WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Фінансова звітність комерційних банків - Дипломна робота

Банківська справа. Фінансова звітність комерційних банків - Дипломна робота

б) витрати на охорону;

  • витрати на телекомунікації, у тому числі:

а) витрати на СЕП;

б) витрати на інші системи банківського зв'язку;

  • інші небанківські операційні витрати, в тому числі:

а) витрати на аудит;

б) витрати на відрядження;

в) витрати на маркетинг та рекламу;

г) інші небанківські операційні витрати за операціями з філіями та іншими установами банку;

д) штрафи, пені, що сплачені за господарськими операціями;

  • Відрахування в резерви.

  • Непередбачені витрати.

  • Прибуток (збиток) до сплати податку.

  • Податок на прибуток.

  • Чистий прибуток (збиток).

    Окрім квартального звіту про прибутки та збитки комерційні банки складають також річний звіт про прибутки та збитки, що характеризує діяльність банку за звітний рік (додаток 2). Ця форма звіту включає такі статті:

  • Процентний дохід.

  • Процентні витрати.

  • Чистий процентний дохід.

    2.1. Комісійний дохід.

    2.2. Комісійні витрати.

  • Чистий комісійний дохід.

  • Дивідендний дохід.

  • Чистий торговельний дохід.

  • Прибуток/збиток від інвестиційних цінних паперів.

  • Прибуток від довгострокових вкладень в асоційовані компанії й дочірні установи та інших інвестицій.

  • Інший операційний дохід.

  • Операційний дохід.

  • Загальноадміністративні витрати.

  • Витрати на персонал.

  • Прибуток від операцій.

  • Витрати на безнадійні та сумнівні борги.

  • Прибуток до оподаткування.

  • Податок на прибуток.

  • Прибуток після оподаткування.

  • Непередбачені доходи/витрати.

  • Чистий прибуток/збиток банку.

    Розрахунок окремих статей річного звіту про прибутки та збитки комерційних банків проводиться у примітках до річних фінансових звітів.

    Потрібно також звернути увагу на таке явище, як фундаментальні помилки, що розглядаються в МСБО 8.

    Фундаментальними вважаються помилки, виявлені в поточному періоді, що є настільки істотними, що фінансова звітність попередніх періодів не може вважатися надійною. Згаданий МСБО вказує на способи коригування фундаментальних помилок:

    Переважний підхід:

    • сума коригування, на яку необхідно виправити доходи чи витрати попередніх періодів, має бути поданою у звіті шляхом коригування початкового сальдо нерозподіленого прибутку поточного періоду;

    • якщо мають подаватися фінансові звіти попереднього року, їх потрібно переукласти з коригуванням помилки.

    Дозволена альтернатива:

    • сума коригування, на яку необхідно виправити доходи чи витрати попередніх періодів, має подаватися з окремим розкриттям інформації у звіті про прибутки та збитки поточного періоду;

    • в рамках дозволеного альтернативного методу порівняльна фінансова звітність не переукладається.

    При складанні звіту про прибутки та збитки потрібно враховувати таке можливе явище, як зміна методики бухобліку. Така зміна дозволяється, тільки якщо цього вимагає закон, орган, що встановлює стандарти, або якщо результатом зміни стане більш відповідне подання подій. Позиція МСБО 8 щодо змін методики бухобліку:

    • до методики бухобліку належить сукупність конкретних принципів, базисів, умовностей, правил та практики, якими установа керується у підготовці своєї фінансової звітності;

    • зміна методики має запроваджуватись шляхом коригування активів та зобов'язань до сум, що виникли б як результат сприйняття методики із зворотною силою дії;

    • будь-які зміни чистого прибутку попереднього року, що виникли б зі сприйняття нової методики із зворотною силою дії, мають входити до звітності як коригування початкового сальдо нерозподіленого прибутку;

    • дозволений альтернативний підхід: будь-які зміни чистого прибутку попереднього року, що виникли б зі сприйняття нової методики із зворотною силою дії, мають входити до визначення чистого прибутку поточного періоду.

    Необхідно також зазначити, що згідно з МСБО 8 фінансова звітність повинна розкривати наступну інформацію щодо методики бухобліку:

    • характер та сума кожної непередбаченої статті;

    • характер, галузь, спосіб та реальну дату припинення операцій;

    • характер фундаментальних помилок та коригування за усі періоди, яких це стосується;

    • характер та підстави змін методики бухобліку, а також конкретні суми, що включені до чистого прибутку поточного та попереднього періодів.

    Проведемо короткий підсумок порівняння української методики з підходом за МСБО 8.

  • Вимоги НБУ до звітності подібні до подання за Міжнародними стандартами бухобліку через те, що форма НБУ є єдиним звітом, що групує доходи, витрати, виграші та збитки. Крім того, різні джерела доходу (прибутковості) подані окремо.

  • Форма НБУ відповідає МСБО 30 "Розкриття інформації у фінансовій звітності банку через те, що процентний дохід, дохід від сплати за послуги та комісійних дохід, а також інші поточні доходи та витрати подаються окремо.

  • Форма НБУ відрізняється від Міжнародних стандартів бухобліку через те, що за формою НБУ проводка непередбачених доходів/витрат робиться окремою статтею в категорії прибутку перед оподаткування. Тоді як за Міжнародними стандартами будь-які непередбачені доходи чи витрати мають подаватися як окрема стаття без урахування ефекту оподаткування після розрахунку чистого прибутку.

  • Відносно фундаментальних помилок та змін методики бухобліку, правила НБУ не цілком відповідають вимогам Міжнародних стандартів. По-перше, будь-які фундаментальні помилки, що виникають в українських банках, мають коригуватися шляхом розкриття інформації у звіті про прибутки та збитки поточного періоду (що є дозволеним альтернативним методом за Міжнародними стандартами бухобліку). Проте, переважний підхід за Міжнародними стандартами бухобліку не є прийнятним у процедурах НБУ. По-друге, банкам взагалі не дозволено вибирати з різних методик бухобліку, тому що вони повністю мають керуватися директивами НБУ.

    Головною відмінною рисою подання чистого прибутку за вимогами НБУ та його подання відповідно до Міжнародних стандартів полягає в тому, що НБУ вимагає жорсткої форми звіту, яка дуже нагадує податкову декларацію про доходи. А за Міжнародними стандартами немає необхідності дотримуватися встановленої форми чи формату звіту. Однак, Міжнародні стандарти мають певні вимоги щодо розкриття інформації (МСБО 8), а також загальну схему підготовки та подання фінансової звітності.

    Звіт про рух грошових коштів.

    Порядок складання і подання звіту про рух грошових коштів визначається Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 7 "Звіт про зміни у фінансовому становищі". Підставою для його перегляду було зростання потреби в інформації про джерела та напрями грошових потоків підприємства, банку тощо.

    Така інформація дає користувачам фінансової звітності можливість:

    • зіставляти, оцінювати і прогнозувати грошові потоки установи;

    • досліджувати спроможність установи погасити зобов'язання та сплатити дивіденди;

    • виявляти прочини різниці між прибутком і грошовими надходженнями та видатками;

    • аналізувати грошові та негрошові аспекти операцій установи.

    Отже, звіт про рух грошових коштів доповнює баланс і звіт про прибутки та збитки.

    Баланс відображає фінансове становище установи на певну дату, а звіт про рух грошових коштів пояснює зміни в одному з важливих компонентів балансу – грошових коштах та їхніх еквівалентах, які відбулися між датами балансу.

    У свою чергу, звіт про прибутки та збитки показує результати діяльності установи за певний період, а звіт про рух грошових коштів характеризує вплив цієї діяльності на грошові потоки установи.

    Звіти про рух грошових коштів подають конкретну інформацію, яка є особливо корисною для банків:

    • здатність банку генерувати позитивні майбутні потоки грошових коштів;

    • здатність банку виконувати зобов'язання та сплачувати дивіденди у майбутньому;

    • свідчить про потреби банку у зовнішньому фінансуванні;

    • вказує на різницю між чистим прибутком, відповідними сплатами та отриманням грошових коштів;

    • вказує на грошові та негрошові результати фінансових та інвестиційних операцій впродовж облікового періоду;

    • допомагає оцінити здатність банку генерувати грошові кошти та еквіваленти грошових коштів для того, щоб розробити моделі для оцінки та порівняння поточної вартості майбутніх потоків грошових коштів;

    • допомагає визначити та порівняти ефективність операційної діяльності різних банків завдяки тому, що таким чином усувається використання різних методів бухгалтерського обліку тієї самої операції або події.

    Потоки грошових коштів також можуть використовуватись для того, щоб перевірити точність минулої оцінки майбутніх потоків грошових коштів при дослідженні зв'язку між прибутковістю та чистими грошовими потоками, а також вплив цінових змін.

  • Loading...

     
     

    Цікаве