WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Оцінка та регулювання діяльності комерційних банків - Дипломна робота

Банківська справа. Оцінка та регулювання діяльності комерційних банків - Дипломна робота

Вступ

Сучасна ринкова економіка представляє собою складний господарський організм, діяльність якого забезпечує велика кількість різноманітних виробничих, комерційних, фінансових та інших структур, які взаємодіють між собою з метою задоволення інтересів різних груп суб'єктів економічних відносин.

Економічною основою функціонування кредитної системи, є кредитні відносини, виникнення яких пов'язане з неспівпаданням у часі витрат, що здійснюються різними учасниками господарських процесів, і надходженням необхідних для цього доходів. Таке неспівпадання, зумовлене об'єктивними економічними причинами характерне для переважної більшості суб'єктів ринкової економіки. У результаті, одного боку, виникає значна сума тимчасового вільних від обороту грошових коштів, а з іншого – відчувається потреба у додаткових грошових ресурсах. Розв'язується дане протиріччя за допомогою інститутів кредитної системи.

Зазначені моменти відображають дві найважливіші історичні передумови становлення і розвитку кредитної системи як центральної ланки економіки. З одного боку розвиток товарного виробництва і розширення торгівлі обумовили зрозтання обсягів грошового обороту, а з іншого – виникає необхідність у спецефічній формі підприємницької діяльності, пов'язоної з нагромадженням і розподілом тимчасово вільних коштів суб'єктів ринку. Організація виконання цих двох найважливіших економічних завдань призвела до появи осбливих підприємств – інститутів кредитної системи, які поділяються на три великі групи:

  • Центральні банки

  • Комерційні банки

  • Спеціалізовані кредитно-фінансові установи

    При цьому перші дві групи складають окрему ланку організації кредитних відносин і представляють собою банківську систему країни.

    Головною ланкою кредитної системи у будь-якій країні є банки, що здійснюють основну масу кредитних і фінансових операцій. Діяльність сучасних банківських установ є настількі різноманітною що досить важко чітко визначити їх справжню економічеу суть. Роз'язати це завдання можна при вивченні функціональної спеціалізації різних типів кредитних інститутів, яка визначає їх місце і роль у ринковій економіці.

    Центральний банк виступає основним координатором діяльності кредитних установ і виконує функції управління грошово-кредитними і фінансовими процесами в економіці. Він, як правило, не вступає у взаємовідносини з підприємствами і населенням, а представляє собою свого роду "банк банків" і "банк держави", що визначається його базовими функціями як основного органу, який координує діяльність кредитної системи в цілому.

    В Україні повноваження централізованого банку покладені на Національний банк України. Національний банк України був створений в 1991р. , він представляє собою єдину мережу яка складається з централізованого апарату, Кримського республіканського та обласних управлінь, а також Централізованої розрахункової палати і регіональних розрахункових палат. Керівним органом Національного банку України є Правління, склад якого назначається Президіумом Верховної Ради України.

    Національлний банк України не є незалежним. Він підзвітний Верховній Раді і оперативно підзвітний Кабінету Міністрів України.

    Національний банк України і його регіональні управління в рамках резервної системи вмконують функції, які в соновному притаманні центральним банкам більшості країн світу: здійснює емісію грошей і організовує їх обіг; організовує розрахунки між іншими кредитними установами; концентрує кредитні ресурси і передає їх за плату іншим банкам, тобто є своєріднм кредитором останьої інстанції для комерційних банків; здійснює управління і планування напрямків і масшабів використання кредитних ресурсів і грошового обігу; організовує касове виконання державного бюджету та обслуговування державного боргу країни; організовує інкасацію та переведення грошових знаків і цінностей; здійснює ліцензування банківської діяльності і здійснює контроль за діяльністю комерційних банків на територіїї України.

    Як і центральний банк будь-якої країни Національний банк України є повідником єдиної державної грошово-кредитної політики, межа якої досягається регулювання обсягу і сруктури грошової маси в обігу. Таке регулювання може здійснюватись шляхом зміни норм обов'язкових ркзкрвів, що розміщуються комерційними банками у Національному банку, операції з купівлі чи прдажу державних цінних паперів на відкритому ринку, встановлення % ставок за кредитами, що надаються Національним банком коиерційним банкам, а також ряду вибіркових заходів регулювання банківської діяльності.

    Повноцінне здійснення Національним банком України своїх базових функцій неможливе без забезпечення повної його самостійності у прийнятті рішень щодо проведення грошово-кредитної політики в рамках своїх повноважень визначених чинним законодавством. Без врахування зазначених моментів неможливе ефективне функціонування кредитної системи країни в цілому, яка крім Національного банку України, включає в себе й інші ланки на які поширюється його безпосередній вплив, регулювання, контрольні і наглядові функції .

    Однією з таких ланок є коиерційні банки України, що належать до другого типу банківських установ, які, безпосередньо виконуючи фунції кредитно-фінансового обслуговування економіки, є основною ланкою кредитної системи.

    Сучасні комерційні банки є багатофункціональними установами, що займається практично всіма видами кредитних і фінансових операцій, пов'язаних з обслуговуванням господарської діяльності своїх клієнтів.

    У сучасному розумінні комерційний банк це досить складне підприємство, діяльність якого спрямована на забеяпечення найрізноманітних суб'єктів ринку у кредитно-фінансовій свері економіки. Можливості банку щодо забезпечення цих потреб, його здатність повноцінно функціонувати, здійснюючи весь комплекс активних, пасивних і посередницьких операцій, значною мірою залежних від організаційно-правових основ, з яких починається і на яких грунтується й розвивається його діяльність. Здатність комерційних банків створювати в процесі своєї діяльності додаткові засоби платежу є однією з найважливіших функцій, що відрізняє їх від інших інститутів кредитної системи.

  • Loading...

     
     

    Цікаве