WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Формування та розвиток ринку банківських послуг в Україні - Дипломна робота

Банківська справа. Формування та розвиток ринку банківських послуг в Україні - Дипломна робота

Нижній рівень — це реєстратори власників іменних цінних паперів та зберігачі, які ведуть рахунки власників цінних паперів.

Верхній рівень — це Національний депозитарій України і депозитарії, що ведуть рахунки для зберігачів та здійснюють кліринг і розрахунки за угодами щодо цінних паперів. Національний депозитарій створено в Україні у 1999 р. у формі відкритого акціонерного товариства зі специфічними функціями. Обслуговування обігу державних цінних паперів, в тому числі депозитарну діяльність щодо цих паперів, здійснює Національний банк України. Здійснюючи депозитарну діяльність, банки як зберігачі забезпечують:

  • зберігання цінних паперів;

  • обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у цінних паперах;

  • обслуговування операцій емітента, пов'язаних із випущеними ним цінними паперами;

  • надання інших послуг, наприклад, знерухомлення цінних паперів, тобто переведення цінних паперів, випущених у документарній формі, у бездокументарну форму шляхом депонування сертифікатів у сховищі банку з метою забезпечення їх подальшого обігу у вигляді облікових записів на рахунках банку.

Для забезпечення зберігання цінних паперів банки здійснюють різні депозитарні операції, а саме: прийом цінних паперів, їх зберігання, переміщення, інкасування, транспортування, інвентаризацію, видачу та деякі інші операції.

Для виконання функції обслуговування обігу цінних паперів на рахунках банки як депозитарні установи здійснюють:

  • адміністративні операції (це депозитарні операції з відкриття рахунків у цінних паперах та їх закриття, а також операції, пов'язані зі зміною способу зберігання цінних паперів та іншими змінами, що не приводять до зміни залишків цінних паперів на рахунках у цінних паперах);

  • облікові операції (це депозитарні операції з ведення рахунків у цінних паперах та відображення операцій з цінними паперами, наслідком яких є зміна кількості цінних паперів на рахунках у цінних паперах, установлення або зняття обмежень щодо їх обігу, а також зміна режиму та місця зберігання цінних паперів. До облікових операцій належать операції зарахування, списання, переказування та переміщення цінних паперів),

  • інформаційні операції (це депозитарні операції, пов'язані з видачею виписок з рахунку у цінних паперах, а також видачею іншої інформації щодо операцій клієнтів з рахунками у цінних паперах за запитами клієнтів та інших осіб, що мають повноваження на отримання такої інформації).

Для обслуговування операцій емітентів, пов'язаних з випущеними ними цінними паперами, банки можуть їм надавати такі послуги, а саме:

  • викуп цінних паперів, випущених емітентом, для їх подальшого перепродажу або анулювання;

  • дроблення або консолідація цінних паперів (зміну номінальної вартості цінних паперів певного випуску з одночасною зміною їх вартості, але без зміни обсягу випуску);

  • конвертація цінних паперів, тобто обмін емітентом цінних паперів одного випуску на цінні папери іншого випуску;

  • анулювання цінних паперів;

  • погашення цінних паперів та виплата емітентом доходів за випущеними ними цінними паперами;

  • деякі інші операції.

Кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів здійснюються виключно депозитаріями (кліринговими), які забезпечують поставку цінних паперів на рахунки зберігачів у депозитарії. Для здійснення грошових розрахунків за угодами щодо цінних паперів кліринговий депозитарій зобов'язаний користуватися послугами, що надають розрахункові банки на підставі відповідного договору.

Аналіз сучасного стану вітчизняного ринку цінних паперів та тенденції його розвитку дозволяє виділити три найбільш перспективні напрямки діяльності комерційних банків:

  • Випуск та первинне розміщення цінних паперів клієнтів - андеррайтинг. Попит на такі послуги після розширення приватизації швидко зростає.

  • Звичайна інвестиційна робота на фондовому ринку. В процесі стабілізації товарно-грошових відносин значення інвестиційних банківських послуг, пов'язаних з цінними паперами, зростатиме.

  • Трастові послуги по цінних паперах. Найбільш перспективним об'єктом здійснення довірчих операцій на сьогодні є кошти різноманітних інвестиційних фондів. Активізація їхньої діяльності зумовить попит на банківські послуги в сфері ефективного управління їхніми інвестиційними портфелями та вільними коштами.

    Прослідкуємо як змінився сумарний інвестиційний портфель банків з 1.01.1998р. по 1.01.2000р.(за матеріалами НБУ).

    Графік 4. Інвестиційний портфель банків, млн.грн.

    Розділ ІІІ. Перспективи розвитку та вдосконалення ринку банківських послуг в Україні

    Одним з головних механізмів регулювання ринкової економіки є кредитно-фінансова система, через яку проходить величезний обсяг грошових розрахунків та платежів господарюючих суб'єктів і населення. Вона мобілізує і перетворює на активно діючий капітал тимчасово вільні грошові кошти, заощадження та прибутки, виконує як відомо, багато різноманітних кредитних, страхових, посередницьких, інвестиційних операцій. При переході до ринку виникає потреба в нових фінансових послугах, зростає попит на грошовий капітал як для розширення і модернізацій виробництва, так і для збуту товарів.

    Загальна сума капіталу (балансова) по банківській системі на 01.01.2000р. становила 5877,6 млн. грн. (22,8 % від пасивів системи), що на 1034,9 млн. грн. (або на 21,4 %) більше, ніж за станом на 01.01.1999р. Нормативний капітал дорівнював 4307,5 млн.грн., що на 110,3 млн.грн. (або на 2,6%) більше, ніж було на 01.01.1999р.

    Загальна сума зареєстрованих та сплачених статутних фондів по системі комерційних банків на 01.01.2000р. становила 2913,8 млн.грн. (67,6 % від загального обсягу нормативного капіталу), що на 813,8 млн.грн. (або на 38,7 %) більше в порівнянні з відповідним періодом минулого року [35;19].

    Таблиця 3.

    Динаміка капіталу комерційних банків України, млн.грн [35, с.18].

    Показники

    Капітал

    Статутний капітал

    За станом на 01.01.1999р.

    4197,2

    2100,0

    За станом на 01.04.1999р.

    4262,3

    2210,2

    За станом на 01.07.1999р.

    4344,8

    2379,6

    За станом на 01.10.1999р.

    4643,5

    2570,1

    За станом на 01.01.2000р.

    43075

    2913,8

    Темпи зростання, %до 01.01.1999р.

    102,6

    138,7

    Таке зростання капіталу комерційних банків зумовлене значною мірою вимогами НБУ.

    Збільшення власного капіталу банків зробить їх більш сильними і надійними, а також ці додаткові кошти зможуть використовувати на збільшення обсягів банківських продуктів, які пропонуються.

    Перша проблема сьогодення у розвитку банківської сфери - це консолідація, тобто тенденція до зменшення кількості банків та концентрація коштів у невеликій групі банків, причиною такого явища є високий рівень ризику та загострення конкуренції між банками. Вже сьогодні почався процес злиття банків, їх укрупнення, і він надалі продовжуватиметься. Не можна не помітити, що концентрація фінансового капіталу відкриває перед великими банками нові перспективи щодо активізації своєї діяльності на різних сегментах фінансових ринків та отримання прибутку.

    Реструктуризація банківського сектора неминуче супроводжуватиметься банкрутством і зникненням ряду банків, а з другого боку - процесом їх злиття в концерни, синдикати і т. д., що відповідає загальносвітовій тенденції.

    Можна пояснити й бажання іноземного банківського капіталу проникнути в Україну:

    • це додаткова територія для експансії;

    • це додаткове джерело прибутку, дешева робоча сила;

    • це нова клієнтура.

    Імпорт іноземного банківського капіталу - одна із складових реформування банківської системи нашої держави. Він пов'язаний з необхідністю в стратегічному плані подолати відставання від Заходу і інтегруватись в систему західноєвропейських відносин.

    Зростання активності іноземних банків з їх дешевими фінансовими ресурсами та широким спектром послуг при нижчій їх собівартості й високому рівні обслуговування посилює конкуренцію вітчизняних та іноземних банківських формувань.

    Поки що за нинішніх умов вигідніші для клієнтів послуги можуть запропонувати ті банки, які мають рахунки бюджетних організацій або уповноважені обслуговувати "дешеві" іноземні кредитні лінії.

    Позитивним у діяльності зарубіжних філій є те, що вони використовують капітал, технологію, організаційний та управлінський досвід материнських фірм, приносять із собою власну практику трудових відносин.

    Але водночас це є і серйозною проблемою для українських банків, які, зрештою, мають значно менший капітал і значно коротший продуктовий ряд, особливо їм бракує досвіду у роботі по здійсненні міжнародних операцій. Отже, маючи більш високу конкурентоспроможність іноземні банки мають можливість переманювати більш перспективних клієнтів, але це і спонукатиме вітчизняні банки удосконалювати і розширювати власний продуктовий ряд, підвищувати якість наданих послуг.

  • Loading...

     
     

    Цікаве