WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Управління кредитним портфелем комерційного банку - Дипломна робота

Банківська справа. Управління кредитним портфелем комерційного банку - Дипломна робота

Комерційні банки, надаючи різноманітну кількість кредитних послуг, разом з тим не обмежуються ними. Тому постійно з'являються нові види послуг, що являє собою наслідком цілеспрямованої роботи по розробці нових послуг з ціллю максимального задоволення потреб клієнтів і підвищення конкурентноздатності банку.

Розглянемо кредитні операції банку відповідно до їх класифікації.

Класифікація кредитних операцій банків у відповідності з типом позичальника. Відповідно до цього критерію банківські позики можуть бути згруповані, як показано на рис. 1.2 [33, 382].

Рис 1.2 Класифікація банківських позик у відповідності з типом позичальника

З усіх видів банківських позик найбільша питома вага припадає на позики торгово-промисловим підприємствам. Водночас, у розвинутих країнах за останні десятиліття спостерігається тенденція до збільшення споживчих позичок фізичним особам. У США, наприклад, нині 2/3 продажу здійснюється в кредит [13, 208].

Позики під цінні папери видаються для придбання різного роду цінних паперів. Основними користувачами такими кредитами є ділери (проводять операції з урядовими цінними паперами) і брокери (фінансують придбання цінних паперів для клієнтів).

Позики комерційним банкам виступають як інструмент перерозподілу кредитних ресурсів між банками. Комерційні банки зобов'язані тримати на рахунках центрального банку певну суму, так званий мінімальний резерв. Однак, час від часу у комерційного банку на такому рахунку може виникнути надлишок коштів, що знижує прибутковість його діяльності. Тому цей банк зацікавлений у вигідному розміщені коштів, які перевищують рівень мінімального резерву. В цей же час інші банки можуть мати потребу в додаткових коштах для підтримки рівня мінімального розміру на рахунку у центральному банку. Врегулювання цієї проблеми вирішується через операції, які проводяться на міжбанківському грошовому ринку.

Класифікація кредитних операцій банків у відповідності із строком позики.

Залежно від умов повернення банківські кредити поділяються на строкові, безстрокові. До строкових відносяться кредити, які надаються на строк, який зафіксований по згоді між банком і клієнтом. Строкові позики бувають трьох видів:

  • короткострокові (до 1 року);

  • середньострокові (1-5 років);

  • довгострокові (більше 5 років).

До безстрокових кредитів відносяться кредити, які видаються банком на невизначений строк. Часто такі кредити називають ся позиками до запитання. Позичальник зобов'язаний погасити таку позику на першу вимогу банку. Якщо банк не вимагає погашення, то кредит повертається по згоді клієнта.

У США до короткострокових кредитів відносять позики, які видаються на строк до 1 року, до середньострокових – від 1 року до 10 років, до довгострокових – на строк більше 10 років.

У вітчизняній практиці такий поділ виглядає таким чином:

  • короткострокові – до 1 року;

  • середньострокові – від 1 до 3 років;

  • довгострокові – більше 3 років.

Класифікація банківських позик по характеру процентної ставки. Банківські позики по характеру процентної ставки бувають двох видів:

  • позики з фіксованою процентною ставкою;

  • позики з плаваючою процентною ставкою.

Встановлення фіксованої ставки за позикою несе за собою необхідність сплати позичальником попередньо домовленого проценту за користування кредитом не залежно від коливань ринкових процентних ставок. Це достатньо вигідно позичальнику, оскільки він відразу знає скільки йому буде потрібно заплатити за користування кредитом.

Дуже часто з ціллю зменшення ризику недодержання прибутку або навіть уникнення збитків у випадках росту процентних ставок грошового ринку банки застосовують плаваючі процентні ставки по позиках. Такі кредити, які носять середньо- і довгостроковий характер, в міжнародній практиці називають револьверними.

1.2. Організація кредитної роботи в банку

Основною економічною функцією банків є кредитування їх клієнтів. Від того, наскільки добре банки реалізують свої кредитні функції, багато в чому залежить економічний стан регіонів, що ними обслуговуються. Банківські кредити сприяють появі нових підприємств, збільшенню кількості робочих місць, а також забезпечують економічну стабільність.

Теорія портфеля пропонує розглядати не кожну окрему позику, а сукупність усіх кредитів з їх взаємовпливом та взаємозалежністю.

Кредитний портфель– це сукупність усіх позик, наданих банком з метою одержання прибутку. Якість та склад кредитного портфеля істотно залежить від організації кредитної роботи банку. Організаційна структура кредитної функції в кожному конкретному банку має свої особливості, що визначаються розмірами, можливостями банку, а також потребами клієнтури. У великих банках організаційна структура може складатися з кількох департаментів, які включають розгалужену мережу відділів, секторів, комітетів, груп, економічних рад тощо. Ці структурні підрозділи спеціалізуються на виконанні певних функцій кредитної процедури. У невеликих банках виконання всіх функцій сконцентровано в кількох структурних підрозділах. Але в будь-якому разі існують загальні принципи та правила, яких має додержувати менеджмент кожного банку, формуючи організаційну структуру процесу кредитування. У кредитному відділенні доцільну функцію кредитного аналізу відокремити від власне процесу надання та оформлення позики. Це сприятиме підвищенню рівня об'єктивності оцінки кредиту та обережнішому затвердженню позики. Обов'язковою є організація роботи Кредитного комітету та Комітету кредитного нагляду. До складу Комітетів входять керівники та провідні спеціалісти банку, які періодично збираються на засідання і колегіально вирішують поставлені завдання, формують кредитну політику, виносять рішення про надання "великих" кредитів та списання безнадійних позик. Комітети не є структурними підрозділами банку.

Найзагальнішу організаційну структуру кредитної функції банку показано на рис. 1.3 [26, 76].

Рис. 1.3 Організаційна структура кредитної функції банку.

Функції кредитного комітету.

  • Формування кредитної стратегії і кредитної політики.

  • Затвердження організаційної структури процесу кредитування.

  • Оцінка адекватності резервів на можливі втрати за кредитами.

  • Аналіз кредитного ризику портфеля та інших суттєвих ризиків, що пов'язані з кредитуванням.

  • Прийняття рішень про надання "великих" кредитів.

    Функції Комітету кредитного нагляду.

  • Ухвалення змін та доповнень до загальної кредитної політики.

  • Аналіз та оцінювання нових ринків, на які націлений банк.

  • Розгляд взаємостосунків банку з найважливішими новими клієнтами та збільшення обсягу кредитних операцій з постійними клієнтами.

  • Розгляд усіх звітів внутрішніх аудиторів.

    Функції відділу кредитного нагляду.

  • Збір та обробка фінансової інформацій про клієнтів та перспективних позичальників.

  • Аналіз фінансової звітності претендентів на одержання позики.

  • Підготовка звітів про затвердження кредитів та іншої інформації, необхідної для прийняття рішення про кредит.

  • Організація засідань кредитного комітету і реєстрація рішень.

  • Ведення картотеки кредитної інформації (ККІ).

    Функції відділу кредитних операцій.

  • Підготовка, реєстрація та перевірка основної документації, яка стосується кредитних операцій банку.

  • Зберігання кредитних справ, включаючи оригінали договорів, документів на заставу, гарантійних зобов'язань.

  • Реєстрація позик у бухгалтерських книгах, підготовка документації для здійснення бухгалтерських проводок у головній книзі.

  • Встановлення клієнтам рахунків на відсоткові платежі за кредитами, комісійними і іншими зборами.

  • Звіт про банкрутство клієнта, а підготовка документації, що попереджає про закінчення строку кредитної угоди.

    Наведений перелік функцій Комітетів та відділів далеко не повний, але він дає уявлення про розподіл повноважень між різними структурними підрозділами.

    Одним з головних завдань, що постають перед банком у сфері кредитування є розробка кредитної політики банку. Кредитна політика необхідна банкам тому, що дозволяє регулювати, управляти і раціонально організовувати взаємовідносини між банком і його клієнтами при залученні ресурсів на зворотній основі. Важливо підкреслити, що кредитна політика являється основою управління ризиками в діяльності банку. Кредитна політика може бути агресивною, традиційною і класичною. В її основі лежить стратегія банку, орієнтована на ріст його капіталу, збільшення доходів і змішана стратегія.

    Кредитна політика – це система заходів банку в області кредитування його клієнтів, які здійснюються банком для реалізації його стратегії і тактики в даному регіоні в певний період. Кредитна політика як основа процесу управління кредитами визначає пріоритети в процесі розвитку кредитних відносин з однієї сторони, і функціонування кредитного механізму з іншої.

  • Loading...

     
     

    Цікаве