WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Формування та розвиток ринку банківських послуг в Україні - Дипломна робота

Банківська справа. Формування та розвиток ринку банківських послуг в Україні - Дипломна робота

Рис. 2.1. Структура зобов'язань комерційних банків на 01.01.1999

Рис 2.2. Структура зобов'язань комерційних банків на 01.01.2000

Проаналізуємо також вцілому депозити на рахунках підприємств, організацій і населення в розрізі місяців протягом 1998-1999 років (за матеріалами НБУ).

Рис. 2.3. Кошти на рахунках клієнтів, млн.грн.

Отже, на основі вищесказаного можна зробити висновок, що зростання суми депозитів у національній валюті і навпаки зменшення у іноземній валюті вказує на

ріст довіри до національної грошової одиниці, її стабільність, низький рівень інфляції і зміцнення кредитно-банківської системи завдяки грошово-кредитній політиці, яку провадить НБУ.

Новим продуктом на ринку банківських послуг в Україні є житлові ощадні депозити. Цю послугу пропонує банк "Аркада". Зрештою це експериментальний проект. Кошти вкладників оцінюються в Одінах і за депозитами щомісяця нараховуються 10% річних теж у Одінах, які додаються до суми депозиту. Важливим фактором є те, що кошти вкладників спрямовуються на будівництво житла, що захищає їх від інфляції. Виплати заощаджених коштів починаються після досягнення клієнтом пенсійного віку. Тобто це так звана додаткова пенсія.

Ще однією послугою, яку не так давно опанували українські банки є приймання платежів населення на користь юридичних осіб. До цього часу цим займалися тільки установи Ощадного банку України.

В Україні слід у майбутньому чекати подальшого розширення спектру депозитних послуг, їх споживання буде залежати від вигідності, надійності і зацікавленості клієнтів у цих послугах.

З входженням нашої країни у ринок створюються сприятливі умови для подальшого розвитку договірних відносин у банківській сфері, у тому числі й депозитних операцій, які полягають у залученні грошових коштів на депозити. За своєю економічною сутністю операції залучення коштів на депозитні рахунки у комерційних банках характеризують кредитні відносини між вкладниками та комерційними банками. У цьому разі комерційні банки є позичальниками, а не кредиторами.

2.3. Аналіз кредитних послуг комерційного банку

Основним видом діяльності банку залишається кредитування суб'єктів господарської діяльності. Позичкові послуги водночас є і найбільш ризиковими.

Короткострокові кредити відрізняються від середньо- і довгострокових не тільки терміном використання, а й об'єктами вкладення і джерелами повернення.

З участю короткострокового кредиту формується, в основному, оборотний капітал товаровиробника (підприємця). Він опосередковує переважно поточну діяльність позичальника, а джерелом його повернення є кошти, які вивільнилися з обороту внаслідок реалізації об'єкта (проекту), що був прокредитований, тобто поточні грошові надходження.

З участю довгострокового кредиту здійснюється відтворення основного капіталу й опосередковується інвестиційна діяльність позичальника. Джерелом повернення такого кредиту є прибуток від впровадження заходів, що прокредитовані, тобто їх економічний ефект.

У процесі кредитування клієнтів банк вимагає не тільки повернення одержаної позики, а й сплати процента за користування нею. В умовах ринкових відносин процент є об'єктивним супутником кредиту, його складовою ланкою, оскільки кредитна операція — це акт комерційного продажу на певний час грошових коштів. За рахунок процентів банки покривають свої витрати і одержують прибуток. Процент є також одним із засобів управління сукупним грошовим оборотом, що застосовується центральним банком країни.

Здійснення кредитних операцій комерційних банків має відповідати певним вимогам і умовам.

Банківське кредитування здійснюється із застосуванням таких позичкових рахунків: простий, спеціальний, контокорентний.

Простий позичковий рахунок є найпоширенішою формою банківського строкового кредитування. На ньому може бути тільки активне (дебетове) сальдо, кожний факт видачі і погашення кредиту оформляється відповідними документами клієнта або банку (платіжне доручення, розпорядження кредитного відділу банку операційному відділу тощо).

Спеціальний позичковий рахунок застосовується банком в окремих випадках, наприклад при кредитуванні позичальника під заставу векселів.

Контокорентний рахунок — це активно-пасивний рахунок, на якому обліковуються всі операції банку з клієнтом. На ньому відбивають, з одного боку (за дебетом), заборгованість банку і всі платежі з рахунку за дорученням клієнта, а з іншого (за кредитом) — надходження коштів у банк від платників, у вигляді депозитів, повернення позичок тощо.

Контокорентний рахунок поєднує в собі позичковий рахунок з поточним і може мати дебетове або кредитове сальдо. Операції на ньому здійснюються за допомогою письмових доручень клієнта.

Контокорентний кредит надається в національній або іноземній валюті відповідно до потреб клієнта в обсязі, який не перевищує встановлений ліміт.

Контокорентний рахунок відкривається клієнтам, з якими банк має тривалі й міцні відносини і які відчувають регулярну потребу в банківському кредиті. Цей рахунок насамперед застосовується для підприємств з високою кредитною репутацією.

Контокорентний кредит використовується тільки для фінансування поточного виробництва й обігу і не спрямовується на фінансування інвестицій. За користування контокорентним кредитом банк стягує з клієнта плату, яка складається з процентів, нарахованих на дебетові залишки контокорентного рахунку, і комісійних платежів (оборотної комісії).

Плата за користування контокорентним кредитом є найбільшою у банківській практиці, оскільки цей кредит пов'язаний з підвищеним ризиком для банку і є дуже зручним для клієнта. Він забезпечує останньому можливості оперативно користуватися правом залучення банківських коштів для врівноваження зобов'язань і вимог.

В умовах ринкової економіки суб'єкти господарської діяльності володіють значною кількістю державних і підприємницьких цінних паперів, які можуть використовуватися для забезпечення банківських кредитів. Позички під заставу цінних паперів — зручна форма кредитних відносин між кредитором і позичальником, бо вони ґрунтуються на відносно нескладній операції прийняття до застави і визначення вартості цінних паперів— можливість реалізації цінних паперів на вторинному ринку (наприклад, не реалізуються на фондовій біржі цінні папери пайових товариств і акціонерних товариств закритого типу);

Споживчі кредити є одним із видів банківських кредитів. Вони надаються виключно в національній валюті фізичним особам — громадянам України. Найбільшого поширення кредитування споживчих потреб населення набуло в установах Ощадного банку України. Установи цього банку надають населенню короткострокові й довгострокові споживчі кредити.

Короткострокові кредити надаються громадянам на строк до одного року на нагальні потреби. Об'єктами довгострокового кредитування є будівництво, купівля нерухомості, купівля побутових товарів тривалого користування та ін.

Іпотечний кредит — довгострокові позички, що надаються банками під заставу нерухомості — землі і будівель виробничого й житлового призначення. В основу цього кредиту покладена іпотека, що в перекладі з грецької мови означає застава, причому не будь-якого майна, а саме нерухомого (здебільшого будівель і землі).

Українські комерційні банки ще досить рідко застосовують такі види кредитування як під заставу цінних паперів, контокорентного, споживчого й іпотечного. Це в більшості пов'язано з недостатнім законодавчим врегулюванням цілого ряду питань. Зокрема щодо споживчого та іпотечного кредиту – це застава землі, нерухомості та ін.

Перспективним напрямком у розвитку кредитних послуг в Україні може стати кредитування з використанням векселів. Адже у сучасній ринковій економіці вексель відіграє помітну роль як у господарській практиці, так у діяльності комерційних банків.

Вексельні операції комерційних банків в Україні регулюються Положенням "Про операції банків з векселями", затвердженим Постановою Правління Національного банку України 25 травня 1999 p. Цим документом визначено, що комерційні банки у сфері вексельного обігу можуть здійснювати кредитні, торговельні, гарантійні, розрахункові, комісійні та довірчі операції.

Кредитними вважаються вексельні операції, котрі супроводжуються наданням або залученням грошових коштів проти векселів чи під забезпечення векселями.

До вексельних кредитів комерційних банків належать операції з врахування та переврахування векселів, а також — надання позик під забезпечення векселями. Врахування або дисконт векселів полягає в тому, що банк, придбавши вексель за іменним індосаментом, терміново його сплачує пред'явнику, а платіж отримує тільки із настанням зазначеного у векселі строку. Економічною суттю операції врахування є дострокова грошова реалізація .векселя його держателем банку і переведення комерційного кредиту у банківський. Цей кредит називається обліковим кредитом.

Loading...

 
 

Цікаве