WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Управління кредитним портфелем комерційного банку - Дипломна робота

Банківська справа. Управління кредитним портфелем комерційного банку - Дипломна робота

Тому нижня межа процентної ставки повинна бути на рівні, який би забезпечував покриття всіх затрат і отримання мінімального розміру прибутку достатнього для гарантування всіх ризиків, пов'язаних з кредитуванням. Верхня ж межа повинна бути встановлена, виходячи із основних параметрів грошово-кредитної політики НБУ і рівня процентних ставок, які склалися на грошово-кредитному ринку.

Процентні ставки комерційних банків України за кредитами протягом 1998-1999 рр.(див. додаток).

Механізм розробки оптимальної процентної ставки для комерційних банків по позиці представлено у вигляді схеми (див. рис. 2.4) [14, 246].

Рис. 2.4. Схема встановлення оптимальної процентної ставки

Даний підхід у встановленні процентної ставки дозволяє більш обґрунтовано дотримуватись кредитну політику банку, зокрема орієнтуватися на середні параметри процентних ставок, тобто регулюючи їх залежно від видів кредитів та умов їх надання таким чином, щоб їх середні значення по банку не було нижчим, ніж мінімально допустимі межі і не були надзвичайно завищені внаслідок власних затрат банку.

2.4. Управління системними кредитами

Незалежно від якості кредитного портфеля та методів, які застосовуються при управлінні кредитним ризиком, усі банки тією чи іншою мірою стикались з проблемами неповернення кредитів.

Проблемними кредитами називаються такі, за якими своєчасно не проведені один чи кілька платежів, значно знизилась ринкова вартість забезпечення, виникли обставини, які дозволяють банку мати сумнів щодо повернення позики.

Кожен банк має у своєму портфелі проблемні кредити і тому головне питання полягає у встановленні допустимого для банку рівня цих кредитів щодо загальної вартості вкладних позик. За думкою спеціалістів Prise Waterhourse Coopers у нормального працюючого банку портфель проблемних кредитів не повинен перевищувати 7%. Для вітчизняної банківської системи значення аналогічних показників мають досить широкий діапазон коливань: від 2% до 50% і вище. За даними НБУ станом на 1.10.99р. заборгованість за кредити склала [27, 18].

  • Пролонгована – 1165,9 млн.грн. (8% кредитного портфеля)

  • Прострочена – 2202,2 млн.грн. (15,1%)

  • Сумнівна щодо повернення 395,1 млн.грн. (2,7%)

Питома вага цих кредитів в кредитному портфелі українських банків склала на 1.10.99р. – 25,8%.

Проблемні кредити не виникають раптово. На практиці існують застережні сигнали, які характеризують проблемність кредитів у боржників. Їх можна класифікувати таким чином:

  • з історії боржника;

  • з виробничої діяльності;

  • з організації кредитування;

  • не фінансові;

  • фінансові.

До застережних сигналів, пов'язаних з кредитною історією боржника, можна віднести: раніше допущені непрострочки повернення позики, протиріччя в інформації про нього, невисокі моральні та ділові якості керівництва, а також часті зміни керівництва.

Проблемність кредитів виникає найчастіше в тих галузях які в даний час переживають фінансові та виробничі труднощі на ринку. Тому застережними сигналами можуть бути галузеві фактори їх виробничої діяльності. Наявність значної дебіторської заборгованості в клієнта, її зростання та відсутність контролю за нею призводить до грошової кризи останнього. В даній ситуації клієнту необхідно диверсифікувати, розширити коло позичальників і покупців, а в разі її відсутності – ще більше затрудняється його фінансовий стан.

Не фінансовими "сигнальними" можуть бути необґрунтовані затримки в одержанні від клієнта фінансової звітності, особливо тоді, коли кредитним договором передбачено надання інформації протягом певного проміжку часу. Пояснення клієнтів про причини затримки власне є свідченням проблемності кредитів. Небажання клієнта дати інформацію може бути обумовлене митою приховати неприємні факти виробничої та фінансової діяльності. Прохання клієнта про перегляд умов кредитування, зміни в схемі погашення кредиту або пролонгація кредиту також є не фінансовими застережними сигналами.

Фінансовими ознаками проблемності кредитів можуть виявитися при проведенні аналізу фінансової звітності. В даному випадку, як правило, проблемності кредитів не усунути. Застережні сигнали фінансового характеру можуть виявитися через відхилення показників господарської фінансової діяльності компанії боржника від планових або очікуваних відхилень в системі обліку і контролю боржником, а й через модифікацію наданих йому кредитів.

Проблемні кредити виникають переважно внаслідок причин пов'язаних із боржником. Проте не потрібно відкидати і банківську сторону, яка в деякій мірі, але все ж таки причетна до створення передумов проблемності кредитів. Серед основних факторів впливу на своєчасне і повне погашення кредиту пов'язане з роботою банку, є некваліфікована робота банківських спеціалістів.

Чинниками, зумовленими некваліфікованою роботою банківських спеціалістів є:

  • недостатній аналіз фінансового стану потенційного боржника;

  • відсутність періодичного аналізу кредитного портфеля з боку керівництва банку, що призводить до збільшення до концентрації значних ресурсів у одного боржника;

  • порушення при наданні кредиту основних принципів і умов кредитування, що призводить до збільшення в кредитному портфелі пролонгованих, прострочених, безнадійних позик;

  • низьким юридичним рівнем оформлення угоди (відсутність пунктів щодо регулювання процентних ставок, санкцій щодо не цільового використання позик та ін.);

  • низький юридичний рівень оформлення угод про заставу (нотаріально не засвідчені угоди, не застраховане заставне майно, прийняття в заставу майна, вартість якого не покриває процентів по позиці, брак опису заставного майна);

  • відсутність періодичної пробірки цільового використання позики.

Кожен окремий вид кредиту, в якого згодом виявляються проблеми з погашенням, має свої специфічні ознаки вже на початкових стадіях його використання. Проте їх можна узагальнити і звести в певну сукупність, яка характеризуватиме, що позика потрапляє в загальну зону. Отже, для першої стадії, або попередньої зони, характерні наступні ознаки:

  • зменшення обсягу реалізації, тобто оборотів на рахунку клієнта;

  • зменшення обсягів реалізації в кредит, тобто ріст дебіторської заборгованості;

  • ріст кредиторської заборгованості як наслідок непоступлення чи зменшення обсягу реалізації і відсутність коштів для фінансування поточного кругообороту обігових коштів;

  • зменшення доходів або одноразові доходи;

  • надмірно низький рівень грошових статей балансу;

  • у позичальника на даний час відсутні кошти для повернення кредиту.

Ці ознаки попереджуючої зони проблемності кредиту повинні насторожити співробітників кредитного відділу. Тому після виявлення причин погіршення фінансового становища боржника і якості кредиту необхідно прийняти адекватні заходи для стабілізації його господарсько-фінансового становища. Серед них можуть бути наступні:

  • проаналізувати проблеми боржника;

  • зібрати і узагальнити інформацію про те, де банк може зіткнутися з ризиком в роботі з даним клієнтом;

  • добитися формування позитивної щомісячної величини сальдо оборотів по рахунку клієнта.

З юридичної точки зору, розробки цих методів мають рекомендаційний характер, і банк не повинен вмішуватися в процес прийняття рішень боржником. З іншої сторони банки намагаються захистити свої активи і в процесі застереження виникнення проблемних кредитів можуть повпливати на керівництво боржника або навіть примусити прийняти його те чи інше рішення.

Так чи інакше, при погіршенні фінансового стану боржника і переході кредиту в наступний етап виникнення проблемного кредиту – загрозливу зону, з'являються наступні ознаки:

  • сальдо оборотів по рахунку за весь період користування кредитом складає незначні суми, або має негативну величину;

  • порушуються терміни повернення основного боргу та сплати процентів по ньому;

  • боржник просить продовжити термін погашення кредиту або збільшити його суму;

  • позичальник несвоєчасно подає фінансові звіти або не подає їх взагалі.

Даний етап є найважливішим щодо "спасіння" кредиту який має яскраво виражені тенденції проблемного.

Loading...

 
 

Цікаве