заборгованості (місяць, рік та кількість пролонгацій); сума відстроченої заборгованості по кредитах; сума простроченої заборгованості по відсотках (до 30 днів і понад 30 днів); форма та сума забезпечення повернення кредитів; причини виникнення заборгованості; заходи, що вживаються по погашенню заборгованості та їх термін; перспективи погашення боргів (місяць, рік, сума); група ризику (по кредитах); а також примітки чи пояснення.

  • Loading...

     
     

    Цікаве