WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Формування та розвиток ринку банківських послуг в Україні - Дипломна робота

Банківська справа. Формування та розвиток ринку банківських послуг в Україні - Дипломна робота

І все ж, не дивлячись на ще не повне і не досконале, але все таки чітко окреслене законодавче поле діяльності банків і наявність дієвих механізмів контролю зі сторони держави, для своїх наявних і потенційних клієнтів банки часто залишаються, так званим, "чорним ящиком" через який проходять грошові засоби. Сума цих засобів збільшується чи зменшується в залежності від характеру операцій.

Причини такого положення криються з однієї сторони - в специфічності банківської діяльності, засобами виробництва і виробничими ресурсами в якій є гроші, з іншої сторони - в закритості банківської інформації, яка є в певній мірі необхідною умовою існування банку.

На сьогодні розвиток банківської системи країни пов'язаний із серйозними труднощами, що уповільнюють її функціонування і впливають на формування повноцінних ринкових засад. На розвиток банківської системи України впливають різні фактори. По-перше, суперечливі політичні, економічні й соціальні перетворення в країні, відсутність обґрунтованої та загальновизначеної концепції розвитку національної банківської системи і, звичайно, відсутність досвіду побудови національної банківської системи в умовах ринкової економіки.

Крім того, серед економічних факторів, які впливають на розвиток банківської системи, можна назвати: низькі темпи приватизації, рівень інфляції, нерозвиненість ринків капіталу і нерухомості в країні, зниження обсягів виробництва, що зумовлює зменшення кількості клієнтів банків, повільний розвиток малих підприємств і важкий податковий тягар.

У ст.2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зазначено, що банки - це установи, функцією яких є кредитування суб'єктів господарської діяльності та громадян за рахунок залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення та інших кредитних ресурсів, касове та розрахункове обслуговування народного господарства, виконання валютних та інших банківських операцій, передбачених законом.

Комерційні банки - це автономні, незалежні комерційні підприємства. З одного боку, вони утворюються для задоволення інтересів власників банку (акціонерів або індивідуальних) і суспільних інтересів клієнтури - юридичних і фізичних осіб, що обслуговуються банком. А з іншого боку, комерційні банки - це підприємства особливого типу, які організують та здійснюють рух позичкового капіталу для забезпечення отримання прибутку власниками банку. Комерційні банки є юридичними особами. Вони економічно самостійні і повністю незалежні від виконавчих та розпорядчих органів державної влади в рішеннях, пов'язаних з їх оперативною діяльністю, а також щодо вимог і вказівок, що не відповідають чинному законодавству. Як будь-яка юридична особа, банки мають свої ознаки.

  • Володіння майном на правах власності або на правах повного господарського відання, наявність статутного фонду, який відображується на самостійному балансі банку. Статутний фонд комерційного банку формується за рахунок власних коштів акціонерів або пайових внесків засновників банку у грошовій формі. Забороняється використовувати для формування статутного фонду бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит і під заставу, а також збільшувати статутний фонд для покриття збитків. Розмір статутного фонду банку визначається засновниками, але не може бути меншим за розмір, встановлений НБУ. Законодавством визначено мінімальний розмір статутного фонду банку в сумі, еквівалентній 1 млн. евро.

  • Наявність усіх прав юридичної особи: організаційна єдність, участь у господарських відносинах, самостійна відповідальність, а також обов'язкове зазначення в статуті банку, що банк є юридичною особою.

  • Комерційні банки здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку: пропонують на договірних умовах кредитно-розрахункове, касове та інше банківське обслуговування підприємств, установ, організацій і громадян шляхом виконання банківських операцій і надання різних банківських послуг. За надання послуг клієнти сплачують винагороду, за рахунок якої утворюється прибуток банку.

    Комерційні банки виступають суб'єктами ринкової економіки, вони діють одночасно на механізмах саморегуляції і самоуправління, працюють в умовах ризику. Як важливий сектор економіки комерційні банки постачають у народне господарство додаткові грошові ресурси. Діяльність банків не обмежується акумуляцією і розміщенням коштів підприємств, організацій і населення. Вони сприяють нагромадженню капіталу, не лише активно втручаючись в усі сфери господарського життя, але й безпосередньо беруть участь у функціонуванні капіталу або здійснюючи контроль за ним. Завдяки банкам діє механізм розподілу і перерозподілу капіталу за сферами й галузями виробництва, який значною мірою забезпечує розвиток народного господарства залежно від об'єктивних потреб виробництва. Фінансуючи додаткові потреби підприємств промисловості, транспорту, сільського господарства, банки уможливлюють утворення прогресивної відтвореної структури народного господарства.

    Комерційним банкам забороняється діяльність у сфері матеріального виробництва, торгівлі, страхування. Законодавством обмежена можливість комерційного банку мати у власності нерухомість.

    Виняткове значення має закріплення на законодавчому рівні розмежування відповідальності держави та комерційних банків. Банки не відповідають по зобов'язаннях держави, а держава не відповідає по зобов'язаннях банків; крім випадків, коли сторони беруть на себе таку відповідальність (ст.5 Закону України "Про банки і банківську діяльність").

    Закон передбачає також можливість створення комерційними банками спілок, асоціацій та інших об'єднань для координації своєї діяльності і захисту своїх інтересів.

    Комерційні банки можна класифікувати за різними критеріями, основними з яких є функціональна і клієнтська ознаки.

    За функціональною спеціалізацією розрізняють банки інвестиційні, ощадні, іпотечні, трастові, емісійні, зовнішньоторгові. За формою власності - державні, кооперативні, приватні, змішані. За приналежністю статутного фонду й способу його формування - пайові та акціонерні банки. Пайові банки утворюються за рахунок пайових внесків засновників (пайовиків) у формі товариств з обмеженою відповідальністю. Акціонерні банки в Україні створюються закритого або відкритого типу.

    Акціонерний банк - це такий вид комерційного банку, що створюється у формі акціонерного товариства. Порядок створення і діяльності акціонерних банків визначається Законами України "Про банки і банківську діяльність", "Про господарські товариства", "Про цінні папери і фондову біржу" та ін. Це кредитна установа, що являє собою об'єднання на підставі угоди коштів фізичних і юридичних осіб (у тому числі іноземних) з метою спільної господарської діяльності та одержання прибутку. Статутний капітал акціонерного банку формується лише за рахунок власних коштів акціонерів, частка кожного акціонера не повинна перевищувати 35 відсотків статутного фонду банку. Основний капітал акціонерного банку формується шляхом емісії та продажу акцій фізичним та юридичним особам, а потім збільшується за рахунок капіталізації прибутку й випуску нових акцій. Статутний фонд акціонерного банку утворюється з основним капіталом, поділеним на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості.

    За територіальною ознакою розрізняють банки: міжнародні, загальнонаціональні, регіональні та міжрегіональні. За видами здійснюваних операцій комерційні банки бувають універсальні та спеціалізовані.

    За масштабом діяльності розрізняють крупні, середні та дрібні банки. Однак діюче законодавство не містить конкретних критеріїв щодо віднесення банків до тієї чи іншої групи.

    Відповідно до Законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про іноземні інвестиції" на території України можуть діяти банки, статутний фонд яких сформований за рахунок українських юридичних і фізичних осіб, банки за участю іноземного капіталу (спільні банки) та іноземні банки (із 100-відсотковим іноземним капіталом).

    Про особливості розвитку умов конкуренції на ринку кредитних ресурсів і банківських послуг протягом 1995-2000 років можна одержати певне уявлення, проаналізувавши динаміку загальної кількості зареєстрованих і діючих комерційних банків та структуру банківського сектора. Ці дані наведено у додатках 1-6.

    Аналіз цієї динаміки дає підстави стверджувати, що:

    • в Україні існує тенденція до поступового зменшення загальної кількості як зареєстрованих, так і особливо діючих комерційних банків;

    • зміни в організаційній формі комерційних банків відображають поступову трансформацію банків із товариств із обмеженою відповідальністю в акціонерні товариства відкритого та закритого типу;

    • спостерігається стала тенденція до збільшення як абсолютної кількості, так і питомої ваги комерційних банків за участю іноземного капіталу;

    • абсолютна кількість і питома вага комерційних банків, що мають ліцензію Національного банку на здійснення валютних операцій, стабільно зростає, досягнувши вкінці 2000 року 75% від загальної кількості банків;

    • кількісні та відносні показники закритих комерційних банків і відкликаних валютних ліцензій коливаються протягом двох останніх років у межах відповідно 4-6% та 2-4% від кількості зареєстрованих комерційних банків [28;32].

  • Loading...

     
     

    Цікаве