WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Фондовий ринок - Дипломна робота

Банківська справа. Фондовий ринок - Дипломна робота

Необхідною умовою здійснення такого регулюючого впливу є досягнення необхідної стабільності цінових умов реалізації угод, що укладаються з ОВДП на вторинному ринку. Ця стабільність у даний час забезпечується за рахунок виходу на біржовий ринок уповноважених осіб НБУ. Їх повноваження визначаються умовами договору між Національним банком та установою, що провадить біржові торги ОВДП. Таким особам надається право:

- подавати заяви на участь в біржових торгах у ролі покупців та продавців ОВДП;

- призупиняти або припиняти біржові торги у разі відхилення від встановленого рівня цін ОВДП порівняно з ціновими умовами продажу, встановленими на попередніх торгах;

- не допускати окремі заявки комерційних банків, що мають незадовільний фінансовий стан, порушують економічні нормативи, не дотримуються вимог чинного законодавства.

На мою думку, за умови зростання масштабів купівлі-продажу ОВДП та обсягів укладення угод на позабіржовому ринку його сегменти обумовлять необхідність запровадження інституту "маркет-мейкерів". Це можуть бути окремі комерційні банки, яким на підставі згоди з Національним банком надаються окремі преференції (в тому числі щодо придбання ОВДП на первинному ринку) за умови здійснення ними операцій, спрямованих на забезпечення стабільності обігу облігацій не вторинному ринку. Такі зобов'язання банків можуть бути реалізовані при відкритих цінах на ОВДП на позабіржовому ринку. У зв'язку із цим до чинного законодавства з питань функціонування РЦП необхідно внести правову норму стосовно надання учасниками біржових систем, на яких проводяться котирування ОВДП, інформацію про цінові умови та обсяги укладених угод з облігаціями на позабіржовому ринку. Така інформація підлягає розповсюдженню серед учасників ринку та опублікуванню в офіційних виданнях бірж.

Враховуючи все викладене вище, маємо підстави констатувати, що НБУ посідає провідне місце на ринку ОВДП, здійснюючи розміщення, депозитарне та розрахункове обслуговування обігу і погашення облігацій, а також нагляд за діяльністю учасників ринку. Такий обсяг повноважень у першу чергу обумовлений використанням Національним банком ОВДП як інструмента регулювання грошового ринку.

На відміну від ОВДП при запровадженні інших фінансових інструментів, які не можуть бути використані для здійснення НБУ своїх статутних обов'язків, його повноваження зводяться у першу чергу до формування відповідної методично-інструктивної бази, що встановлює порядок випуску, обігу, оплати доходу та погашення цих державних боргових зобов'язань установами банківської системи. Так, при підготовці випуску облігацій внутрішньої державної ощадної позики у документарній формі і у вигляді сертифікатів цінних паперів, Національний банк:

- виготовляє бланки цінних паперів та доставляє їх уповноваженим банкам;

- надає пропозиції щодо складу уповноважених банків, які проводять розміщення облігацій серед фізичних осіб, та порядку розрахунку доходу;

- виступає платіжним агентом при сплаті доходу та погашенні цих боргових зобов'язань;

- розробляє нормативні документи щодо порядку бухгалтерського обліку операцій з облігаціями внутрішньої державної ощадної позики. Таких повноважень НБУ достатньо для забезпечення випуску та обігу цього фінансового інструмента.

3.2. Роль комерційних банків в Україні.

РЦП знаходиться в зоні пристальної уваги українських комерційних банків. Підвищена дохідність фондового ринку 1997р. повинна привести до посилення присутності банків в фінансовому секторі. Разом з тим позабіржовий фондовий ринок ще не став джерелом інвестицій для українських підприємств, оскільки ті ціни, що склалися на акції явно занижені і не відповідають потребам інвестування. Цей факт, з однієї сторони, підтримує високий потенціал акцій (як і ризик вкладень) для спекулятивних ігор, з другої - перешкоджає розвитку ринку цінних паперів як ринку стратегічних інвестицій у виробництво та розширення діяльності банків в якості посередників в операціях з цінними паперами. Фондовий ринок поступово набирає силу і для банків, як реальних, так і майбутніх учасників цього процесу, не може бути нейтральним вивчення потенціалу даного ринку, методики і техніки цього розрахунку.

Як правило, ринкова вартість ЦП значно відрізняється від "внутрішньої", розрахованої по фінансових результатах компанії, особливо в країнах з нестабільною економікою. В теорії оцінки акцій на предмет розходження між ринковою і "внутрішньою" ціною виділяють дві школи: технічного і фундаментального аналізу.

Технічний аналіз виходить з твердження про те, що ніякої ціни, внутрішньо притаманної компанії, не існує. Вона складається виходячи від попиту і пропозиції на ринку. Настрій покупців формується під впливом великого коло факторів, на які інколи впливають фінансові результати діяльності компанії, але не більше того.

Фундаментальний аналіз, навпаки, запевняє, що дійсна вартість компанії визначається її фінансовими результатами, а якщо ринкова ціна і відхиляється від дійсної, то завжди старається її досягнути.

В умовах українського фондового ринку і оцінки акцій українських емітентів ринкові ціни, як правило, мають тенденцію до заниження вартості компанії в декілька разів, а часто і десятка разів. Пояснення цьому, по-перше, в тому, що в період приватизації ціни українського товарного ринку були набагато нижчі світових, так як грошова маса, яка циркулювала на цьому ринку, не виросла адекватно росту цін на товари і капіталу. По-друге, ціни диктувались і диктуються іноземними інвесторами, що часто присутні на українському РЦП тільки для проведення спекулятивних операцій. Їм, як і "стратегічним" іноземним інвесторам, вигідне скуповування пакетів акцій по занижених цінах. По-третє, даний ринок сильно схильний до політичних ризиків, що змушує ряд інвесторів диверсифікувати свої портфелі ЦП переключенням на менш ризикові ринки. І на кінець, не дивлячись на значний ризик, прибутковість даного ринку в окремі періоди програвала таким інструментам, як, наприклад, державні цінні папери. В цих умовах з'являється об'єктивна необхідність визначення "внутрішніх" цін компанії, як для встановлення цінових орієнтирів при виході на вторинний ринок цінних паперів, так і для визначення того, чи можна розраховувати на український РЦП як на потенційний ринок інвестицій.

Як правило, очікувати від позабіржового ринку прийнятної ціни за акції не приходиться, тому можна лише намітити діапазон можливих значень, що підходили б для інвестиційного проекту. Лівою, мінімальною, границею даного діапазону буде ціна, вирахувана на основі середньоринкових показників (наприклад Р/Е), правою, максимальною, ціна, розрахована по фінансових результатах фірми. Розрахунок можливої ринкової ціни може бути здійснений по показнику Р/Е:

Р=Р/Е середній до аналогічних фірм EPS даної фірми

Таблиця 1

розрахунок вартості акцій по нормативу P/E

комп 1

комп 2

комп 3

чистий прибуток на акцію, крб

2 274,12

138 416,42

307,64

норматив P/E по даній галузі

10,96

10,96

10,96

оцінка компанії по P/E млрд крб

16 997,50

9 596,43

14 957,80

оцінка акції по нормативу P/E, крб

23 787,26

1 447 835,71

3 217,91

(оцінка в-сті компанії/к-сть акцій)

Альтернативним варіантом визначення ціни акції є розрахунок на основі коефіцієнтів ринкової капіталізації по споріднених формах. В цьому випадку застосовується різноманітна база: балансовий прибуток, чистий прибуток, показники виробничої діяльності або ресурсного потенціалу фірми. Тоді можлива ринкова оцінка товариства визначається так:

P=Ki Qi,

де P - можлива ринкова ціна,

Ki - коефіцієнт капіталізації, розрахований на основі показника Q,

Qi - базовий показник.

Таблиця 2

Розрахунок вартості акції по коефіцієнтам

капіталізації нафтових компаній

компанія 1,

компанія 2,

що володіє

що не володіє

ринковою історією

ринковою історією

капіталізація/балансовий прибуток

6,31

капіталізація/чистий прибуток

9,71

капіталізація/здобич

284 632,84

капіталізація/запаси

7 015,11

оцінка компанії по відношенню

8 911,72

капіталізації до балансового прибутку, млрд крб

оцінка компанії по відношенню

8 802,35

капіталізації до чистого прибутку, млрд крб

оцінка компанії по відношенню

10 270,69

капіталізації до здобичі, млрд крб

оцінка компанії по відношенню

14 075,82

капіталізації до запасів, млрд крб

оцінка акції по відношенню капіталізації

1 344,53

до балансового прибутку, тис. крб

оцінка акції по відношенню капіталізації

1 328,03

до чистого прибутку, тис. крб

оцінка акції по відношенню капіталізації

1 549,56

до здобичі,тис. крб

оцінка акції по відношенню капіталізації

1 123,65

до запасів, тис. крб

Loading...

 
 

Цікаве