WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Формування та розвиток ринку банківських послуг в Україні - Дипломна робота

Банківська справа. Формування та розвиток ринку банківських послуг в Україні - Дипломна робота

Різноманітність послуг, що надаються комерційними банками, однак, не означає, що всі вони виконують однаковий набір операцій. Кожен банк визначає сферу своєї діяльності, виходячи з потреб клієнтури, яку він обслуговує. Проте існує ряд основних, базових функцій комерційного банку, які дозволяють зарахувати даний фінансовий інститут до установ банківської системи. До таких основних функцій комерційного банку, що визначають його економічну суть, слід віднести: посередництво в кредиті, посередництво в розрахунках і платежах, випуск кредитних знарядь обігу.

Банківська система України є одним із найбільш динамічно розвинутих секторів національної економіки, де перехід до ринкових відносин відбувся досить швидко і де реально проходить процес демонополізації, поступово починає діяти конкуренція, гроші та кредит набувають ринкового змісту. Сучасна банківська система України як система ринкового типу знаходиться в процесі становлення. Україна переживає не найкращі часи. Банки часто критикують, не враховуючи, що вони ще надто молоді і вчаться на власних помилках. І все ж українські банки помалу нарощують свій потенціал.

На 1 січня 2000 року в Україні зареєстровано 203 банки. З них 2 – державні (Ощадбанк та Укрексімбанк), 173 – акціонерні товариства (з них 124 – відкриті, 49 -закриті), 28 банків – товариства з обмеженою відповідальністю. За 2000 рік із Реєстру банків, їх філій та представництв, валютних бірж і фінансово-кредитних установ вилучено 11 банків. Стан банківської системи України за результатами 2000 року характеризується також тим, що 52 банки (25,6% від загальної кількості вітчизняних комерційних банків) віднесено до категорії проблемних. Із них 12 перебувають у режимі фінансового оздоровлення, у трьох відкликано ліцензії на здійснення всіх банківських операцій, 37-у стадії ліквідації. Однією з ознак діяльності комерційних банків протягом 2000 року було зростання обсягів активів малих та середніх банків і, як результат, перехід цих банківських установ у другу категорію банків. Розпочато реорганізацію малих банків шляхом їх приєднання до середніх. Кількість малих банків порівняно з початком 2000 року зменшилася з 32 до 6; середніх – збільшилася із 97 до 99; великих (за винятком 7 найбільших банків) – із 21 до 37. Ще однією прикметою 2000 року можна вважати зміцнення позицій на ринку банків зі 100-відсотковою іноземною інвестицією. Станом на 01.01.2000р. в Україні зареєстровано ЗО банків, створених за участю іноземного капіталу, в тому числі 8 банків зі стовідсотковим іноземним капіталом [21, с.60].

Постановою Правління №141 від 14.04.1998р. Національний банк України затвердив "Інструкцію про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків". Вона дозволяє на основі стандартизованої системи САМЕL проводити комплексний економічний аналіз стану комерційних банків з єдиної точки зору. Система базується на аналізі основних показників фінансового стану, а також дає можливість врахувати основні його компоненти. Таким чином вона є єдиною системою, по якій проводиться аналіз як НБУ, так і самими комерційними банками. Цим же документом введено систему диференціації банків – їх рейтинг, а також фактори, за якими їх можна ділити. Власне даний документ дозволяє контролювати роботу комерційних банків НБУ, на ранній стадії виявляти недоліки і вчасно допомагає їх усувати. Ця система рейтингової оцінки заставляє банки більше дбати про власний імідж, а отже і ретельно дотримуватись всіх економічних нормативів, бо імідж – це гроші їх вкладників, а тому й існування самого банку. І як результат – міцна банківська система із сильними банками.

І все ж, не дивлячись на ще не повне і не досконале, але все таки чітко окреслене законодавче поле діяльності банків і наявність дієвих механізмів контролю зі сторони держави, для своїх наявних і потенційних клієнтів банки часто залишаються, так званим, "чорним ящиком" через який проходять грошові засоби. Сума цих засобів збільшується чи зменшується в залежності від характеру операцій.

Причини такого положення криються з однієї сторони – в специфічності банківської діяльності, засобами виробництва і виробничими ресурсами в якій є гроші, з іншої сторони – в закритості банківської інформації, яка є в певній мірі необхідною умовою існування банку.

На сьогодні розвиток банківської системи країни пов'язаний із серйозними труднощами, що уповільнюють її функціонування і впливають на формування повноцінних ринкових засад. На розвиток банківської системи України впливають різні фактори. По-перше, суперечливі політичні, економічні й соціальні перетворення в країні, відсутність обґрунтованої та загальновизначеної концепції розвитку національної банківської системи і, звичайно, відсутність досвіду побудови національної банківської системи в умовах ринкової економіки.

Крім того, серед економічних факторів, які впливають на розвиток банківської системи, можна назвати: низькі темпи приватизації, рівень інфляції, нерозвиненість ринків капіталу і нерухомості в країні, зниження обсягів виробництва, що зумовлює зменшення кількості клієнтів банків, повільний розвиток малих підприємств і важкий податковий тягар.

У ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зазначено, що банки – це установи, функцією яких є кредитування суб'єктів господарської діяльності та громадян за рахунок залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення та інших кредитних ресурсів, касове та розрахункове обслуговування народного господарства, виконання валютних та інших банківських операцій, передбачених законом.

Комерційні банки – це автономні, незалежні комерційні підприємства. З одного боку, вони утворюються для задоволення інтересів власників банку (акціонерів або індивідуальних) і суспільних інтересів клієнтури – юридичних і фізичних осіб, що обслуговуються банком. А з іншого боку, комерційні банки – це підприємства особливого типу, які організують та здійснюють рух позичкового капіталу для забезпечення отримання прибутку власниками банку. Комерційні банки є юридичними особами. Вони економічно самостійні і повністю незалежні від виконавчих та розпорядчих органів державної влади в рішеннях, пов'язаних з їх оперативною діяльністю, а також щодо вимог і вказівок, що не відповідають чинному законодавству. Як будь-яка юридична особа, банки мають свої ознаки.

  • Володіння майном на правах власності або на правах повного господарського відання, наявність статутного фонду, який відображується на самостійному балансі банку. Статутний фонд комерційного банку формується за рахунок власних коштів акціонерів або пайових внесків засновників банку у грошовій формі. Забороняється використовувати для формування статутного фонду бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит і під заставу, а також збільшувати статутний фонд для покриття збитків. Розмір статутного фонду банку визначається засновниками, але не може бути меншим за розмір, встановлений НБУ. Законодавством визначено мінімальний розмір статутного фонду банку в сумі, еквівалентній 1 млн. евро.

  • Наявність усіх прав юридичної особи: організаційна єдність, участь у господарських відносинах, самостійна відповідальність, а також обов'язкове зазначення в статуті банку, що банк є юридичною особою.

  • Комерційні банки здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку: пропонують на договірних умовах кредитно-розрахункове, касове та інше банківське обслуговування підприємств, установ, організацій і громадян шляхом виконання банківських операцій і надання різних банківських послуг. За надання послуг клієнти сплачують винагороду, за рахунок якої утворюється прибуток банку.

    Комерційні банки виступають суб'єктами ринкової економіки, вони діють одночасно на механізмах саморегуляції і самоуправління, працюють в умовах ризику. Як важливий сектор економіки комерційні банки постачають у народне господарство додаткові грошові ресурси. Діяльність банків не обмежується акумуляцією і розміщенням коштів підприємств, організацій і населення. Вони сприяють нагромадженню капіталу, не лише активно втручаючись в усі сфери господарського життя, але й безпосередньо беруть участь у функціонуванні капіталу або здійснюючи контроль за ним. Завдяки банкам діє механізм розподілу і перерозподілу капіталу за сферами й галузями виробництва, який значною мірою забезпечує розвиток народного господарства залежно від об'єктивних потреб виробництва. Фінансуючи додаткові потреби підприємств промисловості, транспорту, сільського господарства, банки уможливлюють утворення прогресивної відтвореної структури народного господарства.

    Комерційним банкам забороняється діяльність у сфері матеріального виробництва, торгівлі, страхування. Законодавством обмежена можливість комерційного банку мати у власності нерухомість.

    Виняткове значення має закріплення на законодавчому рівні розмежування відповідальності держави та комерційних банків. Банки не відповідають по зобов'язаннях держави, а держава не відповідає по зобов'язаннях банків; крім випадків, коли сторони беруть на себе таку відповідальність (ст.5 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

  • Loading...

     
     

    Цікаве