WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Фінансова звітність комерційних банків - Дипломна робота

Банківська справа. Фінансова звітність комерційних банків - Дипломна робота

Офіційна звітність має, як правило, постійних характер і відображає дані, що обов'язково відповідають бухгалтерському та статистичному обліку. До офіційної звітності належить місячна, квартальна, піврічна та річна звітність.

Оперативна звітність – це звітність, сформована на основі оперативних даних. Вона може мати незначні розбіжності з даними обліку, враховуючи терміновість її надання з метою використання для прийняття управлінських рішень. До оперативної звітності належить щоденна, щотижнева, подекадна й двотижнева звітність. Строки надання оперативної звітності обчислюються годинами.

За запитом здебільшого надається інформація НБУ комерційними банками, що знаходяться в режимі фінансового оздоровлення, а також у разі виникнення потреби у додатковій інформації, не передбаченій у періодичній звітності.

За характером спрямування, за категорією користувачів розрізняють звітність для внутрішнього управління банком (внутрішня звітність) і для зовнішніх користувачів інформації (звітність за межі банку).

Внутрішня звітність у вигляді розшифрувань та переліків встановлюється самим банком з урахуванням його інтересів і подається підпорядкованими установами (підрозділами) банку на адресу головного банку, що має статус юридичної особи.

Кожній категорії користувачів необхідна певна звітність:

  • керівництву, НБУ та його установам – усі форми, передбачені чинним законодавством;

  • міжнародним фінансово-кредитним установам – нефінансова;

  • зарубіжним та вітчизняним банкам при запровадженні кореспондентських відносин – балансовий, звіт, розрахунок нормативів (для банків-кореспондентів у межах СНД);

  • акціонерам та клієнтам банку – балансовий звіт, звіт про прибутки та збитки, звіт про рух грошових коштів.

Звітність, яка подається Національному банку України та органам державної статистики, складається юридичними особами відповідно до чинного законодавства і використовується як зовнішніми користувачами, так і самим банком.

За видами звітності виділяють:

  • основну звітність – балансовий звіт, звіт про прибутки та збитки та звіт про рух грошових коштів;

  • допоміжну звітність – про стан активів, депозитів, кредитів, цінних паперів, економічних нормативів тощо.

За рівнем консолідації розрізняють звітність, що надається:

  • юридичними особами;

  • філіями комерційних банків;

  • обласними дирекціями банку.

Іншими словами звітність розподіляють на первинну, що подається банком як юридичною особою або подається до банку його філіями, та зведену (консолідовану), котра узагальнює дані первинної звітності по регіону, по банку – юридичній особі, по банківській системі в цілому.

Найважливішою складовою звітності комерційних банків є фінансова звітність, яка дає можливість одержати достатньо повний обсяг інформації, на підставі якої оцінюється реальний фінансовий стан банку, якість управління та рівень ризику.

Основною формою звітності прийнято вважати балансовий звіт, який має власну структуру, відмінну від простої копії залишків на рахунках, але побудовану відповідно до принципів і групувань, зазначених у плані рахунків. Нова форма балансового звіту передбачає групування операцій за економічною сутністю, дає чітке уявлення про їх вартість, рівень ліквідності.

Другою основною формою звітності виділяють звіт про прибутки та збитки, також розроблений на основі вимог міжнародних стандартів з урахуванням національних особливостей. Віднедавна третьою основною формою звітності в банках є звіт про рух грошових коштів, в якому показуються зміни фінансового стану банку.

Основні форми звітності доповнюються набором додаткових форм, пристосованих до потреб конкретних користувачів.

Усі категорії користувачів зацікавлені в наявності звітності, яка б передбачала:

  • вірогідність та зіставлюваність інформації, що може використовуватись для оцінки ефективності роботи банку та прийняття оптимальних управлінських рішень щодо подальшого розвитку тієї чи іншої фінансової установи;

  • сприйнятність для широкого кола споживачів інформації;

  • наявність чітких коментарів до фінансової звітності;

  • оптимальність подачі інформації, що забезпечить збереження банком комерційної таємниці.

1.3. Склад, структура і основні елементи фінансової звітності банку

Реформа бухгалтерського обліку в банківській сфері є складовою частиною заходів, спрямованих на зміцнення як банківської системи, так і економіки України в цілому. Її основне завдання полягає у тому, щоб прискорити процес входження України до світової економічної спільноти на підставі впровадження Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Це дало змогу зробити зрозумілішою діяльність українських банків, забезпечити користувачів їх фінансової звітності достовірною інформацією, а також дозволило банкам удосконалити систему внутрішнього контролю.

Крім того, з уведенням в дію з 01.01.2000 року Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність у Україні банківські установи працюють у законодавчо врегульованому колі. Встановлено правові основи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку і подання фінансової звітності.

Отже, під фінансовою звітністю розуміють звітність, в якій міститься інформація саме про операційну діяльність банку. Фінансова звітність є більш уніфікованою за нефінансову, оскільки остання пристосована безпосередньо до певної категорії користувачів. Фінансова звітність цікавить широке коло користувачів і задовольняє їх потреби в інформації як загальній, так і специфічній. У зв'язку з цим фінансова звітність банку поділяється на основну та допоміжну.

Складання фінансової звітності, як і ведення фінансового обліку, регулюється міжнародними стандартами та чинним законодавством України. Фінансова звітність ґрунтується на даних аналітичного й синтетичного обліку. Важливою вимогою до фінансової звітності є достовірність та реальність інформації, які забезпечуються документуванням банківських операцій, проведенням періодичних інвентаризацій, за допомогою яких контролюються та уточнюються наявність і вартість активів та пасивів банку, цінностей та операцій, що обліковуються на позабалансових рахунках.

Обов'язковою вимогою до фінансової звітності вважають її порівнянність, зіставлення показників звітного періоду з аналогічними показниками минулих періодів. Лише на цій основі можна зробити відповідні висновки про зміни у фінансовому стані банку, спрогнозувати тенденції розвитку банківських операцій.

Розрізняють такі основні цілі фінансової звітності комерційного банку:

  • фінансова звітність надає інформацію про фінансовий стан, результати діяльності банку та зміни у фінансовому стані;

  • фінансова звітність подає інформацію про якість роботи керівництва;

  • фінансова звітність надає інформацію інвесторам для прийняття рішень стосовно тримання чи продажу інвестицій та стосовно повторного призначення чи заміни керівництва банку;

  • фінансова звітність надає інформацію, що є корисною у прийнятті рішень економічного характеру за умови, що інформація дозволяє оцінити здатність банку створювати потоки грошових коштів та своєчасність цих потоків грошових коштів.

Такі цілі передбачають, що інформація про результати діяльності в минулому є корисною для прогнозів результату у майбутньому.

Загальні вимоги до інформації, що розкривається у фінансовій звітності (відповідно до МСБО 5 "Інформація, що має розкриватись у фінансовій звітності"):

  • всі матеріальна інформація має бути розкрита, що є необхідним для того, щоб зробити фінансову звітність чіткою та зрозумілою;

  • має вказуватися назва банку, країна, дата складання балансового звіту та період, що покривається фінансовими звітами. Якщо ніяким іншим чином не виявляються, то повинні подаватися короткий опис характеру та природи діяльності банку та тієї валюти, в якій складається фінансова звітність;

  • суми та класифікації статей та елементів мають підкріплюватися та підтверджуватися, якщо це необхідно, додатковою інформацією для того, щоб зробити їх значення чітким. Без окремої ідентифікації значні статті та елементи не повинні включатися до інших статей чи елементів чи компенсуватися ними;

  • фінансова звітність повинна наводити відповідні цифри за попередній період.

Користувачів фінансової звітності банку цікавить його ліквідність та платоспроможність, а також і ризик, що стосується і активів, і зобов'язань, які занесені до його балансового звіту та позабалансових статей.

Loading...

 
 

Цікаве