WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Оцінка та регулювання діяльності комерційних банків - Дипломна робота

Банківська справа. Оцінка та регулювання діяльності комерційних банків - Дипломна робота

В Україні відповідно до Закону "Про банки та банківську діяльність" функції банківського регулювання та нагляду здійснює НБУ. Що стосується регулятивної функції, то її виконують різні департаменти центрального апарату НБУ з урахуванням їх функціонального призначення. Так, діяльність комерційних банків на валютному ринку регулює департамент валютного регулювання, департамент готівково-грошового обігу регламентує порядок роботи банків із готівковою національною валютою, департамент бухгалтерського обліку та розрахунків визначає порядок бухгалтерського обліку і звітності в банках.

Значну роль у виконанні функцій банківського регулювання та нагляду відіграє система банківського нагляду, що функціонує як єдиний механізм у складі центрального апарату та регіональних управлінь НБУ. На рівні центрального апарату НБУ ця система представлена Комісією з питань нагляду і регулювання діяльності банків.

До складу комісії входять відповідні служби НБУ, основними напрямами діяльності яких є:

• підготовка висновків щодо можливості реєстрації новостворених банків, а також надання банкам ліцензій на здійснення банківських операцій;

• надання дозволів на відкриття банківських установ і на здійснення ними банківських операцій;

• інспектування банків і банківських установ;

• оброблення економічної інформації.

НБУ як орган регулювання банківської діяльності, спираючись на законодавчу базу і використовуючи світовий банківський досвід, зокрема рекомендації Базельського комітету, визначає:

• порядок реєстрації банків у Республіканській книзі реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ;

• порядок надання банкам ліцензій на здійснення банківської діяльності;

• правила, що регламентують діяльність банків у вигляді інструкцій, положень, правил;

• принципи та стандарти бухгалтерського обліку банків;

• правила організації фінансової та статистичної звітності банків;

• економічні нормативи, що регламентують діяльність банків, а також форми впливу на них;

• режим фінансового оздоровлення для банків, що належать до проблемних;

• порядок страхування банківських ризиків і порядок гарантування депозитів;

• механізм реорганізації та ліквідації банків тощо. Нагляд за банками НБУ та його установи здійснюють, застосовуючи такі два методи:

• безвиїзний (дистанційний) нагляд;

• виїзне інспектування банків.

Безвиїзний нагляд це моніторинг діяльності окремих банків і банківської системи в цілому, а також застосування наглядовими органами заходів, спрямованих на усунення проблем і недоліків, виявлених у діяльності банків. Такий нагляд грунтується на аналізі звітності (баланс, звіт про прибутки та збитки), що регулярно подається органам банківського нагляду і дає їм можливість постійно поновлювати інформацію про фінансовий стан банків, зокрема про їхню ліквідність, платоспроможність, рентабельність, а також про якість активів.

Дані звітності аналізуються і зводяться у статистичні звіти, за якими розраховуються різноманітні показники. Ці звіти дають змогу:

• виявляти, чи дотримуються банками економічні нормативи;

• досліджувати тенденції в діяльності банків за певний період;

• здійснювати порівняльний аналіз за групами банків. У системі регулювання банківської діяльності безвиїзний нагляд використовується як система раннього застереження, що дає змогу наглядовим органам ухвалювати рішення про застосування до банків заходів впливу до загострення ситуації або до проведення інспекційної перевірки на місці.

Комеційні банки зобов`язані кожного місяця надавати Національному банку слідуючу звітну інформацію:

  • Баланс комерційного банку;

  • Звіт про кредтний портфель;

  • Звіт про валюту і валютну позицію;

  • Звіт про ризики % ставки;

  • Звіт про надання і погашення інсайдерського кредиту банку.

Крім того, комерційний банк зобов`заний не пізніше 5 днів після оформлення висновків місячної чи річної перевірки представити Національному банку України звіт про роботу внутрішнього аудиту, а на слідуючий день після оформлення відповідного кредитного договору - звіт про кредити. Контроль за дотриманням оціночних показників здійснюється щоденно на підставі даних щоденного балансу.

Інспектування на місці дає змогу органам банківського нагляду перевіряти такі аспекти діяльності банків:

• достовірність звітності;

• дотримання законів та нормативних актів;

• надійність управління банком;

• стійкість фінансового стану банку.

Оптимальний варіант банківського нагляду передбачає координацію зусиль безвиїзного нагляду та інспектування, тому що ці наглядові методи е взаємодоповнювальними.

Робота по банківському контролю диференційована по 3-х основних напрямках: загальний контроль, інтенсивний контроль і конроль високого ступеня.

Загальний контроль розповсюджується на стабільно працюючі банки, які є фінансово стійкі, виконують оціночні показники, нормативи діючого законодавства і Національного банку України, мають добру ділову репутацію. Його здійснюють регіонольні управління Національного банку.

Інтенсивний контроль розповсюджується на банки, які періодично порушують економічні, оціночні показники, а також допускають інші незначні порушення.

Контроль високого ступеня використовується до тих банків, які систематично порушують економічні норми та оціночні показники і допускають інші грубі порушення або мають незадовільний фінансовий стан.

Основою інформації, що характеризує банк перед наглядовими органами є його рейтингова оцінка за системою САМЕL. Ця система включає визначення таких понять:

якість капіталу оцінка розміру капіталу банку щодо його достатності для захисту інтересів вкладників та підтримання платоспроможності;

якість активів можливість забезпечення повернення активів;

якість управління (менеджменту) оцінка методів управління банком з погляду ефективності його діяльності, методів контролю за дотриманням нормативних актів та чинного законодавства;

дохідність достатність доходів банку для його подальшого розвитку;

ліквідність можливість банку щодо виконання ним як звичайних, так і непередбачуваних зобов'язань.

Сукупний рейтинг банку визначається у такий спосіб. За кожним із зазначених вище пунктів нараховуються бали від 1 (сильний) до 5 (незадовільний), бали підсумовуються і діляться на п'ять для визначення сукупної рейтингової оцінки. Сукупний рейтинг дає загальну характеристику банківської установи, згідно з якою вона може мати рейтинг: сильний, задовільний, посередній, граничний, незадовільний.

Банки, які за сукупним рейтингом визначені як "сильні" (1) та "задовільні" (2), мають надійний фінансовий стан, що не викликає сумнівів у органів нагляду. Банки з рейтингом "посередній" (3) мають слабкий фінансовий стан з тенденцією до його погіршання, у діяльності мають місце порушення законів та нормативних актів. Банки з рейтингом (4) та (5) мають ознаки потенційного банкрута, їх фінансовий стан є загрозливим для вкладників та клієнтів.

Складання рейтингової оцінки для кожного комерційного банку має два етапи визначення попереднього та кінцевого рейтингів. На першому етапі рейтинг визначається за допомогою банківської звітності. Якщо рейтингова оцінка банку становить "З", "4", "5" і при цьому банк не перебуває в режимі фінансового оздоровлення, ліквідації, банкрутства або припинення діяльності, він підлягає терміновому інспектуванню.

На стадії радикального втручання в діяльність проблемних банків вживаються такі заходи:

• установлення режиму фінансового оздоровлення;

• припинення діяльності (відкликання ліцензії на здійснення банківських операцій);

• ліквідація (банкрутство).

При переведенні банківської установи в режим фінансового оздоровлення до неї НБУ застосовуються заходи, спрямовані на: зниження рівня витрат (на заробітну плату, поточний та капітальний ремонт, рекламу), часткову або повну заборону на проведення активних операцій, погашення простроченої дебіторської заборгованості, ліквідацію збиткових філій, формування необхідних розмірів резервних фондів, збільшення розміру статутного фонду.

Висновки

В даній дипломній роботі досліджуючи дотримання економічних нормативів комерційних банків та їх контроль дозволимо зробити такі висновки та пропозиції:

Loading...

 
 

Цікаве