WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Становлення і проблеми розвитку ринку грошей в Україні - Дипломна робота

Банківська справа. Становлення і проблеми розвитку ринку грошей в Україні - Дипломна робота

По-п'яте, розширення сфер грошових відносин, пов'язане із становленням і розвитком фінансових ринків, ринків нерухомості і факторів виробництва, приватизацією майна державних підприємств, об'єктивно визначає підвищення ролі грошових нагромаджень економічних агентів як важливого фактора розвитку господарства в цілому й насамперед як джерела інвестицій, що забезпечують не лише просте, а й розширене відтворення і є ключовою передумовою економічного росту.

Розглянуті моменти у своїй сукупності характеризують тенденції зростання ролі грошових відносин в перехідний період. І хоча виникнення даних відносин було закономірним результатом поглиблення суспільного поділу і спеціалізації праці та інтенсифікації на цій основі товарообмінних процесів, що мали місце вже на ранніх стадіях розвитку суспільства, саме в умовах ринкової економіки грошові відносини набувають по суті всеохоплюючого характеру, спроможного оптимально пов'язати у неперервний процес виробництво, розподіл, обмін і споживання суспільного продукту.

Широта спектру охоплення грошовими відносинами найрізноманітніших сфер людського життя зумовлює відповідно і складність структури цих відносин, котра як і для будь-яких інших економічних зв'язків передбачає наявність не лише їх суб'єктів, у ролі яких виступають по суті всі учасники відтворювального процесу, а й об'єкту, що надає відносинам належне матеріальне наповнення. Цілком зрозуміло, що об'єктом, який визначає природу і зміст грошових відносин як складової частини економічних відносин суспільства загалом, є власне самі гроші, суть яких як економічної категорії відображає і відповідні взаємозв'язки між людьми у процесі їхнього використання.

Багатогранність структури грошових відносин зумовлює необхідність виділення у її складі кількох рівнів, причому суб'єкти і об'єкт формують лише перший рівень. Такого роду системний підхід видається оптимальним з огляду на методологічні можливості аналізу, що дозволяє з'ясувати не лише зовнішні прояви економічних явищ, але і їхню глибинну суть та найрізноманітніші форми буття (мал. 1.1).

Гроші як об'єкт грошових відносин і загальний еквівалент. здатний обмінюватися на будь-які товари чи послуги, відображають усі аспекти людських стосунків, що пов'язані з вартісним вираженням певних економічних процесів, причому не лише тих, де використовуються самі грошові кошти. З огляду на це не зовсім прийнятними видаються погляди окремих вчених, згідно яких "рух грошей у якості особливої різновидності економічних відносин має місце лише там, де мова йде про гроші. У всіх інших випадках, так чи інакше пов'язаних з грошима, існує грошова форма, яка надає певну видиму оболонку функціонуванню вартості" [17, с. 88]. Однак у такому разі залишається незрозумілим, у чому полягає сенс розподілу єдиної категорії на гроші як такі і грошову форму, і чому лише перші формують зміст відповідних відносин.

Мал. 1.1. Системний підхід до вивчення суті грошових відносин суспільства [13, с.17]

Так само, не зовсім логічною, на наш погляд, є така оцінка суті грошових відносин, яка зводиться окремими авторами до "відносин між суб'єктами економіки з приводу самостійного руху грошей (без безпосереднього зустрічного руху товарів) за формулою "Г-Г" [19, с. 12]. Не викликає, однак, сумнівів, що виведення товарообмінних операцій (Т-Г-Т) за рамки грошових відносин суперечить самій природі грошей, виникнення яких стало закономірним результатом розвитку саме товарного виробництва і обміну.

Зазначимо, що наведення нами деяких різних позицій, що мають місце в науковій літературі стосовно суті грошових відносин, покликані не стільки відобразити наявність відмінних підходів у цьому питанні, скільки підкреслити, що нівелювання ролі грошей у тій чи іншій сфері економічного життя суспільства не може сприяти правильному розумінню змісту грошових відносин. За таких обставин вочевидь недостатнім є розгляд указаних відносин просто через призму грошей як їхнього об'єкту. Тому структурна побудова грошових відносин вимагає виділення і другого рівня, що формується за принципом, який відображає сукупність сфер практичного застосування грошей в економіці згідно свого функціонального призначення.

У вказаному ракурсі використання свого роду емпіричного підходу до оцінки суті грошей як матеріальної основи грошових відносин надає можливість визначити не лише відповідні функціональні рамки цих відносин (що вже досить детально здійснено у спеціальній літературі, присвяченій дослідженню суті і функцій грошей), а й з'ясувати особливості їхнього генезису в умовах реформування планової економічної системи на ринкових засадах.

Власне з приводу функціональних аспектів грошових відносин, заснованих на розгляді функцій грошей як виявів їхньої суті і відповідно основи цих відносин, доцільно було б навести ряд наступних міркувань.

1. У якості міри вартості гроші забезпечують вартісний вираз усіх економічних процесів, що, як ми вже зазначали, є другою стороною усього господарського життя суспільства нарівні з натурально-речовими параметрами. Проте практичні засоби реалізації даної функції в умовах різних економічних систем кардинально відрізняються між собою. Так, за умов адміністративно-командного управління економікою гроші як міра вартості використовувались насамперед плановими органами в якості інструмента примусового встановлення цін на товари. Природно, що за таких обставин і офіційна фіксація золотого вмісту грошової одиниці не мала ніякого практичного змісту.

При переході до ринку формується відповідно новий тип грошових відносин, що дозволяє порівнювати вартість товарів і послуг на основі безпосереднього ринкового обміну, забезпечуючи встановлення чітких мінових пропорцій між ними, а ціни більшою мірою визначаються ринковою кон'юнктурою та купівельною спроможністю грошей.

2. Як засіб обігу гроші виражають відносини з приводу купівлі-продажу товарів і послуг, опосередковуючи товарообмінні процеси у господарстві, що дозволяє ефективно подолати індивідуальні, просторові та часові обмеження, притаманні безпосередньому обміну товару на товар. В умовах планової економічної системи жорстка регламентація грошового обігу і контроль банків за рухом коштів, а також наявність товарного дефіциту і раціонування продукції обмежують роль відповідної сфери грошових відносин, зводячи її до використання грошей більшою мірою як технічного інструменту обліку товарних потоків.

Відновлення ринкових засад функціонування економіки висуває на перший план роль грошей у якості основного регулятора товарної пропозиції через платоспроможний попит економічних агентів, що загалом слугує одним із основних рушіїв економічного росту.

3. Використання грошей як засобу платежу зумовлено особливостями реалізації відносин, пов'язаних з погашенням боргових зобов'язань, що виникають між суб'єктами відтворювальното процесу, коли відсутній безпосередній обмін товарів на гроші й останні виступають у формі самостійної, мінової вартості. При цьому в економічній літературі, присвяченій відповідним проблемам, до даної сфери грошових відносин здебільшого прийнято включати усі без винятку види безготівкових розрахунків, незалежно від предмету оплати, оскільки рух готівки заміщується кредитними операціями, здійснюваними у грошових одиницях [14, с. 221]. Не зовсім зрозуміло, однак, за яких обставин опосередковування безготівковим рухом грошових коштів товарно-матеріальних цінностей зумовлює виникнення боргових зобов'язань, особливо у світлі розвитку сучасних технологій електронних платежів. З огляду на це більш доцільним, з нашої точки зору, є чіткий розподіл сфер грошових відносин при реалізації товарів (з оплатою готівкою чи безготівковими коштами), де гроші використовуються як засіб обігу, та при оплаті різного роду боргів (на нееквівалентній основі руху коштів – у фінансово-кредитній сфері), де гроші вже функціонують як засіб платежу.

Розширення платіжної сфери грошових відносин у перехідний період порівняно з періодом централізованого управління економікою зумовлене насамперед зростаючою роллю кредиту і фінансів у забезпеченні неперервності процесу розширеного відтворення та посиленням дії відповідних ринкових важелів регулювання економічних відносин на макро- та мікрорівнях.

4. Що стосується засобу нагромадження, то необхідність використання грошей суб'єктами ринку у вигляді активів для забезпечення своєї купівельної спроможності в майбутньому об'єктивно зумовлена особливостями руху основного і оборотного капіталів, необхідністю здійснення інвестицій та великих витрат на споживчі цілі. В умовах адміністративно-командної економіки нагромадження коштів набувало значною мірою форми відкладеного попиту, зумовленого відсутністю належного товарного забезпечення грошових доходів населення. З переходом до ринкової форми організації економічних відносин роль грошових нагромаджень зростає з огляду на можливості їхнього використання через кредитну систему як джерела інвестицій та розширення виробництва, з одного боку, і як засобу отримання прийнятного рівня доходу для власників грошей, з другого. У той же час небезпека розвитку гіперінфляційних процесів у перехідний період зумовлює наявність ризику значних втрат при нагромадженні коштів унаслідок їхнього знецінення, що об'єктивно пов'язує можливості реалізації даної функції з фінансовою стабільністю економіки загалом.

Loading...

 
 

Цікаве