WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Становлення і проблеми розвитку ринку грошей в Україні - Дипломна робота

Банківська справа. Становлення і проблеми розвитку ринку грошей в Україні - Дипломна робота

Зміна облікової ставки спричиняє зміни всіх відсоткових ставок грошового ринку. Аналіз даних табл.2.4 свідчить, що за період 1992–2000 pp. ставки рефінансування коливалися в межах від 35 % до 252 %, а на аукціонах державних цінних паперів – від 37,3 % до 104,6 %. Відповідно, відсоткові ставки комерційних банків за кредитами змінювалися від 42,7 % (1997 p.) до 295,1 % (1993р.), а за депозитами – від 21,4 % на 01.02.2000 p. до 215,8 % у 1993 p.

Таблиця 2.4.

Динаміка відсоткових ставок банківської системи України в 1992–2000 pp. (на кінець періоду), %

Показники

1992

1993

1994

1995

1996

1997

1998

1999

01.02. 2000

1. Відсоткові ставки

Національного банку

Рефінансування

30,0

80,0

252,0

110,0

40,0

35,0

60,0

45,0

45,0

за кредитними аукціонами

103,8

40,4

за депозитними аукціонами

55,5

33,3

за ломбардними кредитами

39,2

70,0

за операціями РЕПО

35,8

60,0

45,0

на аукціонах державних цінних паперів

104,6

56,7

45,7

37,3

2. Відсоткові ставки

комерційних банків

за кредитами

68,40

295,10

204,70

105,80

61,4

42,7

59,1

52,0

56,1

за депозитами

56,40

215,80

139,50

50,90

24,2

18,9

23,7

20,8

21,4

за міжбанківськими кредитами

78,90

31,0

33,7

19,1

56,3

42,8

у т. ч. кредити "овернайт"

15,2

54,3

42,5

Операції відкритого ринку – це інструмент грошово-кредитної політики держави, суть якого полягає в купівлі та продажу центральним банком цінних паперів на відкритому ринку.

Цей інструмент використовується для регулювання ліквідності банківської системи та впливу на рівень ринкових відсоткових ставок. Операції на відкритому ринку проводяться з короткостроковими і довгостроковими зобов'язаннями казначейства та державних корпорацій, облігаціями торгово-промислових фірм, банків, комерційними векселями, які враховує центральний банк.

У Законі "Про Національний банк України" (ст. 29) визначено, що "...операціями відкритого ринку Національного банку є купівля-продаж казначейських зобов'язань, власних зобов'язань Національного банку (депозитних сертифікатів), а також визначених Правлінням Національного банку комерційних векселів, інших цінних паперів та боргових зобов'язань".

Операції центрального банку на відкритому ринку передбачають безпосередній вихід суб'єкта регулювання на грошовий ринок. Такі операції можуть проводитися в таких обсягах, які спричинять необхідну реакцію ринку. Як інструмент регулювання операції на відкритому ринку є передбачуваними, що й визначає зростання потенціалу використання їх як коригуючого чинника впливу на грошовий обіг, але при цьому значно звужуються можливості довгострокового антиінфляційного управління.

Сфера використання операцій відкритого ринку обмежена грошовим ринком. Економічною основою операцій центрального банку на відкритому ринку є монопольне становище його як джерела кредитних ресурсів для банківської системи в цілому.

За наявного рівня попиту на ресурси центрального банку саме його політика щодо умов надання кредиту й операцій на відкритому ринку визначає реальний обсяг пропозиції банківських ресурсів.

Операції на відкритому ринку збільшують (при купівлі цінних паперів) або зменшують (при продажу цінних паперів) обсяг ресурсів банків і банківської системи в цілому, що відбивається на вартості кредиту, обсязі попиту, а в кінцевому підсумку – і на обсязі грошової маси. Тому можна вважати, що антиінфляційний ефект операцій на відкритому ринку проявляється при продажу центральним банком цінних паперів.

Розділ 3. Проблеми розвитку ринку грошей в Україні

У період становлення державної незалежності Україна першою почала в умовах економічної та фінансової кризи будувати власну грошову систему, набувати досвіду емісійної справи, опановувати складний механізм грошово-кредитної політики. Становище ускладнювала нескоординованість економічної політики незалежних республік у сфері виробництва, товарообміну, грошових відносин. На початку 1992 p. у республіці панувала криза платіжних засобів. Тому з 10 січня 1992 p. в Україні було запроваджено в обіг купони багаторазового користування як доповнення до рублевої готівкової маси з метою хоча б відносного збалансування грошової маси в обігу та відповідного обслуговування товарного ринку. Необхідність цього акта була викликана тим, що:

  • з вересня 1991 p. Україна практично не отримувала від ЦБРФ нових рублевих надходжень;

  • напередодні 1992 p. Україна вимушена була слідом за Росією піти на лібералізацію цін–їх майже десятикратне підвищення.

Упровадження купоно-карбованця у структуру грошового обігу мало на меті:

  • використати систему паралельного обігу рубля та купоно-карбованця, за якої частка виплати всіх видів доходів населення у новій грошовій одиниці мала розширятися поступово відповідно до наповнення товарного ринку;

  • поетапно запровадити в обіг купоно-карбованець, з тим щоб забезпечити йому не лише достатню купівельну спроможність, а й певні конкурентні переваги порівняно з російським рублем;

  • використати в обігу купоно-карбованець як перехідну тимчасову грошову одиницю;

  • впровадити в обіг національну повноцінну банкноту – гривню. Проте очікуваного результату вказані заходи не дали і намітилося різке знецінення купоно-карбованця. Причинами цього були:

1. Глибокий спад виробництва. У січні 1992 p. обсяг промислового виробництва скоротився на 19,8 %, у тому числі товарів широкого вжитку – на 28,1 %, продуктів харчування – на 41,2 %. Роздрібний товарообіг знизився на 61 %.

2. Різка нестача рублевої маси. Під впливом цього чинника весь готівковий обіг було переведено на купонне обслуговування. Нова грошова одиниця була позбавлена механізму, що мав підтримувати її відносну стабільність.

3. У рублевій зоні за ініціативою Росії було запроваджено нову систему взаєморозрахунків – взаємні платежі через кореспондентські рахунки, які здійснювалися лише через розрахунковий центр у ЦБРФ. Унаслідок цього рубль утратив функцію єдиної грошової одиниці.

Loading...

 
 

Цікаве