WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Управління кредитним портфелем комерційного банку - Дипломна робота

Банківська справа. Управління кредитним портфелем комерційного банку - Дипломна робота

  • розглянутий порядок оформлення резервів потребує досить жорсткого віднесення кредиту до однієї із груп позик, однак очевидним є той факт, що покази, віднесені до однієї класифікації групи, можуть мати різну ймовірність збитків.

  • графік формування резерву ніяким чином не пов'язаний із фактичними строками закінчення дії кредитної угоди;

  • основна мета формування резерву - перерозподіл доходу та прибутку банку на користь резервного фонду на покриття можливих збитків за позиками банку. Наслідки такого принципу формування резервного фонду є збільшення капіталу банку та зменшення бази оподаткування, однак інших вимог до реальних коштів, що відповідають фактичному обсягу створення фондів, крім 30% резервування коштів на коррахунках не існує.

Враховуючи вищенаведені хиби ряд спеціалістів пропонують застосування альтернативного принципу формування резервного фонду на покриття можливих збитків за позиками комерційних банків, який передусім ставить за мету забезпечення ліквідності банку і ґрунтується на інструментарії фінансової математики [9, 48].

Кредитний портфель банку можна подати у вигляді такої таблиці:

Дата надання позики

...

...

Дата повернення позики

...

...

Сума позики

S1

S2

...

Sq

...

Sq

Ймовірність збитків

P1

P2

...

Pg

...

Pq

Сума прогнозованих збитків

S1 P1

S2 P2

...

Sg Pg

...

Sq Pq

Таким чином на кожну дану T"q прогнозується обсяг можливих збитків Z= Sq Pq. Втрата частини боргу впливає не лише на фінансовий результат діяльності банку, а й робить досить імовірним порушення відносності, оскільки строк повернення кредиту, як правило, синхронізується із строком виконання банком своїх зобов'язань.

Пропонується створювати фонд відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків у вигляді високоліквідних активів (ВДП, міжбанківського кредиту, міжбанківського кредиту під заставу валютних коштів зі строком погашення, що збігається за датою настання можливих збитків, та в розмірах очікуваних збитків).

При формуванні резервів у вигляді високоліквідних активів необхідно, щоб на момент погашення g-ї позики обсяг сформованого резерву дорівнював сумі прогнозованих збитків (Zg), де

  • Zg= Sq Pq, g=1,...,q

    Позначимо термін, на який надається g-та позика через tg, тоді

  • tg = T"q – T'q , q=1...Q

    Можливі такі основні стратегії формування резерву:

  • Резерв формується на момент надання позики.

  • У момент надання позики формується лише певна частина резерву, решта його формувань рівними частинами за рівні інтервали часу протягом періоду, на який надано позику.

    Для реалізації поставлених цілей скористаємось відповідними моделями і техніко-фінансових обчислень на основі складних відсотків.

    Нехай початковий капітал вкладається комерційним банком у високоліквідні цінні папери, які слугують за резерв. Це здійснюється у момент часу t0. Нехай обсяг коштів становить К гривень.

    При нарахуванні складних відсотків протягом n років кінцеве значення нагромадження коштів (майбутня вартість початкового капіталу К)

    (3) FV=(K)=K(1+R)n,

    R – річна ставка відсотка.

    Якщо як альтернативу розглядати фінансові інвестиції в процентні цінні папери з нормою відсотка R – річних, а сплата здійснюється m разів на рік рівними частинами через рівні інтервали часу, то формула для обчислення майбутньої накопиченої вартості протягом n років сьогоднішніх активів (К) дорівнює:

    (4) FV=(K)=K(1+R/m)nm

    у граничному випадку (так званої неперервної капіталізації відсотків), якщо період обчислення складного відсотка вважали нескінченно малим (m прямує до нескінченності), тобто відсоток сплачується і реінвестується неперервно:

    (5) FV(K)=KeRn

    Rн – річна ставка неперервних відсотків;

    n – кількість років;

    е – основа натуральних логарифмів 2,718272.

    Нарахування з неперервним складним відсотком зручно виконувати при невеликих інтервалах часу.

    Також необхідно переобчислювати відсотки, що нараховуються m разів на рік, у рівнозначні їм неперервні відсотки (Rн)

    (6) Rн =mln(1+R/m), R – річна ставка відсотка.

    Обсяг резервів Сg (g=1,...q), які необхідно сформувати у вигляді високоліквідних активів (високоліквідних цінних активів) відразу після надання позики (у момент Tg, g=1,...q).

    Враховуючи те, що цінні папери дають дохід, річна норма відсотків яких R відома маємо:

    (7) Zg = Cg (1+R)ng, g=1,...q, де

    n – кількість років (обчислюються на основі значень термінів tg, на які подано позику).

    Отже, звідси отримаємо обсяг необхідних резервів.

    (8) Cg = Zg (1+R)-ng, g=1,...q

    Значення Cg можна легко обчислити, скориставшись для цього моделлю неперервної капіталізацій відсотків з формулою (7). Маємо такий вирз:

    (9) Cg = Zg е-Rn, g=1,...q,

    Rн – обчислюється згідно формули (9).

    Розглянемо створення резерву на прикладі.

    Банк надав кредит на суму 40000 гривень на 90 діб, кредитний ризик становить 0,3. цінні папери, які банк прагне придбати для формування резерву, дають річну норму доходу 40% (R=0,4)

    Потрібно обчислити резерв.

    Спочатку розрахуємо можливі збитки банку, пов'язані з даною позикою:

    Z=4000*0,3=12000

    n – кількість років, на яку видано позику

    n=90/365=0,246

    Розрахуємо суму резерву:

    С=12000(1+0,4)-0,246=11046,7 грн.

    Щоб використати формулу (12), перше знайдемо величину рівнозначного відсотка, що нараховується неперервно (Rн), якщо m=1 то:

    Rн =ln 104=0,3365

    С=12000е-0,3365*0,246=11046,7 грн.

    На сьогодні комерційні банки у Україні не можуть створити таких резервів у вигляді ОВДП, оскільки державні цінні папери є неліквідні в зв'язку з конверсією, яку здійснив Мінорін і Національний Банк України в вересні 1998 року. І як наслідок ринок державних цінних паперів перестав існувати в Україні як такий.

    На міжбанківському ринку кредитних ресурсів відбувається встановлення механізму кредитування під заставу депозитних сертифікатів МБУ. Перешкодою в нарощенні обсягів таких кредитів є несистематичний характер проведення національним банком аукціонів з розміщенням депозитних сертифікатів.

    Цільовим призначенням міжбанківського кредитування в Україні є щодекадне дотримання норм обов'язкових резервів залучених коштів на коррахунку. Як безризикову складову доходності на міжбанківському ринку кредитних ресурсів приймають ставку КІВОR (за 30 днів), яка не є індикатором відображення реальних економічних процесів в кратні.

    Таким чином, управління кредитним портфелем є основою ефективного управління кредитами.

    Управління портфелем дозволяє балансувати і утримувати ризи, який притаманний тим чи іншим ринкам, клієнтам, кредитним інструментам, кредитам і умовам діяльності. Управління портфелем є особливо актуальним у зв'язку з диверсифікацією банками своїх операцій, воно тісно пов'язане з процесами стратегічного планування.

    Висновок

    При виконанні роботи з відповідності до її мети поставали 3 блоки завдань: теоретичні, аналогічно-прикладні, рекомендаційні.

    В теоретичному завданні розкривається роль та значення кредитних операцій в структур і активів банку, визначаються основні принципи кредитування (цілеспрямованість, строковість кредитування, забезпеченість, платність) та методи кредитування. також в цьому блоці висвітлюється організація кредитної роботи банку, а саме: функції Кредитного комітету, Комітету кредитного нагляду, відділу кредитних операцій, а також подані основні елементи кредитної політики. зроблено висновок, що кредитна політика як обнова процесу управління кредитом визначає пріоритети в процесі розвитку кредитних відносин, з однієї сторони, і функціонування кредитного механізму, з іншої.

    У другому аналогічно-прикладному блоці завдань характеризується процес управління кредитним портфелем комерційного банку. Здійснюється оцінка кредитоздатності позичальників, яка мінімізує кредитний ризик при видачі позик. У процесі аналізу банки можуть розробляти і застосовувати власні системи показників та групи методів, вибір яких залежить, насамперед, від специфіки того сегмента ринку, який обслуговує банк, а також від рівня спеціалізації банку, видів кредитів, рівня кваліфікації працівників банку та ін. крім того, подамо оцінку забезпечення кредиту (застава) Можна зробити висновок, що загальна сума застави повинна покривати суму кредиту та процентів за користування ним та непередбачені додаткові витрати, які можуть виникнути в процесі відчуження майна.

  • Loading...

     
     

    Цікаве