WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Фондовий ринок - Дипломна робота

Банківська справа. Фондовий ринок - Дипломна робота

Аналіз ринку цінних паперів дозволяє зробити декілька принципових висновків:

1. Формування ринку цінних паперів проводиться тільки на основі створення первинного ринку шляхом розміщення акцій акціонерних товариств і підприємств, що приватизуються.

2. Первинний ринок цінних паперів формується двома шляхами:

а) вільним аукціонуванням і пропозицією акцій;

б) шляхом аукціонів через ЦСА, котрий продає майно країни за ваучери та готівкові кошти, видаючи акції підприємств, що приватизуються.

3. Брак інфраструктури біржового та позабіржового ринків стримує їх розвиток, оскільки гальмує зростання обігу цінних паперів.

4. Вторинний ринок цінних паперів не функціонує, у нього немає законодавчої бази, а кількість акцій, що виставляються на торги на позабіржовому ринку, не відповідає попиту на них і не є привабливими для інвесторів.

5. Формується первинний облігаційний ринок шляхом аукціонів чи розміщенням облігацій у банках за допомогою електронних записів.

6. Кількість цінних паперів зростає, але ще не працює ринок капіталів, котрі можна використати з метою портфельних інвестицій і для проведення спекулятивних операцій, що законодавче не визначені.

В умовах економіки перехідного періоду, що характеризується нерозвиненістю відносин власності, формування ефективної структури ринку цінних паперів є взагалі дуже складним завданням. Як уже зазначалося, однією з головних причин, що заважають удосконаленню біржової фондової торгівлі, є відсутність у лістингу УФБ акцій викритих акціонерних товариств, які створені на базі великих державних підприємств та об'єднань, що мають загальнонаціональне значення і належать до об'єктів групи Г. Їх приватизація відбувається повільно як із політичних причин, так і через небажання керівників цих підприємств та місцевих державних адміністрацій їх акціонувати.

Серед об'єктивних причин, що стримують подальший розвиток ринку цінних паперів та УФБ, слід виділити такі:

- Протягом кількох останніх років загальні процентні ставки на грошові кредитні ресурси та депозитні вклади через значні темпи інфляції були занадто високими, внаслідок чого відбувалося зниження активності банків (саме вони становили значну частину засновників та акціонерів УФБ) на біржовому ринку цінних паперів.

- Скрутне фінансово-економічне становище та низька рентабельність приватизованих підприємств, недостатня кількість створених у процесі приватизації великих відкритих акціонерних товариств, цінні папери яких перебувають у біржовому обігу, знижують їх привабливість для стратегічних інвесторів.

- Певні труднощі у формуванні принципу прозорості українського фондового ринку. Інвестори, як правило, не забезпечуються постійною та надійною інформацією про фінансово-економічне становище емітентів, їхні цінні папери, як передбачено Законом України "Про цінні папери і фондову біржу".

- Недостатній розвиток інфраструктури ринку цінних паперів та загальне незнання чи нерозуміння ринкових процесів потенційним масовим приватним інвестором країни, що підтверджується низькою активністю більшості брокерських контор УФБ, відсутністю таких у певної частини членів УФБ.

Окрім усього цього, життя ставить перед нами завдання, які вимагають якісно нових підходів до їх розв'язання, нових стратегічних напрямів діяльності та розвитку біржі.

П'ятирічний практичний досвід роботи УФБ однозначно довів, що становлення Української фондової біржі відбулося. Практично усе, що намічалося у 1991 році Концепцією Української фондової біржі, виконано. Нині на порядку денному — розробка нових концептуальних засад подальшого розвитку УФБ. У другій половині 1996 року було розроблено проект Концепції розвитку Української фондової біржі, який став предметом обговорення на загальних зборах Акціонерного товариства. В його створенні взяли участь правління УФБ спільно із фахівцями Товариства сприяння розвитку фондових бірж і фінансових ринків Центральної та Східної Європи (ФРН) та українські експерти фондового ринку.

Концепцією визначаються основні засади і напрями перспективного розвитку УФБ як єдиної системи з її регіональними центрами і філіями, брокерськими конторами, передбачається врахування сучасних світових стандартів та власного досвіду й можливостей УФБ, а також такі основні завдання.

Перше. Різке збільшення кількості та розширення номенклатури цінних паперів, що котируються на УФБ, розширення спектра послуг біржі. Формування і підтримання курсу українського індексу цінних паперів, яке здійснюється шляхом котирування на Українській фондовій біржі акцій 40— 50 підприємств загальнонаціонального значення різних галузей народного господарства — машинобудівної, хімічної, вугільної промисловості, енергетики, транспорту, зв'язку, фінансової сфери. Оскільки індекс цінних паперів є індикатором стану національної економіки, держава сприяє залученню до лістингу УФБ акцій таких підприємств.

Друге. Удосконалення торговельної системи Української фондової біржі, яке здійснюється шляхом модернізації існуючих та впровадження нових систем торгів. Удосконалення системи торгів "з голосу" відбувається завдяки запровадженню багаторазової торгівлі, розширенню торгів за зустрічними замовленнями, нарощенню систем електронного та технічного супроводу. Розвиток систем аукціонних торгів полягає у їх автоматизації, повному і однаковому доступі брокерів до торгової інформації, прискоренні оформлення біржових угод.

Найважливішим завданням є впровадження на УФБ повністю автоматизованої системи електронного обігу цінних паперів, яка відповідає стандартам розвинутих ринків. Реалізація цього завдання здійснюється завдяки матеріальній допомозі засновників та акціонерів УФБ.

Третє. Впровадження депозитарно-розрахункової системи УФБ, яка складається із Центрального депозитарію та клірингової палати. Центральний депозитарій створюється як окрема юридична особа у формі акціонерного товариства, засновники якого — акціонери УФБ. Функції клірингової палати виконує засновник УФБ — АКБ Перкомбанк або система банків-акціонерів УФБ. Одночасно має створюватись єдина біржова телекомунікаційна мережа УФБ, в яку об'єднуються локальні мережі біржі, Центрального депозитарію, клірингової палати та брокерські контори, регіональні центри і філії УФБ, на яких створюються телекомунікаційні фондові центри.

Четверте. Посилення безпосереднього впливу засновників та акціонерів УФБ на практичну діяльність біржі. Акціонери УФБ беруть участь у роботі виконавчих та управлінських органів біржі, прийнятті ними рішень. Із числа акціонерів створюються членські комісії, комітети та групи акціонерною товариства як органи управління біржі. Це, зокрема, комісії, які розробляють нормативні документи УФБ; комісії з питань стратегічного розвитку УФБ; з питань розвитку інфраструктури УФБ; з питань тарифів за послуги біржі та інші. Зміцнюються зв'язки структурних підрозділів УФБ із брокерськими конторами, посилюється вплив на них та зворотний зв'язок.

П'яте. Створення єдиної біржової фондової системи на базі існуючих фондових бірж, фондових секцій (відділів) інших бірж. З метою єдиного методологічного та організаційно-технічного забезпечення функціонування біржової фондової системи Українській фондовій біржі як найбільш розвинутій у країні фондовій біржі, що має відповідну методологічну, технічну та кадрову забезпеченість, надаються повноваження на виконання функцій Центральної фондової біржі України. Інші фондові біржі працюють під егідою УФБ, яка створює організаційні умови для функціонування в Україні централізованого, ефективного і надійною ринку цінних паперів.

Поточні завдання щодо подальщого розвитку УФБ вирішуватимуться відповідно до конкретних програм, проектів і планів, що випливають із положень Концепції розвитку Української фондової біржі, яка, як сподівається правління, буде з розумінням сприйнята органами державної влади, всіма учасниками фондового ринку країни.

Висновок.

Підводячи підсумок дипломної роботи хотілося б в першу чергу відмітити , що ринок цінних паперів є одним з важливих джерел отримання зовнішніх інвестицій для акціонерних товариств , зокрема комерційних банків. Український же позабіржовий фондовий ринок в якості джерела інвестицій може розглядатися з великою натяжкою, оскільки його ємність недостатня для адекватної оцінки акцій , а також при першому виході на позабіржовий ринок його учасники схильні сильно занижувати вартість акцій (гравці наслідують спекулятивні інтереси). Тому проаналізувавши ринок цінних паперів можна зробити декілька висновків:

Loading...

 
 

Цікаве