WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Формування та розвиток ринку банківських послуг в Україні - Дипломна робота

Банківська справа. Формування та розвиток ринку банківських послуг в Україні - Дипломна робота

До нетрадиційних для банків України операцій та послуг можна, зокрема, віднести: лізинг; факторинг; довірчі (трастові) послуги; операції з дорогоцінними металами; гарантійні, посередницькі, консультаційні та інформаційні послуги; фінансовий інжиніринг.

У цьому розділі я зупинюсь на деяких з них.

Лізинг - це господарська операція суб'єкта підприємницької діяльності з передачі права користування матеріальними цінностями іншому суб'єкту господарювання за плату та на визначений строк.

Головне завдання сьогодення - зупинити в Україні спад виробництва і досягти (хоча б у деяких галузях) помітного зростання.

В умовах, коли ринок довгострокових кредитів ще недостатньо розвинутий, порятунком для економіки, яка конче потребує інвестицій, можуть бути інші фінансові інструменти, що досі в Україні практично не застосовувались. Як правило, банки надають позики тільки на короткий термін, оскільки середньо-та довгострокове кредитування пов'язане з великим ризиком. Внаслідок цього склалася непроста ситуація на інвестиційному ринку. Більшість підприємств не в змозі розв'язати свою болючу проблему — оновлення основних фондів. За таких обставин можна і треба застосовувати лізинг — альтернативну, специфічну систему перспективного фінансування. Сьогодні — це ціла індустрія, в якій мають місце орендні відносини. елементи кредитного фінансування, розрахунки за борговими зобов'язаннями та інші фінансові механізми. Більше того — це один зі шляхів диверсифікації видів банківської діяльності. Завдяки лізинговим операціям банк може значно розширити коло клієнтів і підвищити свою прибутковість.

Перегляд банками кредитної політики відбувався під впливом негативних явищ у сфері кредитування і перш за все серйозних труднощів, які виникли в зв'язку з несвоєчасним поверненням великої кількості кредитів та накопичення в кредитних портфелях банків чималої кількості проблемних та майже безнадійних боргів. Багато з них виникли при фінансуванні інвестиційних проектів. Враховуючи все це, банки вбачають у застосуванні лізингової схеми фінансування не стільки можливості розширення спектру надання послуг, скільки вихід з нинішньої ситуації з кредитуванням. Вихід цей - у поступовому нарощуванні обсягів лізингових операцій, які витісняють менш надійно забезпечені, а тому високоризикові інвестиційні кредити. У першу чергу передбачається використовувати фінансовий лізинг.

Економічно-правове регулювання цього виду діяльності, через подвійний характер операцій, в Україні недосконале. І можна стверджувати, що це негативно позначається на активності інвестиційних процесів, та структурній перебудові економіки України [51;62].

З економічного погляду лізинг схожий з кредитом, що надається під основні засоби. В останньому випадку кредитоодержувач за рахунок періодичних грошових внесків погашає борг, при цьому комерційний банк з метою забезпечення повернення кредиту зберігає за собою право власності на об'єкт, що кредитується до повного погашення кредиту. Лізингоодержувач стає власником об'єкта лізингу лише після закінчення строку договору. Отже, у лізингу елементи оренди взаємозв'язані з елементами кредитних правовідносин, а грошовий та матеріальний потік злиті в єдиний взаємозв'язаний комплекс грошово-майнових відносин.

Лізинг є вигідним для всіх його учасників:

Перш за все для орендаря, бо дозволяє за невисоку плату, не вилучаючи з обороту значної суми коштів, оновлювати основні фонди, змінювати технологію, що підвищує ефективність виробництва, якість випущеної продукції, конкурентноздатність на ринку.

Розмір процента, що сплачується за лізингові послуги, нижчий ніж процент, що сплачується за кредитом, тому клієнту більш вигідно користуватися лізингом ніж брати кредит на придбання обладнання. Банк має право зменшувати плату за лізингові послуги проти процента за кредит за рахунок того, що орендар передає йому право користуватися інвестиційними пільгами при сплаті податків, тобто він ділиться з клієнтом отриманою вигодою у формі зменшення процента.

Для орендодавця, бо передбачає 100% покриття всіх капітальних і інших витрат і отримання прибутку не нижчого, ніж від інших операцій.

Лізинг вигідний і державі, бо стимулює інвестиції в економіку, він розвиває конкуренцію в сфері надання фінансових послуг, спонукає компанії і фінансово-кредитні установи опановувати такі новації, як кредитний аналіз, тощо.

В Україні лізинговою діяльністю нині займається фінансово-лізинговий дім банку "Україна", лізингова компанія "Аваль-лізинг", створена банком "Аваль" у 1992 році, та лізингова компанія "Укрексімлізинг", створена Укрексімбанком у 1997 році [36;50].

Отже, участь банків у лізингових операціях може бути як безпосередньою, так і опосередкованою.

У разі безпосередньої участі банків у лізингових операціях вони на прохання своїх клієнтів купують у виробників обладнання, машини, транспортні засоби та інше майно, яке, згідно із Законом України "Про лізинг" може бути віднесене до основних фондів, не заборонене до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг. Причому право власності на весь термін лізингу залишається за банком.

Донедавна західні лізингові компанії, пропонуючи свої послуги на українському ринку, визнавали лише гарантії першокласних європейських банків. Нині ситуація дещо змінилася: приймаються гарантії й українських банків. Передусім таких, як Приватбанк, Промінвестбанк, Аваль та ін. Гарантії надаються під проценти від суми лізингової угоди - від 2 до 5% на Заході, від 5% і більше - в Україні [36;50].

В Україні ще наприкінці 80-х років спробували запровадити лізинг, включивши його до переліку банківських операцій Але в умовах монополізованої економіки і дешевого кредиту ця ідея зазнала краху. На сьогодні частка лізингових операцій у діяльності українських банків досить незначна [51;62]. Це пояснюється:

  • недосконалістю законодавчих актів, які регулюють лізингові операції та діяльність банків у цій сфері (згідно із Законом України "Про банки і банківську діяльність" (стаття 3) майно для передачі в оренду банк має право придбати лише за власні кошти);

  • відсутністю податкових пільг для лізингодавців і кредиторів;

  • браком спеціалістів із лізингових операцій.

Активнішій участі банків у лізингових операціях вочевидь сприяла б продумана інвестиційна податкова політика держави. Адже лише застосовуючи економічні важелі, можна забезпечити ефективну діяльність банків у цій сфері.

Ще один перспективний вид банківської діяльності - трастові послуги. Брак часу, досвіду і вміння правильно розпоряджатись статком, боязнь ризику при здійсненні тих чи інших операцій, а також інші причини сприяли виникненню і розвитку трастових (довірчих) операцій. Банки досить швидко зорієнтувались в такій ситуації і стали пропонувати своїм клієнтам цілий комплекс трастових послуг. Однак конкретно описати їх практично неможливо, оскільки вони надто індивідуальні і визначаються безпосередньо у договорі.

Довірчі операції комерційних банків можна підрозділяти на дві великі групи:

  • трастові послуги фізичним особам - ці операції дуже різноманітні, оскільки у кожного клієнта свої особливості і пов'язані з цим проблеми. Вцілому розрізняють наступні види трастових послуг фізичним особам: розпорядження спадком; управління власністю; опікунство і забезпечення схоронності майна; надання посередницьких послуг і інші.

  • трастові послуги організаціям - доволі різноманітні і можуть виступати у формі розпорядження активами; агентських послуг; трастових операцій, пов'язаних з ліквідацією підприємства і інші.

Здійснюючи трастові операції, банки отримують комісійну винагороду, розмір якої залежіть від обсягу виконаної роботи і фіксується в договорі.

Враховуючи те, що на сьогодні особливо загострюється конкуренція між банками, їх боротьба за клієнта, менеджери банків розроблятимуть нові і нові підходи і методи обслуговування клієнта з метою якнайкращого задоволення всіх його проблем економічного характеру.

Агентські послуги дещо відрізняються від трастових тим, що клієнт не втрачає повноважень власника, а лише уповноважує банк на проведення операцій від своєї особи. Агентські послуги включають: страхування майна, інвестиційні та комерційні операції за дорученням власника, сплату рахунків, податків та інше.

Loading...

 
 

Цікаве