WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Операції банків з валютою - Курсова робота

Банківська справа. Операції банків з валютою - Курсова робота

  • прийняття реального державного бюджету на поточний рік;

  • зменшення рівня державного споживання;

  • прискорення процесу реструктуризації економіки;

  • активізація створення ФПГ за участю банківського капіталу;

  • стимулювання внутрішнього ринку капіталу;

  • впорядкування ринку ОВДП, зокрема, встановлення максимально допустимого рівня процентних ставок, які не можуть перевищувати середньозважені процентні ставки за кредитами, які надаються комерційними банками суб'єктам господарювання;

  • запровадження ефективних механізмів цільового довгострокового кредитування пріоритетних галузей економіки;

  • регулювання перетоків капіталу (зокрема, встановлення параметрів доступу на нього нерезидентів щодо термінів доходності);

  • запровадження жорсткого контролю за утворенням та управлінням державного боргу;

  • запровадження адекватного новим економічним умовам торговельного режиму;

  • збільшення прямих іноземних інвестицій від оподаткування;

  • створення умов для встановлення та регулювання форвардного ринку тощо.

В Україні посилення напруги на валютному ринку має чітко виражену бюджетну природу походження, оскільки фінансовий ринок в Україні, окрім його основного сегменту — грошового ринку — ще перебуває на стадії формування. Головними причинами девальвації національної валюти — гривні — є постійний дефіцит бюджету і платіжного балансу, а також відсутність економічного зростання. Слід усвідомити те, що держава має жити за своїми доходами, а не в борг. Саме зростання надмірного державного споживання у поєднанні з відсутністю структурних перетворень та з року в рік нереальним бюджетом, призвело до фінансової кризи. Очевидно, що валютно-фінансова стабілізація і відповідно стабільність цін і валютного курсу є короткочасною без фундаментальних змін і реформування реального сектору економіки і без добре продуманої і запровадженої стратегії переходу до ринкової економіки. Якщо на фінансову стабілізацію не накладається система структурних змін, якщо не досягається гармонія між монетарною, фіскальною та промисловою політиками, то фінансова стабільність є короткостроковою і призводить до затяжної фінансової кризи. Валютно-фінансова стабілізація є необхідною, але недостатньою умовою для здійснення подальших економічних перетворень. Валютно-фінансова стабілізація не має бути підміною надійній економічній політиці, а лише доповненням до неї.

Отже, стають зрозумілими причини девальвації гривні. Значна частина банківського капіталу виявилась замороженою разом з ринком ОВДП. В цих умовах банки спробували врятувати свої активи, вкладаючи їх в найліквідніший на той час фінансовий інструмент, яким виявився американський долар Поглибив кризу ажіотажний попит населення на готівкову валюту. Одночасно банки, виконуючи вимоги клієнтів, стали нарощувати попит на долари. НБУ з його невеликими резервами відмовився від валютної інтервенцій, замість яких став ретельно перевіряти всі контракти на купівлю іноземної валюти і заборонив МВР, який складав майже 2/3 всього валютного ринку України. Курс гривні почав поволі падати внаслідок спекулятивно-ажіотажної хвилі. За таких умов обсяг валютних операцій, як правило, невеликий: банкам невигідно продавати іноземну валюту.

Окрім внутрішніх причин та психологічного тиску, пов'язаного із зовнішнім шоком, що призвели до виникнення ажіотажного попиту на долари і відповідно падіння гривні в 1998р. були ще чисто технічні причини розбалансування валютного ринку України, пов'язані із зменшенням золотовалютних резервів НБУ. Прискорення девальвації гривні призвело до втрати валютно-курсових орієнтирів. Без прогнозованої динаміки валютного курсу важко працювати як банкам, так і торгівлі, а також промисловим підприємствам. Продовження падіння гривні означатиме неповернення більшості кредитів і труднощі з обслуговуванням валютних зобов'язань.

Ще однією проблемою сучасного валютного ринку є те, що терміни повернення валютної виручки обмежені, що позбавляє права вигідно експортувати, не дає змоги використати товарну форму кредиту.

Негативний вплив на валютний ринок справила невпорядкованість з фінансуванням бюджетного дефіциту, допуск на ринок ОВДП іноземних інвесторів. Сам факт "конверсійної операції" з ОВДП підриває довіру до платоспроможності держави, тим самим до національної грошової одиниці.

Оптимальний масштаб продажу іноземної валюти на валютному ринку може забезпечуватись або адміністративними заходами (обов'язковий продаж валютної виручки чи її частини) або економічними (створення умов для зацікавленості суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності у конвертації іноземної валюти в національну). Порушення рівноваги між пропозицією і попитом на іноземну валюту вимагає втручання центрального банку (інтервенції для відновлення рівноваги і підтримання стабільності курсу національної валюти). Хронічний дефіцит пропозиції іноземної валюти призводить до значних валютних інтервенцій центрального банку, що зменшує його валютні резерви, які в Україні до того ж незначні.

Ще однією проблемою сучасного валютного ринку є різке зростання рівня валютних ризиків, що зумовило необхідність пошуку ефективних методів управління фінансовими ризиками. Даний ризик, пов'язаний із невизначеністю валютних курсів у майбутньому, полягає у тому, що вартість іноземної валюти, яку використовують для розрахунків в зовнішньоекономічній діяльності, відрізнятиметься від вартості тієї валюти, на яку вони розраховували. Зміни валютних курсів суттєво впливають на економічну ефективність підприємств і фірм, а прибуток експортерів і імпортерів взагалі напряму залежить від валютного курсу. Це зумовлює, в свою чергу, необхідність урахування валютних ризиків і управління ними.

2. ОПЕРАЦІЇ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ З ІНОЗЕМНИМИ ВАЛЮТАМИ

На сьогодні для українських банків валютні операції мають дуже важливе значення, а тому банки проявляють до валютного ринку значний інтерес. Незважаючи на те, що останнім часом операції, які проводяться банками за свій рахунок з метою отримання спекулятивного прибутку, складають переважну частину обсягу міжнародного валютного ринку, вони все ще не набрали необхідного розвитку в українських банках. Певною мірою не зумовлено недостатнім технічним оснащенням українських банків, недосконалістю відповідної законодавчої бази, браком кваліфікованого персоналу для здійснення подібних операцій, незначною потужністю переважної більшості українських банків. Проте, цей вид діяльності добре відомий за кордоном як один з найбільш прибуткових для банків та фінансових компаній, і велика кількість іноземних фінансових організацій спеціалізуються виключно на ньому, приділяючи іншим сферам діяльності, в тому числі обслуговуванню клієнтів, набагато менше уваги.

На даний час в Україні валютним дилінгом на міжнародних фінансових ринках займаються Український Експортно-імпортний банк, Промінвестбанк, банк "Україна", Приватбанк, Перший Український Міжнародний банк, "Ва-банк", банк "Ажіо", банк "Аваль" та деякі інші. І хоча ці банки здійснюють далеко не всі можливі види операцій на міжнародних фінансових ринках, сьогодні можна стверджувати, що саме вони є лідерами в сфері валютних операцій на українському ринку.

Розвиток валютних операцій — досить актуальне питання, оскільки ці операції можуть бути не лише джерелом додаткового прибутку для банків, але й інструментом хеджування (страхування) валютного ризику, механізмом надання додаткових послуг клієнтам банку, значною мірою сприяти підтримці курсу національної валюти, виходу українських банків на міжнародний рівень, збільшенню надходжень до бюджету країни. Об'єктом валютних правовідносин є валютні цінності, з якими банки здійснюють операції. Валютними цінностями можуть бути лише предмети матеріального світу, що відповідають трьом ознакам:

  • економічній, яка виражається у їхньому соціально-економічному призначенні;

  • фізичній, яка означає придатність валютних цінностей до використання в міжнародних розрахунках;

  • юридичній, яка полягає в закріпленні особливого правового статусу валютних цінностей та порядку їх обігу.

    Я погоджуюсь з тією думкою, що в законодавстві України є неточності стосовно визначення предметів, які належать до валютних цінностей. Так, Законом України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 до валютних цінностей віднесено: іноземну валюту, платіжні документи і цінні папери в іноземній валюті, золото та інші дорогоцінні метали у вигляді зливків, пластин, монет, дорогоцінні камені, а також сертифікати, облігації, варанти та інші цінні папери, номінал яких виражено в золоті.

    У Декреті Кабінету Міністрів "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93р. перелік валютних цінностей деталізовано й доповнено національною валютою.

  • Loading...

     
     

    Цікаве