WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Становлення і проблеми розвитку ринку грошей в Україні - Дипломна робота

Банківська справа. Становлення і проблеми розвитку ринку грошей в Україні - Дипломна робота

ЗМІСТ

Вступ 2

Розділ 1. Становлення в Україні ринку грошей 5

1.1. Попит на гроші 12

1.2. Пропозиція грошей 20

1.3. Рівновага на грошовому ринку 34

Розділ 2. Грошово-кредитна політика в Україні 41

Розділ 3. Проблеми розвитку ринку грошей в Україні 56

Висновки 75

Список використаної літератури 78

Вступ

Ринок грошей в Україні в сучасному прояві виник після грошової реформи 1996 р., яка була просо необхідна, але допущено й деякі прорахунки, які частково вже виправлено, а частково їх доведеться виправляти в майбутньому. Головне полягає в тому, що Національному банку України вдалося переконати переважну більшість політиків і економістів у тому, що з метою реалізації стратегічних завдань економічного розвитку України необхідно використовувати чіткі методи грошово-кредитного регулювання, широко запроваджені в світовій практиці. На жаль, значна частина вітчизняних економістів і політиків зрозуміли такі вимоги часу досить пізно.

Якщо на перших етапах становлення грошово-кредитного ринку України переважали намагання організувати його регулювання на основі кейнсіанських підходів, то згодом було обрано більш продуктивний напрямок – орієнтацію на монетаристську концепцію і, зокрема, на її прагматичний напрямок, який більш точно враховує специфічні умови організації грошово-кредитного регулювання в умовах перехідної економіки й дає змогу використовувати селективні методи управління, адекватні економічній та політичній ситуаціям в Україні.

Зміна політичної ситуації в Україні, чітке усвідомлення невідкладної необхідності проведення економічних реформ, накопичення власного досвіду та вивчення світової практики дали змогу кардинально змінити підходи до розв'язання проблем грошово-кредитного регулювання. Постала необхідність з урахуванням особливостей економічного розвитку України систематизувати накопичений досвід, виявити основні тенденції та закономірності грошово-кредитного регулювання, чітко визначитися у виборі методів та інструментів і обґрунтувати теоретичні й практичні засади та перспективи формування й розвитку монетарної політики в Україні.

До останнього часу у вітчизняній науковій літературі проблемам теорії й практики грошово-кредитного регулювання приділялося недостатньо уваги, хоча розвиток теорії грошей має багатовікову історію, досить драматичну, а інколи й трагічну.

Перші дослідження економічної суті та ролі грошей було проведено ще Аристотелем.

Російський міністр С.Ю. Вітте, який зробив вагомий внесок у теорію і практику грошових відносин, стверджував, що сила будь-якої держави, її міжнародний авторитет визначаються не кількістю гармат і чисельністю солдатів, а насамперед стійкістю грошової системи.

На сьогодні, хоч монетаризм і визнано офіційно домінуючою теорією, яка відповідає сучасним вимогам розвитку грошово-кредитних відносин, наукові суперечки між неокейнсіанцями та різноманітними відгалуженнями монетаризму тривають і, мабуть, точитимуться ще довго, оскільки тривають пошуки нових підходів, принципів та грошових теорій.

Тому не випадково, що й в Україні із започаткуванням ринкових перетворень, виникненням національного грошово-кредитного ринку постійно дискутуються питання в економічних колах, структурах виконавчої та законодавчої влади щодо забезпеченості ринку грошовою масою, яка кількість грошей оптимальна, якою є грошово-кредитна політика: жорсткою, виваженою чи послабленою і, взагалі, чи є грошово-кредитна політика в Україні?

За роки незалежності України відповідно до змін у її економічній політиці та банківській системі суттєво змінилися не тільки методи, а й інструменти реалізації грошово-кредитної політики, постійно вдосконалюються грошово-кредитний, відкритий, міжбанківський ринки, умови використання відповідних монетарних інструментів. Однак у зв'язку з динамічними змінами, що відбуваються в економіці, у фінансово-кредитній сфері й банківській системі постійно є необхідність удосконалювати методи та інструменти реалізації грошово-кредитної політики, оперативно розв'язувати проблеми збалансування грошового ринку, контролю за дотриманням комерційними банками регулюючих нормативів, рефінансування банків, здійснення наглядових функцій і т. ін.

Україна виникла на уламках могутньої тоталітарної системи. І це посилює актуальність спроби розібратися у відновленні одвічних ринкових відносин у грошовій сфері економіки. Адже протягом нечувано довгої історичної дистанції, протягом життя кількох поколінь планово-розподільча економіка зрівняльного типу прищеплювала стійке заперечування ринку, відгородивши нас "залізною завісою" ідеологічного протистояння, використовуючи надзвичайно вишукані засоби соціальної демагогії та потужний репресивний апарат. Ще зовсім недавно неможливо було уявити сприйняття ринку в нашій суспільній свідомості як системи, що протягом особливо останніх десятиліть впевнено зарекомендувала себе в світі високопродуктивними виробничими відносинами; системи, що найбільш раціонально поєднує права та свободи особистості з найновітнішими досягненнями людства, забезпечуючи тим самим неухильне зростання продуктивності праці та добробуту.

За умов переходу України до ринку особливо важливо прослідкувати етапи становлення ринку грошей України, осмислити сутність і методи грошово-кредитної політики, що реалізується Національним банком. Саме це

Основною метою написання роботи є дослідження ринку грошей через зумовлює актуальність теми, механізми її попиту і пропозиції до встановлення рівноваги, розгляд функціонування даного ринку через призму загальноекономічних проблем, що гальмують ефективне впровадження грошової політики та ускладнюють реалізацію центральним банком його основних регулюючих і стабілізуючих функцій.

Для найповнішого розкриття проблеми розвитку ринку грошей в Україні було використано історичні аспекти для розуміння передумов виникнення, а також застосовані статистичні дані для простеження тенденцій економічних процесів та достовірних економічних показників.

Розділ 1. Становлення в Україні ринку грошей

В умовах планової економіки роль грошових відносин була обмежена об'єктивними чинниками, що виражали природу централізованого державного управління всіма економічними процесами. За таких обставин гроші використовувались насамперед як інструмент обліку і контролю з боку держави за виробництвом і оборотом матеріальних цінностей, а також як знаряддя планування економічного і соціального розвитку, забезпечуючи вартісне вираження результатів діяльності підприємств. Процес же планування у своїй основі спирався в першу чергу на натуральні параметри, а вартісні показники забезпечували зведення їх в єдине ціле, виходячи із встановлених в адміністративному порядку цін.

Власне сама роль грошей у такій економічній системі носила пасивний, підпорядкований характер, оскільки кінцеві рішення про напрями господарської діяльності, обсяги й асортимент виробництва продукції визначалися плановими органами, а не платоспроможним попитом і витратами споживачів на ринку. Крім того, централізований розподіл ресурсів і готової продукції робив зайвим існування належних стимулів до праці -насамперед грошових, що в кінцевому підсумку обумовлювало низьку економічну і соціальну ефективність суспільного виробництва в цілому.

Перехід до ринкової форми функціонування економічної системи не лише суттєво розширює сфери застосування грошових відносин, а й наповнює їх новим змістом відповідно до змін середовища, в якому діють суб'єкти ринку. Даний процес можна було б, на нашу думку, відобразити за допомогою наступних основних моментів.

По-перше, забезпечення мотивації господарської діяльності суб'єктів ринку відповідно до реалізації їхніх економічних інтересів грунтується на еквівалентному обміні, що передбачає використання грошових відносин як основного фактора зв'язку між виробництвом і споживанням. Інакшими словами, безпосередній вплив на зростання виробництва мають вже не планові директиви (покликані нібито відображати інтереси усього суспільства), а платоспроможний попит економічних агентів, що визначається їхніми грошовими доходами.

По-друге, можливості вільного руху факторів виробництва в економічній системі відповідно до найбільш ефективних сфер їхнього застосування забезпечуються функціонуванням відповідних ринків та ринкових інститутів, що створюють можливості переливу грошових ресурсів, оскільки грошова форма вартості є вихідною стадією кругообороту капіталів у всіх секторах економіки.

По-третє, організація ділової активності у будь-якій ланці господарства передбачає необхідність відновлення системи матеріального стимулювання праці, найважливішим завданням якої є не просто виплата певної грошової винагороди, а забезпечення прямого безпосереднього зв'язку між якістю і кількістю праці, з одного боку, і обсягом ринкового доходу, з іншого.

По-четверте, перехід від планово-директивних методів державного управління народним господарством до сучасної ринкової регулятивної системи впливу держави на економічні процеси висуває на перший план грошові важелі такого впливу, що реалізуються насамперед у проведенні цілеспрямованої грошово-кредитної та бюджетної політики. Ефективне використання цих важелів набуває особливо важливого значення саме у перехідній економіці, властивості самоорганізації і саморегулювання якої ще не набули належного розвитку.

Loading...

 
 

Цікаве