WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Управління кредитним портфелем комерційного банку - Дипломна робота

Банківська справа. Управління кредитним портфелем комерційного банку - Дипломна робота

92

ЗМІСТ

Вступ 4

Розділ 1. Загальна характеристика кредитних операцій комерційних банків 6

1.1. Суть і значення кредитних операцій в структурі активів комерційного банку 6

1.2. Організація кредитної роботи в банку 17

Розділ ІІ. Управління кредитним портфелем комерційного банку 26

2.1. Оцінка якості кредитного портфеля банку 26

2.2 Оцінка кредитоздатності позичальників банку 33

2.3 Управління дохідністю кредитного портфеля банку 45

2.4. Управління системними кредитами 51

2.5. Кредитні ризики та методи управління ними 59

Розділ ІІІ. Шляхи удосконалення управління кредитним портфелем комерційного банку 70

Висновок 87

Список використаної літератури 90

АБ "Євроцентр" 93

Рецензія 93

ПЛАН

Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика кредитних операцій комерційних банків

1.1. Суть і значення кредитних операцій в структурі активів комерційного банку

1.2. Організація кредитної роботи в банку

Розділ ІІ. Управління кредитним портфелем комерційного банку

2.1. Оцінка якості кредитного портфеля банку

2.2 Оцінка кредитоздатності позичальників банку

2.3 Управління дохідністю кредитного портфеля банку

2.4. Управління системними кредитами

2.5. Кредитні ризики та методи управління ними

Розділ ІІІ. Шляхи удосконалення управління кредитним портфелем комерційного банку

Висновок

Список використаної літератури

АБ "Євроцентр"

Рецензія

Вступ

Банківська справа є однією з тих сфер суспільного життя, щодо якої мало хто може дозволити собі повну непоінформованість. Адже, спосіб і рівень життя населення кожної країни істотно залежить від діяльності банків, їх надійності, здатності збільшувати обсяги кредитів, депозитів та інших видів послуг, що пропонуються як фізичним особам, так і підприємствам. Також банки вирішують значну роль в забезпеченні взаємозв'язку між виробниками продукції, продавцями та її споживачами, здійснюючи розрахунки між ними.

Господарювання підприємств, в ринковому середовищі зумовлює потребу його тимчасового, а іноді постійного звернення в банк за одержанням коштів в борг. Причиною цього може бути прогноз щодо ринкової кон'юнктури, що вимагає швидкого розширення чи оновлення виробництва в умовах недостатнього обсягу власного капіталу, сезонне виробництво, якому властиве неритмічне надходження виручки від реалізації продукції чи послуг, зростання заборгованості покупців, непередбачені обставини тощо.

Перед наданням кредиту банківські спеціалісти повинні отримати як найбільше інформації про даного клієнта, а тому вони повинні володіти методикою розрахунку показників та оцінки кредитоспроможності підприємства, спрогнозувати зміни в фінансових показниках приймати відповідні рішення для уникнення загрози неповернення кредитів.

Відповідно до мети у роботі визначено наступні завдання:

  • розглянути роль та значення кредитних операцій в структурі активів банку;

  • проаналізувати опис кредитної роботи в комерційному банку;

  • розкрити основні засади кредитної політики;

  • критично оцінити основні етапи процесу кредитування;

  • охарактеризувати основні методи управління кредитним ризиком як на рівні окремої позики, так і на рівні кредитного портфеля;

  • розробити рекомендації щодо покращення роботи кредитних спеціалістів, яка викликає надання і погашення позик, а також формування оптимального кредитного портфеля.

Теоретично і методологічно основою дослідження слугували закони і постанови Верховної Ради України, нормативні акти Національного банку України з питань кредитування. Також були вивчені праці вітчизняних та зарубіжних спеціалістів, знавців кредитної справи. В процесі дослідження використовувались дані статистичних збірників, фінансові звітності банку, періодичної преси.

Розділ 1. Загальна характеристика кредитних операцій комерційних банків

1.1. Суть і значення кредитних операцій в структурі активів комерційного банку

Специфіка функціонування комерційних банків полягає в тому, що продуктом такої діяльності є, з одного боку, надання різного роду послуг завдяки проведенню ними пасивних, активних і комісійно-посередницьких операцій, а з іншого створення безготівкових платіжних засобів, що значною мірою є результатом тих самих операцій.

Активні операції комерційних банків – це діяльність пов'язана з розміщенням власних і залучених ресурсів з метою отримання прибутку.

Активи комерційного банку поділяються на такі основні види:

  • банківські кредити;

  • банківські інвестиції;

  • касова готівка на засоби, що прирівнюються до неї;

  • основні засоби та активи.

    Кредитні операції передбачають організацію економічних відносин, у процесі яких банки надають позичальникам грошові засоби з умовою їх повернення та сплати процента за користування.

    Суб'єкти кредитних угод виступають в двох особах, тобто з тим, що банки працюють на залучених коштах. Перерозподіляючи у себе ресурси на користь тих, хто їх потребує банки виступають як кредитори. Це ж саме стосується іншої сторони угод – населення, підприємств, держави. Розміщуючи свої грошові кошти на рахунках в банку, вони виступають в ролі кредиторів, а беручи позику вони перетворюються в позичальників.

    Кредитні операції забезпечують банкам основну частину їхніх доходів та займають провідне місце серед статей активу балансу. Так, у 1989р. у зальній сумі доходів комерційних банків США на проценти і отриманий на видані кредити припадало 64,4% сукупних доходів. Загалом на початку 90-х років частка кредитування становила у комерційних банках США близько 60% усього обсягу активних операцій, у банках ФРН – до 53%, Франції до 66%, Англії до 64% [13, 24].

    Призначення кредитних операцій банку є задоволення різноманітних потреб його клієнтів у грошових ресурсах. Такими потребами можуть бути: формування і збільшення основного і оборотного капіталу, фінансування операцій спекулятивного характеру (наприклад, біржових угод); витрати на споживчі потреби (придбання товарів тривалого користування або житла).

    Іноді кредит видається для загального фінансування діяльності позичальника без зазначення конкретних цілей. У цьому разі банк приймає рішення про надання позики, виходячи із наявних у нього даних у нього даних про клієнта та рівня довіри до нього.

    Комерційні банки можуть надавати кредити підприємствам усіх форм власності, різних галузей господарства, населенню, центральним і місцевим органам влади, кредитно-фінансовим установам.

    Отже, кредити за своєю економічною природою є важливим стимулом ефективного господарювання. В раціональної організації економічної системи відбувається приплив кредиту до підприємств із високими показниками розвитку, які забезпечують найбільшу віддачу коштів, отриманих у позику і навпаки, відбувається відплив кредиту з підприємств із низьким рівнем прибутковості.

    Таким чином, за об'єктивними законами ринку банківський кредит має сприяти вільному перетіканню капіталів в економіці, забезпечуючи тим самим розвиток найефективніших галузей господарства.

    Водночас слід зазначити, що за період реформування господарського механізму в Україні, яке супроводиться значним спадом виробництва і ділової активності, банківським кредитам не надається важлива роль у забезпечені виробничого сектора необхідними грошовими ресурсами (див. рис. 1.1).

    Рис. 1.1. Динаміка частки кредитів в робочих активах комерційних банків в 1998-99 рр.

    Як показано на рисунку 1.1 питома вага кредитного портфеля у структурі робочих активів мала тенденцію до зниження із 59-60% на початку 1998р. до 51% у середині 1999р. Протягом першого кварталу 1999р. ця негативна тенденція почала знижуватися, що проявилося у щомісячному зростанні на 1% зазначеного показника, який на 1.10.1999р. сягнув 53%.

    Стосовно динаміки абсолютних сум, наданих комерційними банками кредитів, то з початку 1999 (за станом на 1.10.99р.) зростання кредитного портфеля становило лише 39% (із 7710 млн. грн. до 10706 млн. грн.)

    Одним із визначних елементів кредитних відносин виступають принципи кредитування, що визначають найважливіші умови функціонування банківського кредиту. У положенні МБУ "Про кредитування" передбачено такі принципи кредитування: цілеспрямованість (цільове використання), строковість, повернення, забезпеченість і платність. [25, 222].

    Сутність принципу цілеспрямованості або цільового використання кредиту полягає в тому, що позичка має видаватися лише на визначені цілі, а саме на задоволення тимчасової потреби позичальника в додаткових коштах. У цьому полягає відміна кредитування від фінансування, оскільки останнє такої суворої мети не має.

    Порушення принципу цільового використання кредиту з боку позичальника може послужити підставою для дострокового повернення кредиту або введення штрафного позичкового процента. Даний принцип в умовах ринкової економіки дещо змінив свій зміст – комерційні банки надають позички на умовах у нетрадиційній формі, тобто використовують систему багатоваріантного кредитування, коли підприємства і банки застосовують ту форму, яка на їхню думку є найбільш доцільною.

  • Loading...

     
     

    Цікаве