WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Становлення і проблеми розвитку ринку грошей в Україні - Дипломна робота

Банківська справа. Становлення і проблеми розвитку ринку грошей в Україні - Дипломна робота

Механізм взаємозв'язку грошово-кредитної та фіскальної політики як елемент формування ринкової кон'юнктури схематично зображено на мал.2.1. Наведена схема дає чітке уявлення про те, що пожвавлення ринкової кон'юнктури завдяки збільшенню сукупного попиту може забезпечуватися зниженням облікової ставки та збільшенням грошової маси в обігу (інструментів грошово-кредитної політики), а також зростанням бюджетних доходів та скороченням видатків (інструментів фіскальної політики). Стримування ринкової кон'юнктури досягається зменшенням сукупного попиту завдяки таким же чотирьом інструментам, але протилежного спрямування.

Мал. 2.1. Схематичне зображення взаємозв'язку грошово-кредитної та фіскальної політики [11, с.91]

У зв'язку з тим, що грошово-кредитна політика є основною складовою системи загальнодержавної економічної політики, її роль у розвитку економічних процесів дуже важлива.

Грошово-кредитна політика базується на прогнозній економічній та фіскальній політиці. На підставі прогнозних макроекономічних показників державного бюджету на певний період, коли передбачається його дефіцит із визначенням джерел покриття, Національний банк України розробляє основні засади грошово-кредитної політики на відповідний період.

Пристосовуючись до діючих умов економічної та фіскальної політики, Національний банк України в ході реалізації грошово-кредитної політики шляхом використання наявних інструментів регулювання забезпечує, незважаючи на явне зростання монетарної бази та грошової маси, утримання макроекономічних показників, які дають тенденції для позитивного розвитку економічних процесів. Це наочно видно з аналізу даних, що характеризують взаємозв'язок макроекономічних та монетарних показників (табл. 2.2).

Таблиця 2.2.

Динаміка монетарних та макроекономічних показників в Україні в 1992–2001 pp., %

Показники

01.01.92

01.01.93

01.01.94

01.01.95

01.01.96

01.01.97

01.01.98

01.01.99

01.01.

2000

01.01.

2001

Реальний ВВП

91,3

90,1

85,8

77,1

87,8

90,0

96,8

98,3

99,6

100,5

Реальна заробітна плата (до попереднього року)

100

61,3

48,5

85,4

128,1

86,2

97,6

87,1

103,4

101,0

Індекс інфляції

390,0

2100,5

10 255,1

500,7

281,7

139,7

110,1

120,0

119,2

115,9

Грошова маса (до попереднього року)

179,4

1048,2

1928,0

667,2

215,5

135,1

133,9

125,2

140,5

118,0

Вплив обов'язкових резервних вимог та відсоткової політики на ефективність регулювання грошового обігу залежить від загальної економічної ситуації в державі, наявності відповідних монетарних інструментів, які можуть впливати на регулювання процесів на грошово-кредитному ринку, та механізмів запровадження й реалізації їх.

У кожній державі резервні вимоги, з погляду закону, полягають у тому, що комерційні банки чи інші депозитні інститути зобов'язані розміщувати в центральному банку мінімальну суму своїх резервів на окремий рахунок. Центральний банк, виконуючи свою функцію регулювання темпів зростання грошової маси в обігу, визначає відповідні межі збільшення агрегатів Ml та М2.

Норма обов'язкових резервів у вигляді відсоткового відношення до суми залучених коштів встановлюється комерційним банком чи депозитним інститутом.

У всьому світі діє практика добровільного підтримання банками відповідного рівня резервів. Їм ставиться умова, що ці кошти не можуть бути задіяні в кредитній та інвестиційній діяльності банків, а можуть використовуватися лише як резерв. Банки свідомо здійснюють цю операцію, незважаючи на зменшення їхньої прибутковості.

Мал. 2.2. Динаміка формування обов'язкових резервів комерційних банків у 1999–2000 pp. (самостійно на основі [11, с.106])

Механізм формування резервних вимог передбачає, що центральний банк пропонує модель мультиплікативної пропозиції грошей за рахунок використання резервів. Обсяг обов'язкових резервів завдяки дії грошового мультиплікатора не збільшує пропозиції грошей, і таким чином здійснюється контроль над приростом грошової маси в обігу. Для комерційних банків ступінь зміни обсягу резервів є одним із засобів впливу на масштаби кредитування.

У всіх європейських країнах резервні вимоги вводилися з метою управління ліквідністю банківської системи. У наш час ставиться більш конкретна мета – використати обов'язкові резерви для грошово-кредитного регулювання довгострокових проблем стабілізації грошового обігу та боротьби з інфляцією.

Дотримування резервних вимог зменшує обсяг ресурсів, що перебувають у розпорядженні банків, підвищує вартість залучених коштів, необхідних для надання передбачених обсягів кредитів.

Зміни щодо обов'язкових резервів – зменшення їхньої норми або встановлення диференційованих нормативів для різних видів депозитів (у тому числі й для залучених в іноземній валюті) – можливі лише за умови стабілізації економіки та грошово-кредитного ринку, що має супроводжуватися комплексом структурних змін та жорсткою фіскальною політикою. Інакше це призведе до зростання нічим не забезпеченої грошової маси в обігу, розкручення інфляційної спіралі з усіма негативними наслідками для економіки України.

В умовах, коли немає нормально функціонуючого фондового ринку, ефективної фіскальної політики та можливостей застосовувати інші інструменти регулювання грошово-кредитного ринку, на обов'язкові резерви лягає основний тягар управління грошово-кредитним ринком.

Відсоткова політика всіх центральних банків – важливий інструмент регулювання грошового обігу й являє собою варіант установлення якісного параметра ринку, а саме – вартості банківських кредитів.

Принципова здатність центрального банку впливати на вартість кредиту визначається його роллю як суб'єкта кредитної емісії, а також наявністю за багатьма видами банківських ставок фіксованого відношення до ставок центрального банку.

Центральні банки регулюють рівень і структуру відсоткових ставок двома шляхами:

  • безпосереднім встановленням ставок за кредитами центрального банку (дисконтної, ломбардної, ставок центрального банку на відкритому ринку тощо);

  • контролем за окремими ставками кредитних установ.

    У першому випадку вплив регулюючих заходів має більш загальний характер, оскільки, встановлюючи офіційну облікову ставку, центральний банк визначає вартість залучення ресурсів банками, значною мірою формуючи вартість національних грошей. Чим вища облікова ставка, тим вища вартість фінансування банківських операцій, тим менший попит на кредит і реальні обсяги грошової маси в обігу.

    У другому випадку вплив регулюючих заходів досить обмежений, оскільки за його допомогою визначається вартість лише окремих видів кредитів у різних кредитних установах.

    У практичній діяльності залежність між відсотковими ставками за кредитами центрального банку і банківських установ є відносно стабільною величиною.

    У зв'язку з тим, що всі банки звертаються за кредитами до центрального банку, вплив ставок центрального банку поширюється на всю економіку. Такою мірою, якою ставки центрального банку впливають на банківські ставки за кредитами, вони є інструментом регулювання агрегатного попиту на кредитні ресурси. А це означає, що як антиінфляційний інструмент відсоткова політика є складовою частиною деф-ляційної політики і має більш важливе значення, ніж звичайний монетарний контроль за грошовою масою.

    Рівень облікової ставки, що встановлювалася Національним банком, та рівень інфляції – основні фактори, на які мала бути зорієнтована відсоткова політика. У табл. 2.3 наведено дані про рівень облікової ставки та рівень інфляції в 1991–1999 pp.

    Таблиця 2.3.

    Середньорічний рівень облікової ставки Національного банку та рівень інфляції в Україні в 1991–1999 pp.

    Роки

    Середньорічний рівень облікової ставки, %

    Річний рівень інфляції, %

    1991

    290

    1992

    80

    2000,5

    1993

    190

    10 155,0

    1994

    225

    401

    1995

    131

    181,7

    1996

    62

    39,7

    1997

    24

    10,1

    1998

    61

    20

    1999

    44

    20

  • Loading...

     
     

    Цікаве