WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Формування та розвиток ринку банківських послуг в Україні - Дипломна робота

Банківська справа. Формування та розвиток ринку банківських послуг в Україні - Дипломна робота

Іпотечний кредит — довгострокові позички, що надаються банками під заставу нерухомості — землі і будівель виробничого й житлового призначення. В основу цього кредиту покладена іпотека, що в перекладі з грецької мови означає застава, причому не будь-якого майна, а саме нерухомого (здебільшого будівель і землі).

Українські комерційні банки ще досить рідко застосовують такі види кредитування як під заставу цінних паперів, контокорентного, споживчого й іпотечного. Це в більшості пов'язано з недостатнім законодавчим врегулюванням цілого ряду питань. Зокрема щодо споживчого та іпотечного кредиту - це застава землі, нерухомості та ін.

Перспективним напрямком у розвитку кредитних послуг в Україні може стати кредитування з використанням векселів. Адже у сучасній ринковій економіці вексель відіграє помітну роль як у господарській практиці, так у діяльності комерційних банків.

Вексельні операції комерційних банків в Україні регулюються Положенням "Про операції банків з векселями", затвердженим Постановою Правління Національного банку України 25 травня 1999 p. Цим документом визначено, що комерційні банки у сфері вексельного обігу можуть здійснювати кредитні, торговельні, гарантійні, розрахункові, комісійні та довірчі операції.

Кредитними вважаються вексельні операції, котрі супроводжуються наданням або залученням грошових коштів проти векселів чи під забезпечення векселями.

До вексельних кредитів комерційних банків належать операції з врахування та переврахування векселів, а також — надання позик під забезпечення векселями. Врахування або дисконт векселів полягає в тому, що банк, придбавши вексель за іменним індосаментом, терміново його сплачує пред'явнику, а платіж отримує тільки із настанням зазначеного у векселі строку. Економічною суттю операції врахування є дострокова грошова реалізація .векселя його держателем банку і переведення комерційного кредиту у банківський. Цей кредит називається обліковим кредитом.

За достроковий платіж банк утримує з номінальної суми векселя певну винагороду на свою користь, тобто вексель оплачується зі знижкою. Різниця між сумою, яку банк заплатив, придбавши вексель, і сумою, яку він отримає за цим векселем у строк платежу, називається врахуванням або дисконтом.

Для підприємств, які інтенсивно використовують векселі, більш еластичною формою вексельного кредиту є позички, що видаються під заставу у формі відкритого рахунку у визначеному процентному відношенні заборгованості клієнта щодо поданого ним забезпечення. Банки можуть відкривати клієнтам за їх заявою спеціальні позичкові рахунки, в яких відображають суму наданої позики під забезпечення прийнятих векселів.

Позички оформляються без зазначення строку або до настання строку погашення векселів що приймаються в заставу. Така позичка може надаватися шляхом видачі клієнтові чекової книжки.

За спеціальним позичковим рахунком позичальник сплачує відсотки, як за користування звичайними позиками. Кредити під заставу векселів можуть надаватись у вигляді:

  • строкових кредитів, тобто позик, дата погашення яких зафіксована за домовленістю з позичальником;

  • кредитів до запитання (онкольних кредитів), коли строк погашення не вказується або встановлюється термін до настання строку погашення векселів із застави.

Онкольні кредити під заставу векселів призначені для задоволення постійної потреби клієнтів в обігових коштах. Надання вексельного онколю, облік заборгованості, її погашення здійснюються за допомогою спеціального позичкового рахунку, котрий є аналогом контокоренту. Цей рахунок є рахунком до запитання, що надає банкові право у будь-який момент вимагати від клієнта повного чи часткового погашення кредиту або внесення додаткового забезпечення векселями. Кредитування під заставу векселів є досить привабливим для підприємств, що інтенсивно використовують векселі у своїй господарській діяльності й володіють значним вексельним портфелем. Особливо зручним для суб'єктів господарської діяльності є вексельний онколь. Прийнятність даної форми кредитування пов'язана з її високою еластичністю, що дає змогу позичальнику оперативно отримувати кошти за рахунок банківського кредиту, уникаючи тривалої процедури оцінки кредитоспроможності, яка передбачена, наприклад, при обліковому кредиті. Крім цього, позичальник сплачує проценти лише за фактичний термін користування кредитом, на відміну від облікового кредиту, при якому клієнт часто змушений погоджуватись на строки, що перевищують реальну потребу в позиці [23;199].

Функціонування комерційного кредиту і вексельного обігу можливе лише за наявності впевненості кредитора в оплаті боржником поставленої продукції (наданих послуг). Часто гарантії боржника, навіть такої, що спирається на силу вексельного права, виявляється недостатньо і тоді тут можливе надання банківської гарантії як забезпечення оплати векселів , яка є формою кредитування клієнта, що здійснюється згідно з загальними принципами банківського кредитування. Вексельні гарантії комерційних банків можуть мати явний або прихований вигляд. В явному вигляді видається аваль. Прихований вигляд мають учинені у формі окремої гарантії платежу (гарантійні листи), надписи банку на векселі як однієї із зобов'язаних за векселем осіб, але не аваліста.

Авалюючи вексель, банк надає такій особі строковий кредит або кредит до запитання (залежно від строку платежу за векселем). Як правило, можуть бути авальовані векселі, в яких точно визначений строк платежу, а саме: визначено-строкові, дато- і візо-векселі, причому на останніх має бути відмітка про дату подання. Аваль може бути наданий у будь-який час: при складанні, видачі та на будь-якому наступному етапі обігу векселя.

Авальне кредитування використовується українськими банками вже близько двох років. Ця послуга розрахована на клієнтів без обігових коштів на рахунку. Використання векселя дозволяє реально розв'язувати проблему неплатежів. Крім того, однією з головних переваг цього цінного папера є те, що вексельний механізм уможливлює купівлю товарів з відстроченням платежу. При цьому відсоткова ставка нижча, ніж при кредитуванні "живими" грошима. А продавець має реальну гарантію оплати товару на установлену дату.

Поширеною формою акцептної операції комерційних банків є акцептно-рамбурсний кредит. Він застосовується у міжнародних операціях, особливо тоді, коли валюта платежу за контрактом не збігається з валютами країн — суб'єктів угоди.

Акцептно-рамбурсний кредит є різновидом покритого кредиту. Він супроводжується відкриттям безвідзивного акредитиву і забезпечений товарними документами.

Винагорода банку за здійснення акцептної операції складається з комісійної винагороди, яка сплачується клієнтом відразу ж після досягнення домовленості про акцептування і не повертається навіть у випадку невикористання права на акцепт (витрати імпортера, крім комісії банку, як правило, включають ще й відшкодування експортеру витрат за врахування векселя). Додаткові доходи від здійснення акцептної операції банк-акцептант, може отримати за допомогою врахування акцептованого ним векселя, а також депонування банківського акцепту за дорученням його держателя. Акцептна операція за своєю економічною суттю е гібридом гарантійної послуги та послуги кредитного характеру.

Відмінність акцептної операції від авалювання, крім форми, полягає у тому, що банк мусить сплатити суму векселя в будь-якому випадку, тоді як при авалі — лише при невиконанні клієнтом своїх зобов'язань.

Однак акцептна операція може перерости у кредитну за умови врахування банком акцептованого ним векселя, або внесення клієнтом чи за його дорученням покриття (акцептно-рамбурсний кредит). У таких випадках банк, крім комісії, стягує ще й проценти.

Порівняльний аналіз структури активів банківської системи за станом на 01.01.1999р. та 01.01.2000р. засвідчує зростання майже всіх її складових, за винятком вкладень у державні цінні папери (графіки 5,6).

Графік 5. Структура робочих активів комерційних банків на 01.01.1999 р.

Графік 6. Структура робочих активів комерційних банків на 01.01.2000 р.

За станом на 01.01.2000 p. обсяг кредитів (у тому числі міжбанківських кредитів та депозитів), не скоригованих на резерви, усієї банківської системи сягав 14 681,7 млн. грн., тобто збільшився з початку 1999 року на 3 121,0 млн. грн., або на 27%.

У структурі кредитного портфеля найбільшою була питома вага кредитів, наданих суб'єктам господарювання - 11634,9 млн.грн. (79,2% від загального обсягу кредитного портфеля). З початку року зазначена категорія кредитів зросла на 2376,9 млн. грн., або на 25,7%. Стосовно ж кредитів, наданих суб'єктам господарювання, то переважна їх частка припадала на середньострокові (від місяця до року) - 43,75; на довгострокові (понад рік) - 32,1%; короткострокові (до місяця) - 24,2%. Найбільша частка кредитів юридичним особам - це кредити, надані у вільно конвертованій валюті, - 52,5%.

Населенню надано кредитів на суму 699,3 млн. грн. (4,8% від кредитного портфеля), тобто на 177,9 млн. грн., або на 34,1% більше порівняно з 01.01.1999р. За строками надання найбільшу питому вагу мають середньострокові (43,3%) та довгострокові (40.4%) кредити; короткострокові становлять 16.3%. Майже всі кредити фізичним особам (92,1%) надано в національній валюті.

Loading...

 
 

Цікаве