WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Управління кредитним портфелем комерційного банку - Дипломна робота

Банківська справа. Управління кредитним портфелем комерційного банку - Дипломна робота

Принцип строковості кредиту відображає необхідність повернення отриманої від кредитора позички у визначений строк, обумовлений кредитною угодою

Строки на які надаються позики залежать від багатьох факторів: характеру об'єкта кредитування; забезпеченості банками кредитними ресурсами, їх складу і структури, платоспроможності і кредитоспроможності позичальника; рівня фінансової стійкості банку-кредитора, стану дотримання ним економічних нормативів, характеру кредитної політики Національного банку і комерційного банку.

Принцип строковості повернення кредиту знаходить своє практичне втілення в погашенні конкретної позички шляхом перерахування відповідної суми коштів на рахунок кредитора і забезпечує поновлення його кредитних ресурсів. Порушення його для кредитора є підставою для застосування до позичальника економічних санкцій у вигляді збільшення процента за кредит, а при подальшій несплаті – пред'явлення фінансових вимог у судовому порядку.

З принципом строковості і повернення кредиту пов'язані принципи забезпеченості і платоспроможності. Ці принципи виражають необхідність забезпечення майнових інтересів кредитора при можливому порушені позичальником взятих на себе зобов'язання, які забезпечують повернення кредиту, оформляються разом із кредитним договором і є додатком до нього. Забезпечення зобов'язань щодо повернення позики може досягатися за рахунок:

  • застави майна позичальника;

  • гарантії і поручительства;

  • договору страхування відповідальності позичальника за непогашені позики;

  • забезпечення векселями;

  • договору страхування відповідальності позичальника за повернені позики.

    Забезпечення позики дає можливість банку зміцнити свою незалежність і, таким чином, знизити кредитний ризик, що є досить актуальним у період загальної економічної нестабільності, яка притаманна ринковій економіці.

    Згідно з чинним законодавством України в практиці комерційних банків можуть використовуватися такі види забезпечення як застава, порука, гарантія, штраф (пеня), страхування. Без забезпечення кредит може надаватися лише у тих випадках, коли джерело погашення позики є високонадійним.

    Принцип платності виражає необхідність прямого повернення позичальником отриманих від банку кредитних ресурсів, а й оплата на право використання їх. Реалізація цього принципу здійснюється через механізм позичкового процента, ставка (норма) якого визначається співвідношенням суми річного доходу, отриманого на позичковий капітал, та суми наданого кредиту і за своєю економічною сутністю являє собою ціну кредитних ресурсів. Платність кредиту здійснює стимулюючий вплив на комерційний розрахунок підприємств змушуючи їх збільшувати власні кошти й ефективно використовувати позичені кошти.

    Поряд із цим зміст майже всіх принципів кредитування не використовується в достатній мірі, що зумовлено причинами суб'єктивного і об'єктивного характеру. Як приклад цього можна навести відсутність будь-яких рекомендацій щодо застосування окремих принципів кредитування з метою вдосконалення кредитних відносин на шляху стимулювання розвитку окремих галузей народного господарства або сфер діяльності суб'єктів підприємництва.

    Комерційні банки, виходячи з пріоритетів грошово-кредитної політики, власних інтересів та потреб позичальників, можуть застосовувати різні методи кредитування, які визначають форму позичкового рахунка, порядок видачі та погашення, методи контролю за цільовим використанням позички та засоби регулювання заборгованості. У світовій банківській практиці найбільш поширеними методами кредитування є кредитна лінія, автоматично поновлюваний (револьверний) кредит, овердрафт.

    Кредитна лінія – це письмова угода між банком і потенційним позичальником, із зазначенням терміну та умов надання кредиту на перспективу. Цей документ підтверджує, що банк дає згоду надавати кредити у заздалегідь визначених розмірах протягом певного часу і на умовах, передбачених угодою. Особливість кредитної лінії як форми фінансування полягає в тім, що вона не є безумовно обов'язковим контрактом. Банк може будь-коли анулювати угоду, якщо, наприклад, він визнає, що фінансовий стан клієнта істотно погіршав і є сумніви щодо його здатності виконати умови договору. Позичальник також має право частково або повністю відмовитись від кредитування кредитною лінією.

    Кредитна лінія як правило, відкривається на термін до одного року. Угода нерідко супроводжується вимогою щодо зберігання клієнтом мінімального компенсаційного залишку на поточному (депозитному) рахунку в банку в межах 20-30% від суми кредитної лінії, або створення резерву, щоб у разі виникнення сумнівів у погашенні позички за рахунок цього резерву сплачувати позичковий процент.

    Револьверний кредит. Револьверний, або автоматично поновлюваний кредит – це позичка, що надається банком клієнту в межах встановленого ліміту заборгованості, який використовується повністю або частково і поновлюється в міру погашення раніше виданого кредиту.

    Поновлювана кредитна лінія (revolving line of credit) відкривається балансом, якщо позичальнику постійно бракує оборотних коштів, необхідних для підтримання обсягу виробництва.

    Револьверний кредит, як правило, є незахищені тому його відкривають фінансово надійним позичальникам. Цей метод кредитування інколи відносять до бланкових кредитів. Кредитоспроможність клієнта визначається на підставі бухгалтерського балансу та фінансового звіту про доходи і витрати фірми. Банк розглядає грошові потоки фірми і ліквідні активи як джерело повернення кредиту.

    Контокорент. За умов ринкової економіки класичним методом кредитування є контокорент – поточний рахунок. З метою прискорення платіжного обороту клієнта банк бере на себе всі його операції за поточними вимогами та зобов'язаннями. Для цього банк відкриває йому єдиний контокорентний рахунок (розрахунковий у такому разі закриває), за яким здійснюються всі розрахункові та кредитні операції і за дебетом відображаються виплати з доручення клієнта і отримання банківських позичок, а за кредитом –грошові надходження на користь клієнта або його внески. Кредитове сальдо рахунка свідчить про наявність у клієнта власних коштів і означає, що він стосовно банку є кредитором. І навпаки, дебетове сальдо свідчить про залучення в оборот банківського кредиту. Отже, контокорент – це договір про взаємне кредитування.

    Овердрафт. Комерційні банки у країнах із розвинутою ринковою економікою, особливо англійські, практикують надання кредиту у формі овердрафту, який можна розглядати особливий вид контокоренту. Він полягає в тім, що банк допускає тимчасову наявність дебетового сальдо на розрахунковому рахунку клієнта.

    Овердрафт – це метод кредитування, за якого банк у межах узгодженого ліміту здійснює платежі за клієнта на суму, що перевищує залишок коштів на його поточному рахунку, в результаті на рахунку позичальника виникає дебетове сальдо, яке відбиває суму його заборгованості банку. Такі кредити мають здебільшого короткостроковий характер, завдяки їм клієнти здійснюють поточні платежі, які тимчасово перебільшують надходження коштів на розрахунковий рахунок.

    За змістом овердрафт є розрахунковою кредитною операцією, що дає банку дохід у вигляді процентів за користуванням кредитними ресурсами та комісійних.

    Разовий кредит. Разовими називаються кредити, рішення про надходження яких приймається банком окремо за кожною позицією на підставі заяви та інших документів клієнта.

    Найбільш поширені у вітчизняній практиці цільові короткострокові кредити, які надаються з простих позичкових рахунків. Ці кредити мають разовий характер і обслуговують певні комерційні операції. Отримати їх можуть навіть фірми, які не мають розрахункових рахунків у банку – кредиторів. Для цього клієнт подає техніко-економічне обґрунтування на підтвердження ефективності запланованої комерційної операції, а в окремих випадках – угоди з постачальниками й покупцями. Банк відкриває клієнту позичковий рахунок, у дебет якого зараховується сума кредиту, що відповідно збільшує кредитове сальдо поточного рахунка позичальника. Кредит оформляється терміновим зобов'язанням.

    Погашатись кредити можуть або разовим платежем у повній сумі, по закінченні строку користування позичкою, або поступово періодичними внесками позичальника (щомісяця, щокварталу).

  • Loading...

     
     

    Цікаве