WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Фінансова звітність комерційних банків - Дипломна робота

Банківська справа. Фінансова звітність комерційних банків - Дипломна робота

Поточна вартість.

Проводка активів робиться за сумою грошових коштів, яку потрібно було би сплатити, якби такі ж активи були придбані в теперішній момент. Проводка зобов'язань робиться за дисконтованою сумою грошових коштів, яка була би потрібна для виконання зобов'язань в теперішній час.

Вартість реалізації.

Проводка активів робиться за сумою готівки або її еквівалентів, які можна було би отримати шляхом продажу активу у звичайному порядку. Проводка зобов'язань робиться по недисконтованій сумі готівки, яка була би потрібна для виконання зобов'язання в теперішній час.

Теперішня вартість.

Проводка активів робиться по теперішній дисконтованій вартості майбутніх частих потоків грошових коштів, які очікуються від активної статті. Проводка зобов'язань робиться по теперішній дисконтованій вартості майбутніх чистих грошових потоків, що їх потребує виконання зобов'язань.

Деякі Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку визнають концепцію "теперішньої вартості" в оцінці бухгалтерських операцій основною. Таким чином, теперішня вартість входить до рамок МСБО як основа оцінки активів та зобов'язань.

Концепція теперішньої вартості (що також називається "часовою вартістю грошей" або "дисконтом") визнає те, що певна сума грошей сьогодні варта більше, ніж така ж сама сума грошей у якийсь майбутній момент часу. Таке твердження ґрунтується на тому, що певна сума може бути інвестована сьогодні і, таким чином, у майбутньому сума грошей буде більшою, ніж вона є сьогодні. Важливо розуміти, що пристосування теперішньої вартості не залежить від впливу інфляції на гроші. Іншими словами, навіть якщо б ставка інфляції дорівнювала нулю, гроші все одно б мали "часову вартість" через наявність можливості гроші інвестувати.

Визнання доходу (згідно з МСБО 18).

Доходи повинні визнаватися тоді, коли виконуються такі умови:

  • установа передала клієнту значний ризик та винагороду від володіння активом;

  • установа втрачає як подальше втручання в управління, так і значний контроль над активом;

  • сума грошових надходжень може бути достовірно оцінена;

  • існує можливість того, що установа отримує економічну вигоду, що пов'язана з проведенням операцій;

  • витрати, що пов'язані з проведенням операцій, можуть бути достовірно оцінені.

Коли доходи, отримані від надання послуг можуть бути достовірно оцінені, вони визнаються у відповідності до стадій виконання операцій (метод процентного співвідношення виконаної роботи, МСБО 11) станом на дату складання балансу.

Достовірна оцінка вимагає дотримання таких вимог:

  • сума грошових надходжень може бути достовірно оцінена;

  • існує можливість того, що установа отримає економічну вигоду;

  • стадія виконання може бути визнана достовірно;

  • витрати, пов'язані з проведенням операції, можуть бути достовірно оцінені.

У разі невиконання вищевказаних умов принципи нарахування та відповідності застосовуються в межах принципу обережності, за яким неприпустима як переоцінка активів або доходів банку, так і недооцінка зобов'язань та витрат банку. Тобто банк повинен:

а) враховувати доходи від наданої послуги у розмірі витрат, пов'язаних з наданням такої послуги, якщо є впевненість в отриманні цих доходів;

б) якщо немає впевненості в отриманні доходів, враховуються тільки витрати. Доходи за такими операціями обліковуються при їх фактичному отриманні.

Процентні доходи. Доходи, які отримує банк від того, що хтось інший користується його активами повинні визнаватися на основі часових проміжків з урахування ефективної доходності активу. Ефективна доходність активу – процентна ставка, яка необхідна для того, щоб дисконтувати майбутнє отримання грошових коштів, яке очікується впродовж існування активу для того, щоб прирівняти його до первісної балансової вартості активу. Дебіторська заборгованість за процентами визнається на основі часових проміжків з урахуванням основної суми та відповідної процентної ставки.

Дивідендний дохід повинен визнаватися, коли встановлюється право акціонерів на отримання платежів (тобто, коли відповідною Радою оголошується сплата дивідендів).

Фінансові звіти повинні розкривати таку інформацію щодо визнання доходу:

  • положення ведення бухгалтерського обліку, які прийняті для визнання доходів;

  • сума кожної значної категорії доходів, визнаної протягом періоду.

Основним та дуже важливим кроком у процесі переходу до МСБО є прийняття Україною методу нарахування. Доходи та витрати визнаються зараз на той період, до якого вони відносяться. Доходи можуть відповідним чином порівнюватися із пов'язаними з ними витратами. Ми можемо вже зараз прослідкувати переваги цього методу для українських банків:

  • Фінансова звітність українських банків надає більш реальну картину фінансових результатів, ніж раніше.

  • Доходи більш реально відображають результати діяльності за період.

  • Витрати більш конкретно пов'язані із звітним періодом.

  • Основа нарахування дає можливість оцінювати діяльність майбутніх періодів завдяки тому, що на ці періоди відносяться частини витрат на оренду, страхування та на інші послуги, які споживав банк. Метод нарахування зосереджений на притоках чистих активів від операцій (доходах) та використанні чистих активів у операційній діяльності (витратах), незалежно від того, генерують чи споживають ці притоки та відтоки грошові кошти.

    Розділ ІІ. Економічний огляд фінансової звітності банків

    2.1. Балансовий звіт як відображення фундаментальної облікової моделі банку

    До переходу на облік за МСБО комерційні банки України складали щоденний звіт за формою 700д, яка фактично містить перелік та суми залишків на рахунках відповідно до чинного плану рахунків. Найбільші комерційні банки, а також ті, що орієнтувалися на широку співпрацю із західними партнерами, складали рекламні буклети за результатами свого фінансового року. У цих буклетах кожен з банків надавав балансову інформацію, виходячи із зарубіжного досвіду, при цьому , природно, виділялися показники, які найкраще характеризували його діяльність. Як правило, ці спроби різною мірою відповідали вимогам Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку чи стандартів окремих західних країн.

    Введення зведеного балансового звіту до системи звітності комерційних банків України стало прогресивним кроком у наближенні до міжнародних стандартів.

    Насамперед слід вказати не перехід від старої формули балансу

    Активи = Пасиви

    до загальновизнаної у міжнародній практиці

    Активи = Зобов'язання + Капітал.

    Як відомо, МСБО не вимагають, щоб зведений балансовий звіт постатейно відтворював якусь задану форму балансу, однак пропонують перелік основних його розділів і статей.

    У більшості випадків новий балансовий звіт для комерційних банків України є докладніше розкритим, ніж типова форма балансу. Це пов'язано з потребами здійснення контролю за комерційними банками на стадії формування банківської системи. Тому всі статті балансового звіту поділено за групами валют (національна, іноземна вільно конвертована та іноземна неконвертована), а також за власниками рахунку за критерієм "резидент/нерезидент України".

    Порівняємо балансовий звіт, рекомендований Директивою Ради Європейського Союзу щодо звітності фінансових організацій, та форму, рекомендовану комерційним банкам України. Перший має такі статті активу:

  • Касова готівка, залишки на рахунках у центральних банках та поштових банках. Готівка у касах банківських установ України розшифровується за групами валют – іноземна та національна. Іноземна валюта в свою чергу, розподіляється за групами країн, валюти яких мають різний ступінь конвертованості:

    • валюта країн Організації Економічного Співробітництва і Розвитку (ОЕСР);

    • валюта республік колишнього Радянського Союзу;

    • валюта інших країн.

    Після цього, дотримуючись принципу ліквідності, наводяться:

    дорожні чеки;

    коштовні метали;

    кошти на кореспондентському рахунку в НБУ;

    інші кошти в НБУ.

  • Казначейські векселі та інші векселі, що дають право на рефінансування з центрального банку. У зв'язку з невідпрацьованістю механізму рефінансування та обмеженням видів цінних паперів, що рефінансуються НБУ, ця стаття балансу мала б називатися так: "Казначейські векселі та інші цінні папери. Що рефінансуються НБУ". Поки що вони відсутня.

  • Позики та аванси кредитним установам. Ця стаття типового балансового звіту трансформується у "Депозити та кредити в інших банках" із збереженням рекомендованої деталізації на кореспондентських рахунках (до запитання) та на депозитних рахунках.

  • Позики та аванси клієнтам. У балансі, що пропонується для комерційних банків України, ця стаття включає ще й фінансовий лізинг. Кредити розкриваються найбільш докладно в порівнянні з будь-якими іншими активами. У балансовому звіті вони подаються лише одним рядком, однак за сумою нетто – за вирахуванням резервів під можливі втрати, що відображаються на кореспондентських рахунках.

  • Loading...

     
     

    Цікаве