WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Фінансова звітність комерційних банків - Дипломна робота

Банківська справа. Фінансова звітність комерційних банків - Дипломна робота

Річний балансовий звіт складається щороку станом на 31 грудня.

Простежується зв'язок між балансовим звітом та звітом про прибутки та збитки (фінансові результати). Активи балансового звіту забезпечують основну частину операційних доходів, а пасиви – операційних витрат.

Звіт про прибутки та збитки. Форма 2-КБ "Звіт про прибутки та збитки" розглядається як найважливіша після балансу форма звітності, за якою оцінюється фінансовий стан банку та рентабельність його діяльності. Форма 2-КБ ілюструє розмір доходів та витрат за визначений період часу (як правило, за рік). Звіт про прибутки та збитки банку готується на основі інформації, що відображена на синтетичних та аналітичних рахунках. У формі вміщень доходи та витрати банку, тобто доходи і витрати являються елементами звіту про прибутки та збитки. Кожен вид доходу (витрат) розкривається окремо для того, щоб користувачі могли оцінити ступінь ефективності функціонування банку.

Доходами вважаються збільшення економічних вигод протягом звітного періоду. Сюди відносяться зростання активів чи зменшення зобов'язань, в результаті чого збільшується капітал, на відміну від таких зростань, що мають відношення до тих, хто формує капітал.

Витрати ж розглядають як зменшення економічних вигод протягом звітного періоду. Сюди відносяться відтік або виснаження активів чи виникнення зобов'язань, результатом чого є зменшення капіталу, крім зменшення капіталу, що відбувається через розподіл між тими, хто його формував.

Усі види доходів та витрат характеризують за наступними критеріями: строковістю; групами клієнтів; типами операцій (депозити, кредити або цінні папери). При цьому доходи та витрати подаються у тому ж розрізі, що і власне активи і пасиви у балансовому звіті. Ця відповідність полегшує аналіз рентабельності окремих доходів та витрат банку.

Починаючи з 1 січня 1994 року згідно з Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку кожен банк повинен представляти Звіт про рух грошових коштів, підготовлений у відповідності до МСБО 7.

Оцінка суми, часу надходження та непевності отримання потоків грошових коштів є одним з основних завдань фінансової звітності. Форма звітності, яка надає інформацію, що необхідна для виконання цього завдання – звіт про рух грошових коштів надає детальний огляд всіх притоків та відтоків грошових коштів, іншими словами, джерел коштів, та як вони використовуються впродовж звітного періоду. Потоки грошових коштів є важливими показниками прибутковості та життєздатності банку. У банку повинен бути достатній рух грошових коштів для того, щоб надавати кредити та робити інвестиції, надавати клієнтами можливість знімати гроші з рахунку, а також задовольняти інші грошові потреби. Інформація, яка подається за касовим методом, надає значну підтримку обліку за методом нарахування, але ця інформація не може замінити необхідність у обліку за методом нарахування.

Звіт про рух грошових коштів надає таку інформацію, яка характеризує такі показники:

  • Ліквідність, тобто наскільки легко можна обернути активи та зобов'язання у грошові кошти.

  • Фінансова гнучкість розглядається як здатність вдаватися до ефективних заходів з метод зміни суми та часу надходження майбутніх потоків грошових коштів для того, щоб банк між адекватно реагувати на потреби та можливості, які виникають.

  • Операційні можливості виражені спроможністю утримувати операції на належному рівні.

    Основними елементами звіту про рух грошових коштів є грошові кошти та еквіваленти грошових коштів.

    Під грошовими коштами розуміють паперові купюри та депозити до запитання (банківські рахунки).

    Еквівалентами грошових коштів вважаються короткострокові, високоліквідні депозити, які легко можна обернути у грошові кошти і які утримуються для того, щоб задовольнити короткострокові грошові зобов'язання, на відміну від інвестиційних та інших цілей. Грошові еквіваленти мають майже таку саму ліквідність, як і грошові кошти, але більш високу прибутковість, ніж кошти на банківських рахунках.

    Таким чином, інвестиція тільки тоді вважається грошовим еквівалентом, коли має невеликий строк погашення, три місяці або менше, починаючи з дати придбання.

    Звіти про рух грошових коштів повинні повідомляти про притоки та відтоки грошових коштів за звітний період в розрізі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

    Операційна діяльність – основні доходи та витрати, пов'язані з отриманням та сплатою грошових коштів та інші види діяльності, які за своєю природою не є інвестиційною діяльністю або діяльністю по фінансування. До операційної діяльності відносяться операції по наданню кредитів, залученню депозитів, отриманню і сплаті процентів.

    До інвестиційної діяльності відноситься купівля і продаж довгострокових активів та інших інвестицій, що не включені в еквіваленти грошових коштів.

    Фінансовою діяльністю вважаються види діяльності, результатом яких є зміни в структурі і складі власного капіталу і позик установи банку (надходження грошових коштів з випуску акцій, облігацій та ін.).

    Допоміжна фінансова звітність.

    До допоміжної фінансової звітності банків належить звітність про кредитку, депозитну діяльність, формування резервів під активні операції та дотримання економічних нормативів, звіт про діяльність банку з цінними паперами, а також інші звіти, що складаються у разі виникнення необхідності.

    Звітність про кредитну діяльність комерційного банку. Кредитна діяльність комерційного банку охоплює операції з надання та отримання кредитів на міжбанківському ринку і надання кредитів клієнтам – юридичним та фізичним особам. Звітність про кредитну діяльність банку можна поділити на дві групи: узагальнюючу та деталізовану.

    Узагальнююча звітність характеризує результати кредитної діяльності банку. До цієї звітності належать:

  • Звіт про кредитний портфель. Кредитний портфель – це сукупність наданих та отриманих комерційним банком кредитів, включаючи міжбанківські кредити. Ця звітність містить зведену інформацію про зміст кредитного портфеля банку. Основне призначення форми – дати загальну картину кредитної діяльності банку з метою подальшої оцінки процентного ризику та ризику ліквідності.

  • Звіт про класифіковані активи. Якщо звіт про кредитний портфель робить акцент на обсягах кредитів, наданих тим чи іншим позичальникам, то ця звітність призначена для визначення якості наданих кредитів, тобто ймовірності своєчасного погашення основної суми боргу та відсотків за нею. Інформація цього звіту використовується для визначення заборгованості за кредитами, на які нараховується резерв на можливі втрати за позиками комерційних банків.

    Деталізована звітність характеризує окремі аспекти кредитної діяльності банку. До деталізованої звітності належить звітність про обсяги та відсоткові ставки. Вона призначена для щоденного аналізу обсягів і відсоткових ставок за міжбанківськими наданими та отриманими кредитами; кредитами, наданими на небанківському ринку, а також для оцінки рівня відсоткових ставок за кредити в залежності від особи позичальника та мети використання кредиту. До цієї звітності належить:

  • Звітність про заборгованість за простроченими кредитами.

  • Звітність про заборгованість за пролонгованими кредитами.

  • Звітність про залишки заборгованості за наданими кредитами.

    Звітність про депозитну діяльність банку включає:

  • Звіт про залишки за депозитами складається щомісячно, зберігає ознаки резидентності і мультивалютності.

  • Форми звітності, що містять інформацію про суми і процентні ставки за депозитами.

  • Форми звітності про залишки за депозитними зобов'язаннями клієнтів – резидентів України.

  • Звіт про залучені кошти та їхні залишки, що складається і використовується для визначення розміру обов'язкових резервів.

    Кожна форма містить суми залишків на депозитних рахунках у таких розрізах: за галузями економіки; за видами економічної діяльності; за формами власності; за секторами економіки.

    Ці форми застосовуються для створення національної статистики, що публікується у щомісячному бюлетені Національного банку України, а також для формування звіту, що надається Національним банком Міжнародному валютному фонду.

    Усі депозити подаються з розбивкою за початковим строком розміщення розміщення на короткострокові (до 1 року) і довгострокові (понад 1 рік).

    Звітність щодо формування резервів під активні операції комерційних банків та дотримання економічних нормативів. Для дотримання принципу обачності банками створюються резерви під активи, повернення яких викликає сумнів. Порядок створення резервів регулюється відповідними нормативними актами Національного банку України.

  • Loading...

     
     

    Цікаве