WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Фондовий ринок - Дипломна робота

Банківська справа. Фондовий ринок - Дипломна робота

- надається можливість підключення програмно-технологічних засобів електронної пошти до телекомунікаційної Національного банку.

На відміну від комерційних банків - учасників торгів із первинного розміщення ОВДП торговець цінними паперами, на нашу думку, перед початком їх проведення повинен перерахувати через обслуговуючий комерційний банк на окремий субрахунок в ОПЕРУ НБУ кошти в обсязі не менше 2% від номінальної вартості облігацій , що містяться у його заявках стосовно придбання облігацій.

Запровадження такого порядку попередньої оплати забезпечує достатні гарантії проведення торговцем цінними паперами платежів за ОВДП; вчасного здійснення розрахунків Національного банку з Головним управлінням державного скарбниці.

За результатами проведення торгів їх учасникам засобами телекомунікаційного зв'язку надаються повідомлення щодо обсягів придбання облігацій та сум платежів за ними. При отриманні такого повідомлення (у випадку придбання ОВДП у строки , визначені умовами розміщення ) торговець цінними паперами через обслуговуючий комерційний банк сплачує необхідні кошти, окрім тих що перед початком проведення аукціону були перераховані до ОПЕРУ НБУ .*

Якщо заявки торговця цінними паперами на придбання облігацій не задоволені, на підставі повідомлення, що надається за результатами проведення торгів, кошти із субрахунка ОПЕРУ НБУ перераховуються на розрахунковий рахунок торговця цінними паперами в обслуговуючому комерційному банку . На підставі письмового розпорядження торговця цінними паперами ці кошти можуть не перераховуватися власнику, а використовуватися у подальших торгах.

У разі невчасного перерахування коштів за ОВДП, що придбані на торгах з їх первинного розміщення, на підставі даних ОПЕРУ НБУ до порушників платіжної дисципліни застосовуються такі штрафні санкції:

а) тимчасове або цілковите позбавлення права участі у торгах із продажу ОВДП;

б) сплата пені від простроченої неперерахованої суми коштів у розмірі, що дорівнює подвійній обліковій ставці НБУ, яка діяла у період сплати пені;

в) перерахування до прибуткової частини державного бюджету коштів, заблокованих перед початком проведення торгів. Як видно із попереднього розгляду, інструменти грошового ринку пройшли перші етапи свого становлення і використовуються як засоби реалізації антиінфляційних заходів. Я той же час на ринку капіталу, а саме: фінансових інструментів зі строком погашення два роки і більше - державні боргові зобов'язання у даний час не знайшли свого застосування. Цей ринок функціонує переважно у формі корпоративних прав - акцій приватизованих підприємств, що у цілому був сформований шляхом сертифікатної приватизації, якою не передбачалося надходження коштів на інвестування розвитку господарського комплексу України.

*Повідомлення про проведення торгів та заявки на участь у них є по суті угодою між НБУ та учасниками торгів, якою обумовлюється порядок продажу ОВДП, правила розрахунків, можливі штрафні санкції.

Щоб розв'язати проблеми формування ресурсів інвестування виробничої сфери, державні боргові зобов'язання ринку капіталів, на нашу думку, повинні відігравати роль стимулятора подальшого розширення обсягів інвестиційної діяльності. У процесі реалізації державою інвестиційної підтримки найбільш привабливих з точки зору потенційних інвесторів підприємств, що мають експортні можливості, а також тих із них, які є базовими у відродженні промислового потенціалу, заявиться альтернатива: ці підприємства зможуть розвиватися без прямого залучення коштів недержавного сектора економіки, у тому числі нерезидентів.

Така альтернатива може бути ваговим фактором у процесі прийняття рішень стратегічними інвесторами. Залучення коштів для розвитку інвестиційної діяльності можливе шляхом випуску облігацій внутрішньої державної позики як у формі записів на рахунках, так і в документарній формі з терміном погашення від 2 до 5 років за таких умов:

- форма випуску – купонна зі сплатою доходу один раз за півроку. У випадку зменшення рівня інфляції дохід може сплачуватися раз на рік;

- дохідність - індексована, виходячи із фактичного рівня інфляції.

Кошти, що залучаються цим шляхом, повинні спрямовуватися не на розвиток відповідної галузі виробництва взагалі, а під інвестиційний проект конкретного суб'єкта підприємницької діяльності. До складових частин цього процесу інвестування слід віднести:

- державну експертизу проектів розвитку підприємств;

- тендер, згідно з яким визначалися б найефективніші проектні рішення;

- заставу майна підприємств як гарантію повернення коштів для погашення зобов'язань за державними облігаціями;

- процедура банкрутства щодо підприємства і продаж його майна з аукціону в разі неповернення коштів.

У цій схемі інвестування, на нашу думку, Національний банк України міг би взяти на себе розміщення боргових зобов'язань шляхом аукціонного їх продажу, а також депозитарне обслуговування угод із ними.

Ввести в дію запропоновану схему інвестування можна лише за умови створення відповідної законодавчої бази та підготовки ряду нормативних актів, у першу чергу тих, що регламентуватимуть порядок розподілу коштів, залучених шляхом випуску державних ЦП.

В
кладення в державні боргові зобов'язання в Україні

Операції з цінними паперами в Україні.


1.3. Фондовий ринок: його структура, суб'єкти та об'єкти. Операції на фондовому ринку.

Аналіз деяких концептуальних питань змісту ринку цінних паепрів є сновою його подальшого дослідження. Головне в цьому - критерії, яким має відповідати ринок цінних паперів. Якщо керуватися головною ідеєю Концепції Верховної Ради, то це має бути ринок, на якому жорстко врегульовано всі дії з купівлі-продажу, про прибуток і спекуляції нема й мови, а основним є первинний ринок цінних паперів. При цьому позиція інвестора нікого не цікавить, оскільки йому належить вкласти гроші в цінні папери і сподіватися на дивіденди, які невідомо чи будуть. По суті, інвестор має зайняти пасивну позицію, а емітент - активну.

Але в умовах ринку таке неможливе, як не можливий і безкризовий розвиток, бо це - банкрутство і розорення інвесторів та емітентів, поляризація держателів акцій, самих інвесторів та емітентів. Можна говорити про те, що пропонована Концепція ринку цінних паперів хоче поєднати соціалістичне планування та регулювання економіки з розвитком ринкової системи на зразок капіталізму, однак в соціалістичних умовах. Подібний підхід ставить додатково численні проблеми і дозволяє зрозуміти, чому ринок цінних паперів в Україні ще не сформовано, чому вій робить лише перші кроки, незва жаючи на три роки біржової діяльності в країні.

До того ж у нас до цінних паперів подвійне ставлення. За Концепцією цінні папери нале жить випускати в безготівковій формі, тоді як у світовій практиці цінні папери виступають у фізичній формі, а обертаються як у фізичній, так і в безготівковій формі. У нас же замість цінних паперів пропонують сертифікати акцій, котрі не є цінними паперами і не можуть обертатися на ринку. Виникла перша і суттєва суперечність - сформовано біржову структуру, є емітенти та інвестори, але немає біржового ринку: депозита рію, розрахункової палати, клірингової системи розрахунків, чекового обігу, системи телекомунікаційного зв'язку на базі новітніх засобів зв'язку. Отже, обіг цінних паперів відбувається тільки на локальному, місцевому рівні, не охоплюючи всього економічного простору країни, що значно звужує сферу дії ринку цінних паперів. Інакше кажучи, є об'єкт ринку - цінні папери, та немає інфраструктури, яка забезпечує їх рух і переміщення в економічному просторі. Саме це й обмежує розвиток цінних паперів.

Друга суперечність - біржовий та позабіржовий ринки. Позабіржовий ринок розвивається швидшими темпами, ніж біржовий, незважаючи на прагнення монополізувати біржову діяльность в країні.

Третя суперечність - брак економічної мотивації залучення інвесторів до цінних паперів. Проблему прибутку в Концепції обійдено мовчанням.

Четверта суперечність - немає умов для розвитку вторинного ринку цінних паперів, переливання і концентрування капіталів, а в підсумку - немає умов формування ринку капіталів, умов його функціонування.

П'ята суперечність - емітенти та їхні цінні папери не пройшли апробації на позабіржовому ринку (біржовий ринок просто не працює, його нема), не підтвердили своєї спроможності і не викликають довіри в інвесторів.

Шоста суперечність - за законом усі цінні папери мають бути, як правило, іменними, а це призводить до того, що ринок цінних паперів є фактично закритим ринком. При цьому закритість ринку має два аспекти: для нових інвесторів своєї країни та для інвесторів зарубіжних країн. Таким чином, фактично законодавчо обмежено рух цінних паперів на ринкових засадах.

Оформлення біржової діяльності в самостійну сферу обігу капіталу послужило свого часу фактором першопочаткового накопичення капіталу через акціонерні товариства. Одночасно з цим фондова біржа стала первинним ринком цінних паперів, тобто ринком, на якому їх розміщують, а потім - і вторинним, на якому ними уже спекулюють, а самі цінні папери мали вже примарний зв'язок з першопочатковим емітентом, оскільки ними могли торгувати будь-які фізичні та юридичні особи. Акціонерна компанія на випадок банкрутства не приймала цінних паперів прямо, а могла, за певних умов, тільки їх скупити за цінами, набагато нижчими за номінал, через біржу. Важливим фактором біржової діяльності стало те, що біржа перетворилась на апарат тривалого інвестування вільних грошових коштів під проценти, залежно від умов кон'юнктури господарського життя країни в цілому чи певного акціонерного товариства. Одночасно фондова біржа стає об'єктом короткострокових вкладень капіталів. Звідси випливає певна закономірність: чим вища кон'юнктура господарського життя країни, тим вища швидкість обігу цінних паперів на фондовій біржі і тим вища їх котирувальна ціна порівняно з номіналом, і навпаки. З падінням господарської діяльності оборот фондової біржі завмирає, курс цінних паперів падає до номіналу і нижче. Інакше кажучи, фондова біржа стає господарським барометром економічної кон'юнктури країни.

Loading...

 
 

Цікаве