WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Становлення і проблеми розвитку ринку грошей в Україні - Дипломна робота

Банківська справа. Становлення і проблеми розвитку ринку грошей в Україні - Дипломна робота

Вплив монетарного фактора на прискорення інфляції тісно пов'язаний із наявністю заборгованості уряду перед НБУ, суб'єктами господарювання та нерезидентами.

Додатковими чинниками підвищення інфляції у поточному році було також зниження (майже в півтора раза порівняно з попереднім роком) частки бартеру в розрахунках у промисловості та зменшення взаємозаліків між суб'єктами підприємницької діяльності, вихід частини економіки з тіньового сектора, збільшення нарахувань та відрахувань до Пенсійного фонду. Все не позначилося на агрегованому попиті і, як наслідок. призвело до додаткового підвищення інфляції.

Зростання грошової маси було обумовлене зростанням грошової бази та незначним зростанням грошового мультиплікатора.

Основним чинником збільшення грошової бази є зростання чистих міжнародних резервів на балансі НБУ (з урахуванням сумарної купівлі та продажу валюти за цей період).

Безумовно, у ситуації, яка склалася в Україні (передусім в умовах гострих зовнішніх боргових проблем, недостатніх резервів, необхідності зміцнення довіри до гривні), дії Національного банку були спрямовані, з одного боку, на нарощування валютних резервів. а з другого (за надлишкової пропозиції валюти на валютному ринку) – стримували тенденцію до подорожчання гривні відносно долара США, яке могло б негативно вилинути на зовнішньоторговельний баланс нашої країни.

Ще один інструмент, яким можна скористатися з метою стримування і інфляції, – зменшення рефінансування та ломбардного кредитування комерційних банків Національним банком України (ставка по останньому була відмінена). Поступове зниження Національним банком облікової ставки упродовж 2000 року значною мірою сприяло економічному зростанню в країні.

Уповільнити зростання пропозиції грошей НБУ міг би також шляхом зменшення грошового мультиплікатора, тобто підвищенням норми резервних вимог для комерційних банків. Унаслідок такого підходу проблема стерилізації (у частині витрат) перекладається на комерційні банки, що може погіршити поточний фінансовий стан банківської системи, а відтак – призупинити процес збільшення обсягів кредитування нею економіки.

Дія кожного з розглянутих інструментів мас короткостроковий характер і не усуває фундаментальних причин інфляції. до того ж може бути надміру витратною як для банківської системи, так і для економіки в цілому.

Тому в економічних умовах, що нині склалися в Україні, оптимальним фактором стримування інфляції с зменшення заборгованості уряду перед НБУ та банківською системою в цілому. Зрозуміло, такий підхід потребує стабільного профіциту бюджету (або альтернативних джерел запозичень для уряду). Щоб він з'явився, необхідно знайти можливості для компенсації в бюджеті запозичень у банківської системи шляхом збільшення надходжень від приватизації, а головне – упорядкувати податкову базу, успішно завершити бюджетну реформу та ліквідувати недоїмки.

Головною передумовою наявності у державі "сильних" грошей є, безумовно, її спроможність зберігати відносну стабільність вартості своїх грошей. Це передбачає, по-перше, відповідну фіскальну політику, по-друге, розумний контроль та регулювання пропозиції грошей із боку центрального банку за допомогою монетарної політики. Необмежений випуск грошей перетворює їх у безоплатне благо. Надлишкова грошова маса спричиняється до гонитви за товарами, швидкого зростання цін, виникнення.

Знецінення вартості грошової одиниці призводить по-перше до того, що вона перестає виконувати функцію засобу обміну. Зростає рівень доларизації економіки, бартеру. По-друге, люди готові використовувати гроші як засіб заощадження лише доти, доки вони в змозі забезпечувати збереження своєї купівельної спроможності в майбутньому. По-третє, економіка може використовувати національну грошову одиницю як міру вартості лише у разі її відносно стабільної купівельної спроможності. Тому функція контролю за пропозицією грошей повинна здійснюватися інституцією, незалежною від політичних, урядових, а тим більше – лобістських, тіньових та корумпованих сил.

Особливого значення у період структурної перебудови й залучення в українську економіку значних іноземних інвестицій набувають зовнішня стабільність гривні та передбачуваність обмінного курсу. Аргументи на користь суттєвої девальвації гривні з метою підтримки українських експортерів не є переконливими з огляду на такі фактори:

– навіть за нинішнього курсу більшість українських експортерів продає продукцію за демпінговими цінами, що свідчить про значні резерви у їхньому балансі "доходи-витрати";

– велика частка критичного імпорту енергоносіїв у загальному імпорті, використання більшістю експортерів імпортованої продукції як вхідних ресурсів, існування певної частки реекспорту у загальному обсязі експорту (з використанням давальницької сировини), а також велика енергозатратність та енергоємність української економіки (зокрема експортерів) у разі девальвації гривні не забезпечать експортерам суттєвого прибутку, натомість зроблять економіку країни в цілому ще витратнішою;

– експортери мають значні можливості для зростання прибутку за рахунок підвищення ефективності виробництва;

– підношення експорту до ВВП, яке впродовж 1999-2000 років становило понад 50%, а також суттєве позитивне сальдо торговельного балансу за цей же період не дають підстави вважати поточний обмінний курс переоціненим.

Розробникам макроекономічної політики слід брати до уваги, що ці чинники й надалі – у процесі реального економічного зростання та продовження структурних реформ – впливатимуть на інфляційний розвиток. Органам державного управління не варто забувати і про те, що невичерпним джерелом поповнення бюджет, є гроші, які перебувають на руках у населення. Звичайно, мова не про безпідставне вилучення коштів у фізичних осіб. Йдеться про застосування економічних важелів для залучення цих грошей, а також коштів інших економічних суб'єктів у економічний оборот, про підвищення довіри населення до національної грошової одиниці. Останнє є одним із найважливіших чинників продуктивного вирішення проблеми економічного зростання в Україні.

Висновки

В умовах, коли економіка переходить на ринкові засади, неможливо адміністративними методами визначати вартість кредитних коштів. Для того, щоб надати пільги на вартість кредитних ресурсів одним, необхідно додатковий фінансовий тягар перекласти на інших. Це взаємопов'язані економічні процеси. Ініціаторам надання дешевих кредитів необхідно знати, що кредит дешевий там, де створено стабільну економіку. А тому при посиланні на західні держави, в яких кредити надаються під 5–6 відсотків, необхідно усвідомлювати, що в цих країнах річний рівень інфляції становить 1–1,5 %.

Засновник монетаризму Мілтон Фрідмен неодноразово вказував, що монетаризм не є інструментом "точного налагодження" економіки. Воно забезпечується цивілізованою, добре розвинутою системою захисту прав власника зокрема та споживача в цілому. І йдеться не лише про суто юридичний, а й про реальний захист прав і свобод всіх продуцентів та споживачів економічних благ. Можливо, це й викличе подив, але можемо абсолютно впевнено стверджувати, що вся політика монетаризму пройнята турботою про створення найкращих умов для всіх економічних агентів суспільства (товаровиробників і споживачів), причому для вільних, добре захищених, високоосвічених та законослухняних економічних агентів суспільства. Саме-таки продуценти і споживачі економічних благ здатні змінами у характері своєї економічної активності адекватно реагувати на зміни в попиті на гроші та їх пропозиції. Уповільненість змін у відносинах власності, бюджетній системі та системі оподаткування, які спостерігаються в нашій державі, призвела до того, що грошовий сектор є одиноким лідером реформ, що іноді викликає необґрунтовану критику з боку тих, хто пасе задніх. Наголошуємо – Нацбанк ніколи не фетишизував монетарні механізми, тому що вони не можуть компенсувати невміння (або небажання?) прискорювати реформи, в результаті яких і має сформуватись ліберальне економічне середовище та економічні агенти, які цивілізовано використовуватимуть його (цього середовища) переваги.

Ефективне функціонування грошового ринку можливе лише за добре продуманої і налагодженої системи грошово-кредитного регулювання НБУ.

Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що для ефективної грошово-кредитної політики на перспективу необхідно здійснити такі заходи.

1. У сфері грошово-кредитних відносин заборонити розрахунки через заліки та бартерні операції.

2. Відновити функціонування в нормальному режимі фондового ринку державних цінних паперів, особливо короткотермінових, що дасть можливість ефективно використовувати вже наявну в обігу грошову масу.

3. Створити умови для розширення фондового ринку за рахунок залучення до нього корпоративних цінних паперів, чому сприятиме створення Національного депозитарію.

Loading...

 
 

Цікаве