WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Фінансова звітність комерційних банків - Дипломна робота

Банківська справа. Фінансова звітність комерційних банків - Дипломна робота

Звіт про зміни в резервах. Звіт про списану безнадійну заборгованість. Містить інформацію про аналіз обсягів втрат за кредитами згідно з типами ринків та осіб позичальників. Дані цієї форми звітності доповнюють попередню форму про зміни у резервах.

Звіт про достатність капіталу. Згідно з Базельською угодою Національний банк України здійснює контроль за достатністю капіталу комерційних банків.

Звіт про дотримання економічних нормативів. Одним із основних засобів дистанційного контролю за діяльністю комерційного банку є аналіз економічних нормативів. Мета цієї звітності – звести повну інформацію щодо дотримання банком нормативів протягом звітного періоду і визначити комплексну рейтингову оцінку. У звітності також зазначається інформація щодо кількості порушень комерційним банком кожного економічного нормативу.

Звіт про стан портфеля цінних паперів. Ця форма передбачена для оцінки цінних паперів, що знаходяться в портфелі банку, з метою продажу та інвестицій. Цінні папери в портфелі банку класифікуються за типами емітентів, а також видами цінних паперів (боргові та ін.).

Форми подаються комерційними банками юридичними особами, а також їх філіями та дирекціями до установ Національного банку України у визначений ними термін.

Вищезгадані форми допоміжної (додаткової) фінансової звітності є найбільш поширеними у практиці. Більш детально основна і додаткова фінансова звітність розглядається у ІІ розділі.

На завершення необхідно також зазначити, що в системі комерційних банків України реформу обліку не можна вважати завершеною із введенням в дію нового Плану рахунків та нових форм звітності. Як не парадоксально, але це лише один із перших реальних кроків реформи. Наступним стала розробка та впровадження Національних стандартів обліку та звітності, необхідність яких не викликала ніяких сумнівів. Кроком саме наступним, а не останнім. Таким чином, реформа у сфері обліку в умовах України буде довготривалою, але робити її потрібно вже тепер.

1.4. Визнання та оцінка елементів фінансових звітів

Як уже зазначалося, елементами балансового звіту є активи, зобов'язання та капітал; звіту про прибутки та збитки – доходи та витрати; звіту про рух грошових коштів – грошові кошти та еквіваленти грошових коштів.

Ключовим моментом при визнанні та оцінці елементів фінансових звітів на сьогоднішній день є застосування принципу нарахування. Принцип нарахування виступає основоположним принципом побудови міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та підготовки фінансової звітності всіма господарюючими суб'єктами.

Принцип нарахування базується на трьох загальних правилах:

  • Доходи визнаються в тому періоді, коли вони зароблені.

  • Витрати визнаються за той період, в якому вони були понесені.

  • Період, коли фактично було отримано гроші (дохід) або сплачено грошові кошти (витрати), що уваги не береться.

    Найвагомішою перевагою обліку за методом нарахування практики вважають приведення до відповідності доходів та витрат, завдяки чому фінансова звітність відбиває реальні результати фінансово-господарської діяльності банку. Отже, основа нарахування впливає на фінансову звітність, а саме:

    • операції та події визнаються в міру того, як вони проводяться або відбуваються;

    • право на отримання грошових коштів або інших фінансових ресурсів визнається як актив у балансовому звіті;

    • зобов'язання зі сплати грошових коштів або надання послуг визнаються як зобов'язання в балансовому звіті;

    • доходи та витрати у звіті про фінансові результати визнаються за відповідних період.

    Метод нарахування ґрунтується на двох концепціях. Перша – концепція визнання доходу, друга – концепція відповідності, яка полягає ось у чому:

    • якщо грошові кошти отримано в попередній період, доходи визнають з відстрочкою; зобов'язання, що являє собою доходи майбутніх періодів, вноситься до балансового звіту;

    • якщо грошові кошти отримано у наступному обліковому періоді, то доходи визнають в тому періоді, в якому вони зароблені. Нарахована сума доходів як актив вноситься до балансового звіту, а доходи визнаються у звіті про фінансові результати.

    Концепція відповідності дає змогу з'ясувати, які видатки треба визнати як витрати звітного періоду. При цьому:

    • грошові кошти, сплачені протягом звітного періоду, є витратами майбутніх періодів і обліковуються як актив у балансовому звіті;

    • витрати, що фактично понесені у поточному періоді, але будуть сплачуватися в наступних періодах, обліковуються у балансовому звіті як зобов'язання, а водночас визначаються у звіті про фінансові результати.

    Принцип нарахування, як основоположний у процесі побудови міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, узгоджено з іншими принципами бухгалтерського обліку та звітності. Це, насамперед, безперервність діяльності (принцип установи, що працює); стабільність правил бухгалтерського обліку; обачливість; дата операції, окреме відображення активів та пасивів, прийнятність вхідного балансу; перевага змісту над формою, оцінка; відкритість, консолідація; суттєвість.

    Елементи балансового звіту. Згідно з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку можна виділити такі види активів:

    • матеріальні активи, такі як обладнання та меблі;

    • нематеріальні активи, такі як патенти та авторські права;

    • активи, що пов'язані з юридичними правами, такі як дебіторська заборгованість та деякі активи, що утримуються за угодою лізингу.

    Зобов'язання умовно можна поділити:

    • зобов'язання, що забезпечені юридично, як наслідок контрактного обов'язку чи законодавчих вимог, такі як заборгованість за придбані товари та послуги, позики, що підлягають сплаті банкам та податки, до мають бути сплачені державі;

    • зобов'язання, що виникають на підставі традиції, звичайної практики бізнесу та бажання підтримувати добрі ділові стосунки;

    • зобов'язання, що мають задовольнятися наданням послуг;

    • зобов'язання, що не можуть бути точно оцінені, такі як пенсійні зобов'язання.

    Капітал найчастіше класифікують у міжнародній практиці за такими категоріями:

    • внесений капітал (уставний фонд) – сума чистих активів, що були внесені акціонерами в обмін на їх акції;

    • нерозподілений прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства – нерозподілені доходи, що є в наявності для виплати акціонерам у вигляді дивідендів;

    • асигнування – доходи, що залишаються в банку і були призначені на конкретні цілі (такі як заміна устаткування);

    • надлишок переоцінки – акціонерний капітал, що виникає як результат переоцінки активів у бік збільшення без визнання збільшення у визначенні чистого прибутку.

    Елементи звіту про прибутки т збитки. У міжнародній практиці визначають два типи доходів:

    • виручка є доходом від звичайної діяльності в рамках нормального ведення бізнесу. До категорії виручки належать реалізація, оплата за послуги, проценти, дивіденди, гонорари та орендна плата;

    • виграші включають доходи з джерел, що не дають виручки, включно з виграшами від продажу довгострокових операційних активів та від переоцінки активів у бік збільшення їх вартості.

    Витрати банку включають такі широкі категорії:

    • витрати, що виникають у звичайному ході бізнесу. До них належить заробітна плата, амортизація та інші;

    • витрати, що є зменшенням економічних вигод, які можуть виникнути з реалізації довгострокових операційних активів або через такі лиха, як пожежа чи повінь.

    Елементами звіту про рух грошових коштів є грошові кошти та їх еквіваленти. Визначення цих елементів подано у попередньому пункті цього розділу.

    Позиції, що підпадають під визначення елементу фінансової звітності, повинні визнаватися у фінансовій звітності, якщо вони відповідають наступним критеріям:

    • будь-яка майбутня економічна вигода, пов'язана з позицією, можливо, стане для банку притоком чи відтоком коштів;

    • позиція має ціну чи вартість, що може бути виміряна із ступенем надійності.

    У МСБО під оцінкою розуміють процес визначення грошових сум, за якими мають визнаватися елементи фінансової звітності та знаходитися в балансовому звіті та в звіті про прибутки та збитки.

    Базис оцінки.

    У фінансовій звітності користуються кількома різними базисами оцінки. Далі описано ці засоби оцінки:

  • Первісна вартість.

    Активи обліковуються за сумою сплаченої готівки або за тією поточною вартістю, що існує на момент рішення щодо їх придбання чи на дату купівлі. Зобов'язання обліковують за сумами надходжень (в грошовій формі чи у поточних цінах отриманого майна) в обмін на зобов'язання.

  • Loading...

     
     

    Цікаве