WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Формування та розвиток ринку банківських послуг в Україні - Дипломна робота

Банківська справа. Формування та розвиток ринку банківських послуг в Україні - Дипломна робота

Рис. 3. Форми та види послуг в умовах кризи

3) залежно від юридичного статусу клієнта виділяють:

  • банківські послуги для фізичних осіб (населення, домогосподарства);

  • банківські послуги для юридичних осіб (підприємства, громадські організації, фінансові інститути).

Найбільш типовим є розподілення банківських послуг на традиційні і нетрадиційні.

Традиційні послуги банків є супутніми для традиційних банківських операцій. До них відносять послуги, пов'язані з:

  • розрахунково-касовими;

  • кредитними;

  • валютними;

  • депозитними операціями банків тощо.

До нетрадиційних банківських послуг відносяться послуги, що раніше були не характерні для банків і з'явилися у практиці їх роботи недавно. До них відносять:

  • гарантійні;

  • посередницькі;

  • трастові (довірчі);

  • консультаційні тощо.

В умовах ринкової економіки нетрадиційні послуги відіграють все помітнішу роль у діяльності банків.

Сьогодні універсальні банки пропонують довгу низку продуктів, що охоплює практично всі сфери діяльності і фінансових послуг. Розмаїття пропонованого банками кола продуктів збільшується завдяки тому, що надання цілком однакових послуг окремими банками здійснюється по-різному.

Основа основ стратегії банку полягає в наступних принципах:

  • якомога дешевше купити капітал (заплатити якомога нижчу ставку(ПС 1));

  • продати капітал і послуги по рентабельній ставці (отримати якомога вищу ставку (ПС 2));

  • знизити ризик втрат шляхом:

      • відбору надійних клієнтів і отримання гарантій;

      • диверсифікації операцій і освоєння різних ринків позичкового капіталу.

Схема 4. Базова схема банківських операцій

У взаємовідносинах з клієнтом банк завжди партнерське підприємство. Партнерські відносини базуються на добровільності обох сторін у взаємовідносинах між банком і клієнтом на умовах взаємної зацікавленості. Комерційний банк завжди конкуруюче підприємство. Конкурентна боротьба йде за клієнта, за його ресурси, за можливість надати послугу, за якість банківського продукту. Конкуренція між банками в цілому укріплює банківську систему.

При збуті своїх послуг банки вимушені враховувати деякі особливості, які не мають ніякого значення, або ж дуже незначне в інших галузях:

  • банківські послуги більшою частиною дуже абстрактні та регулюються безліччю договірних та законних постанов, тому клієнту необхідні докладні пояснення;

  • ділові відносини клієнта та банку частіше всього тривають роками. Тому банк повинен весь час враховувати при збуті своїх продуктів те, що він хоче мати тривалі ділові відносини з клієнтом;

  • великі майнові цінності, на які направлені послуги кредитних установ, потребують високого ступеню довіри клієнта до свого банку.

Передумовою для планового узгодження банківських послуг та потреб клієнтів є вивчення ринку.

Метою вивчення ринку є відбір можливих цільових груп для споживання банківських послуг та обробка одержаних даних для планування.

Через поточні зміни в області клієнтури та конкуренції вимагається вивчення ринку, уважне спостереження за ринком та ринковий аналіз власної та потенційної клієнтури.

Отже, в жорсткій конкурентній боротьбі за клієнта і прибуток банки вимушені постійно вдосконалювати власний продуктовий ряд, вдосконалювати ефективність і якість своєї роботи. Як і на кожному ринку, на ринку банківських послуг теж діють закони попиту і пропозиції. Тому, банк, розробляючи новий продукт, і виходячи з ним на ринок завчасно повинен вивчити і переконатись в потрібності і корисності даного продукту для клієнтів. Як відомо, перший, хто виходить на ринок, завжди виграє, бо має можливість отримати вищу ставку доходу поки продукт є ще новим на ринку і специфічним.

Оскільки банківська послуга є продуктом абстрактним, а не номінальним, то попит на неї рівний пропозиції, тобто надвиробництва як у виробничій сфері, не існує.

Рівень зацікавленості споживачів, тобто величина попиту залежить від маркетингової роботи банку та системи відбору і класифікації клієнтури, методів роботи на ринку тощо, які кожен банк визначає для себе самостійно.

Успіх банку залежить від того, наскільки послуги, які він надає, відповідають суспільній пропозиції, наскільки вони якісні і конкурентноздатні в ціновому відношенні та ін.

Розвиток новітніх технологій у банківській справі та зростання рівня конкуренції на фінансових ринках спонукає до постійного пошуку нових видів банківського продукту, а відповідно й до розширення складу банківських операцій та зростання їх загального обсягу. Це виявляється у дедалі активнішому вторгненні банків у нетрадиційні для них сфери діяльності (страхування, туризм тощо).

Розділ ІІ. Сучасний стан та аналіз ринку банківських послуг в Україні

2.1. Аналіз послуг по розрахунково-касовому обслуговуванню клієнтів

Своєчасна і повна оплата поставленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг, інших боргових зобов'язань є одною з головних передумов і ознак ефективного функціонування економіки вцілому і кожного його суб'єкта окремо. Тому у всіх країнах багато уваги приділяється організації грошових розрахунків, створюються особливі розрахунково-платіжні системи, в центрі яких знаходяться банки як спеціалізовані грошово-кредитні установи.

Розрахунково-касові операції полягають у забезпеченні руху грошових коштів на рахунках клієнтів банків згідно з їхніми дорученнями. Ці операції посідають особливе місце в банківській діяльності і відіграють важливу роль в забезпеченні успішного перебігу економічних процесів на мікро- та макрорівнях.

Розрахунково-касове обслуговування клієнтів є однією з трьох базових операцій банків, які конституюють їх як особливі фінансові установи, що називаються банками. Тому ці операції тісно пов'язані з усіма іншими банківськими операціями. Будь-яка операція банків — і пасивна, і активна, і надання послуг — неминуче супроводжується здійсненням платежу, отже — розрахунковим чи касовим обслуговуванням відповідного клієнта. Причому для виконання таких операцій банкам не потрібні додаткові резерви, оскільки необхідні кошти мають бути у тих клієнтів, за дорученням яких банки здійснюють платежі, чи касові операції.

За своїм характером ці операції, власне, є послугами, і за них банки стягують плату з клієнтів у вигляді комісійної винагороди, а не процента. Одержання таких доходів обходиться банкам відносно дешево і без значних ризиків для їх фінансового стану. Тому зростання обсягів розрахунково-касових операцій є надійним і вигідним способом збільшення доходів і підвищення рентабельності банківської діяльності.

Для клієнтів банків розрахунково-касові операції забезпечують одержання грошового еквівалента за реалізовану продукцію чи послуги, оплату необхідних для виробництва матеріальних ресурсів, виплату заробітної плати працівникам, оплату зобов'язань перед бюджетом та позабюджетними фондами, накопичення та використання заощаджень тощо. Тому чим швидше та надійніше банки здійснюють розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів, тим кращі умови створюються в останніх для відтворювального процесу, зміцнення платіжної дисципліни, оздоровлення фінансового стану, а в кінцевому підсумку — для підвищення життєвого рівня населення.

Розрахунково-касові операції банків забезпечують переважну частину потоків сукупного грошового обороту. Будь-які перебої в розрахунково-касових операціях неминуче призводять до гальмування грошових потоків та розбалансування грошового обороту, що негативно впливає на стан економіки в цілому, на розвиток виробництва товарів та послуг.

Важлива роль своєчасного здійснення грошових платежів у забезпеченні функціонування економіки кожної країни обумовлює необхідність створення спеціальних платіжних систем, спроможних надати всім економічним агентам (фізичним та юридичним особам) можливість виконати свої платіжні зобов'язання.

Loading...

 
 

Цікаве