WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Управління кредитним портфелем комерційного банку - Дипломна робота

Банківська справа. Управління кредитним портфелем комерційного банку - Дипломна робота

Згідно рекомендації щодо визначення фінансового стану позичальників, затверджених постановою правління НБУ № 323 від 29 вересня 1997 р. НБУ рекомендує комерційним банкам у процесі аналізу кредитоспроможності позичальника - юридичної особи використовувати такі коефіцієнти [26, 95]:

  • Коефіцієнти загальної ліквідності КЛ1 характеризує настільки обсяг поточних зобов'язань за кредитами можна погасити за рахунок усіх мобілізованих оборотах актив:

    КЛ1 = Розділ ІІ активу – Витрати майбутніх періодів + Розділ ІІІ активу

    Розділ ІІ пасиву - Позики, непогашені витрат + Розділ ІІІ пасиву.

    Теоретичне значення КЛ1 не менше за 2,0 – 2,5%

  • Коефіцієнти абсолютної (термінової) ліквідності КЛ2 показує, наскільки короткострокові зобов'язання можуть бути негайно погашені за рахунок грошових коштів та ліквідних цінних паперів:

    КЛ2 = Каса + Розрах. рахунок + Інші рахунки в банках + Короткостр. вклади

    Розділ ІІІ пасиву

    Теоретичне значення КЛ2 не менше як 0,2 – 0,25%;

  • Коефіцієнти співвідношення залучених і власних коштів К3 (коефіцієнти автономності), що характеризує розмір залучених коштів та 1 грн. власних коштів:

    К3 = Розділ ІІ пасиву + Розділ ІІІ пасиву

    Розділ І пасиву

    Теоретичне значення – не більше як 1,0

  • Коефіцієнти маневреності власних коштів КМ показує ступінь мобільності використання власних коштів:

    КМ = Розділ І пасиву – Розділ І активу

    Розділ І пасиву

    Теоретичне значення - не менше як 0,5

  • Коефіцієнти фінансової незалежності КМ показували питому вагу власних коштів у загальній сумі заборгованості.

    КМ = Розділ І пасиву .

    Розділ ІІ пасиву + Розділ ІІІ пасиву

    Нормативне значення не менше 0,2

    Деякі банки крім цих розраховують і інші показники і оцінку здійснюють на ЕОМ. Банки самі встановлюють кількість класів рівня кредитоспроможності. Зрозуміло, що чим більша кількість класів, тим кращі можливості має банк в мінімізації кредитного ризику шляхом віднесення клієнта до певної групи. Однак, важливішим моментом в оцінці кредитоздатності клієнта є встановлення єдиного рівня класності за сукупністю показників, тобто розрахунку "рейтингу" клієнта. Такий розрахунок може здійснюватись на основі питомої ваги кожного показника у загальній їх сукупності, залежіть від його значимості для оцінки клієнта:

    P =pіdі, де

    P – загальний рейтинг позичальника, як сума набраних балів (інтегральний пошук);

    n – кількість показників;

    рі - кількість і-го показника;

    dі - питома вага і-го показника у загальній сукупності показників.

    В залежності від величини інтегрального показника позичальник відноситься до одного із п'яти класів надійності:

    Клас А – відноситься підприємство з дуже стійким фінансовим станом. Відносно нього не має сумнівів щодо своєчасності і повноти погашення позики і відсотків за неї. Ризик незначний або нульовий. Інтегральний показник більше 270 балів.

    Клас Б – належить підприємство із стійким фінансовим станом. Відносно нього претензії щодо своєчасності повернені позики і сплати відсотків не має.

    Але передбачена у його діяльності реорганізація, диверсифікація виробництва, зміна профілю чи регіону діяльності і інші фактори, що не дозволяють відносити його до вищого класу. Отже, ризик звичайний. Універсальний показник від 247 до 228 балів.

    Клас В – підприємство має ознаки напруги. Якість джерел погашення позик більше не влаштовує банк. Внаслідок появи фактів періодично затримується погашення позик та відсотків за нею. Це ризик, за яким клієнти схильні відстрочити сплату платежів. Універсальний показник від 227 до 153 балів.

    Клас Г – підприємство підвищеним ризиком діяльності. Позичальники не можуть повернути повну суму позики у строк та за умов, що передбачені кредитним договором. Ризик значний. Інтегральний показник від 152 до 106 балів.

    Клас Д – підприємство із незадовільним фінансовим станом. Його подальше кредитування не припустиме. Повернути позики не зможе. Ризик неприйнятний.

    Інтегральний показник менших 105 балів. За кожним показником в банку будують і аналізують його динаміку. Це дозволяє простежити еволюцію діяльності позичальника і зробити припущення щодо його майбутнього фінансового стану. Такі спостереження проводяться на ЕОМ за картиною таблиці і стовпчикових діаграм .

    Після здійснення оцінки кредитоздатності клієнта – позичальника банки оцінюють забезпечення кредиту. Найбільш поширеною формою забезпечення є застава. Вартість застави визначається за окремими методиками залежно від предмета застави (нерухомість, транспорт, готова продукція та ін.), керуючись оптовими цінами, що склалися на ринку. При оцінці застави враховуються додаткові витрати, які виникають в процесі її реалізації (витрати на транспортування продукції зі складу, посередницькі послуги торгових фірм та ін.), котрі на практиці становлять близько 30% вартості продукції.

    Таким чином загальна сума застави повинна покривати суму кредиту та процентів за користування кредитом а також непередбачені додаткові витрати, які можуть виникнути в процесі відчуження майна. Отже загальну суму застави (S3) можна визначити за наступною формулою [14, 235]

    S3=(Sкр+Кпр)K, де

    Sкр= сума кредиту; Sпр = cума процентів по кредиту; K – коефіцієнти на відшкодування не передбачуваних додаткових витрат.

    Окрім суми застави для банку є дуже важлива оцінка надійності застави, яка визначається співвідношенням вартості заставленого майна та суми кредиту, ліквідність предметів застави, а також можливість здійснювати контроль за заставою (табл. 2.4).

    Отже, після ретельної оцінки кредитоздатності позичальника, застави банк встановлює плату за кредит, яка буде розглянута в питанні 2.3 і укладає кредитну угоду.

    При здійснені оцінки кредитоздатності фізичної особи враховують соціальну стабільність клієнта (громадянства, наявність нерухомості, цінних паперів, власного бізнесу і місце роботи, сімейний стан, місце та тривалість проживання в одному місті). На основі цього розроблюють анкету, яку позичальник має заповнити перед укладенням кредитної угоди. До анкети він має представити до

    Таблиця 2.4.

    Оцінка якості застави для позичальників юридичних осіб

    Рейтинг надійності

    Покриття боргових зобов'язань вартістю застави 1%

    Ліквідність предмета застави

    Здатність банку здійснювати контроль за заставою

    I

    140 і більше

    Легко реалізується

    Повністю під контролем банку

    II

    140 і більше

    Ціна може коливатися, можливі труднощі з реалізацією

    Під контролем банку

    III

    Менше 100

    Ціна може коливатися, можливі труднощі з реалізацією

    Є проблеми з контролем

    IV

    Менше 100

    Ціна зменшується, є проблеми з реалізацією

    Є проблеми з контролем

    V

    Менше 100

    Ціна зменшується

    Контроль

    кументи про особисті доходи і доходи гаранта з місця проживання, а інколи і довідку про стан здоров'я, документи про право власності на майно. На основі цієї інформації до уваги приймаються наявність реальної застави; вік та здоров'я клієнта; загальний матеріальний стан (доходи і витрати); користуватися банківськими позиками у минулому і своєчасне їх погашення; наявність депозитного рахунку у банку та користування іншими послугами банку; зв'язки клієнта з діловим світом і його авторитет. За матеріалами анкети, довідковими і розрахунковими документами складається рейтинг позичальника – фізичної особи.

    Здійснимо оцінку кредитоздатності клієнта банку "Євроцентр" ДП "Ексіл", і побудуємо модель розрахунку.

    Дані для розрахунку коефіцієнтів беремо із балансу підприємства станом на 1 жовтня 1999 року (див додаток 3).

    Коефіцієнт загальної ліквідності становить 1,2 на початку року і на звітну дату. Коефіцієнт абсолютної ліквідності відповідно – 0,05 і 0,3, коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів – 4,25 і 3,2 , коефіцієнт фінансової незалежності 0,23 і 0,3, коефіцієнт маневреності власними коштами – 0,8 і 0,6.

    Як бачимо із даних розрахунків дане підприємство дотримується лише трьох показників – коефіцієнта абсолютної ліквідності, коефіцієнта фінансової незалежності і коефіцієнта маневреності власними коштами.

  • Loading...

     
     

    Цікаве