WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Формування та розвиток ринку банківських послуг в Україні - Дипломна робота

Банківська справа. Формування та розвиток ринку банківських послуг в Україні - Дипломна робота

Із метою подальшого розвитку та вдосконалення розрахунків Указом Президента від 23.01.1999р. "Про комплексні заходи щодо оздоровлення банківської системи на 1999-2000 рр." перед НБУ та банківською системою поставлено завдання сприяти залученню до банківської сфери розрахункових операцій фізичних осіб [59;48].

Якісно нові системи електронних платежів — неодмінний атрибут сучасного світового фінансового ринку. Як свідчить журнал "Банковская практика за рубежом" (№ 2 за 1999 рік), 1996 року у 12 із 15 країн — членів ЄС функціонувало 24 системи багатоцільових електронних грошей.

Зрозуміло, Україна не може залишатись осторонь цього процесу. Враховуючи те, що світова практика інтенсивно скорочує застосування в масових платежах паперових безготівкових інструментів (чеків, доручень тощо) і запроваджує електронні платежі за допомогою пластикових карток. Національний банк та Уряд України прийняли рішення запровадити безготівкові розрахунки у сферу масових платежів із застосуванням пластикових карток, не вдаючись до використання паперових інструментів. На противагу системі електронних платежів (СЕП), яка обслуговує розрахунки юридичних осіб, забезпечення безготівкових розрахунків з участю фізичних осіб на електронній основі одержала назву системи масових електронних платежів (СМЕП).

Учасниками СМЕП є: Національний банк України, комерційні банки, фізичні та юридичні особи — клієнти банків, підприємства торгівлі та сфери послуг. Вирішальну роль в її функціонуванні відіграють комерційні банки. Вони реалізують пластикові картки своїм клієнтам, ведуть інформаційне забезпечення електронних платежів, поточні рахунки продавців і покупців і здійснюють остаточне урегулювання їхніх взаємних вимог. Тому через пластикові картки банки надають цілий комплекс послуг своїм клієнтам.

Для української банківської системи поворотним став 1996 рік. Етап легкого заробляння грошей завершився періодом відносної стабілізації національної валюти. Чимало банків змінили політику щодо приватних вкладників, прагнучи зацікавити їх якимись новими стимулами, адже гроші населення були й залишаються найдешевшим і найреальнішим кредитним ресурсом.

У зв'язку із цим стрімко зріс інтерес комерційних банків до сучасних технологій, зокрема, платіжних карток як важливого інструменту залучення коштів фізичних осіб.

Пластикові картки відіграють ключову роль у переведенні масових платежів на безготівкову основу. Самі по собі вони не є грішми і не здійснюють обігу. Вони лише є підтвердженням того, що їхні власники мають на своїх рахунках певну суму грошей, яку можуть привести в рух з допомогою карток і погасити свої зобов'язання.

У світовій практиці вже існує багато видів пластикових карток, які різняться за характером емітента (банки, небанківські структури), характером власника (приватна особа, корпорація), функціональним призначенням (кредитна картка, дебетна картка), технологією використання (картки з магнітною смугою, картка з мікросхемою або смарт-картка), за ступенем пільг для користувачів ("стандартні", "золоті", "платинові"). Для організації СМЕП в Україні найбільший інтерес викликає класифікація банківських пластикових карток за їх функціональним призначенням та технологією використання.

Одним із функціональних призначень банківських пластикових карток є здійснення за їх допомогою платежів, завдяки чому всі їх можна назвати платіжними. Проте деякі з них мають ще й інше призначення — забезпечувати кредитування власника картки. Тому цю групу карток прийнято називати кредитними, а всі інші — дебетовими.

Видача кредитних карток супроводжується відкриттям їх власником кредитних ліній, за рахунок і в межах яких здійснюються платежі чи видача готівки за допомогою цих карток. Тому власникам їх відкриваються окремі позичкові рахунки, які функціонують незалежно від інших їхніх рахунків (поточних чи ощадних). При видачі кредитних карток банки-емітенти уважно вивчають кредитоспроможність своїх клієнтів і тільки після цього визначають, чи можливо реалізувати кредитну картку конкретному клієнту і якого розміру ліміт кредитної лінії йому встановити. Тому такі картки реалізуються звичайно найбільш надійним клієнтам, які мають високу кредитоспроможність. Через такі обставини та високі кредитні ризики цей вид карток у банківській практиці України використовується вкрай обмежено.

За кредитними картками їх власники можуть здійснювати платежі за товари та послуги (будь-які чи тільки певного виду), одержувати готівку в банківських установах чи в банкоматах, одержувати певні пільги від банків-емітентів (страхування життя, скидки при бронюванні авіаквитків, оплаті місць у готелях, телефонних розмов тощо), використовувати як засіб самоідентифікації та ін.

Для успішного розвитку цього нетрадиційного для України виду банківських послуг важливо, щоб банки чітко і своєчасно забезпечували банкомати готівкою та підтримували їх у робочому стані.

За дебетними пластиковими картками платежі здійснюються шляхом списанням коштів безпосередньо з поточного рахунку власника картки, а не за рахунок наданого кредиту. Тому за своїм призначенням це суто платіжні картки. Проте й вони не виключають користування власником у деяких випадках кредитом, а саме: якщо він має поточний рахунок з овердрафтом, то в межах ліміту овердрафту клієнт користується для платежів за карткою банківською позичкою. У цьому випадку дебетна картка мало чим відрізняється від кредитної;

Платіжна дебетна картка досить зручна і проста у користуванні: її можна швидко оформити, за нею майже немає обмежень при одержанні готівки з поточного рахунку, нею можна вносити готівку на рахунок, сума платежів за цією карткою не обмежується лімітом кредитної лінії.

Для окремих банків застосування пластикових карток у масових платежах має такі вигоди:

  • збільшується залучення коштів, зростають кредитні ресурси банків і можливості збільшувати їх доходи;

  • зростають доходи банків, оскільки за всі операції з картками вони стягують плату;

  • зростає імідж банків, підвищується конкурентоспроможність тих із них, які застосовують електронні засоби платежів.

Проте перехід на карткові платежі вимагає від банків також значних первинних витрат на технічне і програмне забезпечення, підготовку кадрів, лінії зв'язку тощо.

Для банківської системи в цілому широке застосування пластикових карток у сфері масових платежів має вигоди:

  • зросте залучення грошових коштів у внутрішньобанківський оборот, посилиться керованість грошового обороту в цілому, підвищиться роль банківської системи в розвитку економіки;

  • знизиться частка готівки в грошовій масі, скоротяться витрати на її друкування і забезпечення обігу (касові витрати);

  • —з'явиться додатковий стимул для переведення банківської справи на сучасні електронні технології, що сприятиме зростанню попиту на новітню комп'ютерну техніку, програмне забезпечення, системи зв'язку, висококваліфіковані кадри і дасть тим самим поштовх до розвитку вітчизняного виробництва та зайнятості.

Найпоширенішими в Україні є ідентифікаційні картки з магнітною смугою — засіб доступу клієнтів ряду банків до депозитних рахунків. Здебільшого це картки міжнародних платіжних систем VISA та Еurоpay (їх емітують банки "Аваль", Приватбанк, Промінвестбанк, Перший український міжнародний банк, "Україна" та інші), а також окремі локальні платіжні проекти. Їх локальний характер пояснюється здебільшого нерозумінням того, навіщо взагалі потрібна комерційному банку система платіжних карток, а також вибором технології її побудови [28, с.20].

У розвинутих країнах платіжна картка — лише доповнення до комплексу банківських послуг приватному вкладнику. Там стала звичною розгалужена інфраструктура безготівкових платежів (функціонує мережа торговельних точок та установ, де за товари й послуги відвідувачі розраховуються за допомогою платіжних карток). Використання цього інструменту дає непоганий ефект, а отже, банкам вигідно бути учасником тієї чи іншої платіжної системи. Скажімо, велика фінансова структура VISA щороку використовує 600 мільйонів кредитних карток, які приймають 15 мільйонів організацій у всьому світі, проводячи операції на суму понад 1 трлн. доларів США.

Протягом 2000 року кількість карток зростала на 10-15% щомісяця. Зокрема, Приватбанк випустив близько 100 тис. карток і посів перше місце серед українських банків. Друге і третє місце в цьому рейтингу за такими операторами ринку, як ПУМБ та АППБ "Аваль". У загальному обсязі емісії вони випустили близько 80% платіжних карток.

Загалом сьогодні в Україні 17 банків емітують пластикові картки міжнародних систем. Наразі бум на ринку пластикових карток пов'язують з трьома причинами. Серед них на першому місці стоїть і стоятиме ще кілька років, збільшення емісії за рахунок зарплатних проектів, на другому та третьому – рекламні акції і впровадження проектів для обслуговування платежів на підприємствах.[18, с.51].

Loading...

 
 

Цікаве