WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Організація безготівкових розрахунків - Курсова робота

Банківська справа. Організація безготівкових розрахунків - Курсова робота

Бенефіціар – юридична особа, на користь якої виставлений акредитив (продавець, виконавець робіт або послуг тощо).

Банк-euKOHaeeifb – банк бенефіціара або інший банк, що з доручення банку-емітента оплачує акредитив.

Залежно від характеру акредитивної операції, що покладена банком-емітентом на банк-виконавець, останній може виступати як авізуючий або як банк-платник.

Умови та порядок проведення акредитивної форми розрахунків зазначаються у договорі між бенефіціаром і заявником акредитива.

Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:

а) покритий – акредитив, для оплати якого заздалегідь бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або банку-виконавцю;

б) непокритий – акредитив, оплата якого за браком коштів на рахунку платника гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

Акредитиви бувають відкличні та безвідкличні. На кожному акредитиві має бути вказано, чи є він відкличним або безвідкличним. За відсутності такої вказівки акредитив вважається безвідкличним.

Відкличний акредитив – акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього погодження з бенефіціаром (наприклад за недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банку-емітента від гарантування платежів за акредитивом).

Усі розпорядження щодо зміни умов відкличного акредитива заявник може дати бенефіціару тільки через банк-емітент, котрий повідомляє банк-виконавець, а останній – бенефіціара.

Банк-виконавець не має права виконувати безпосередні розпорядження заявника акредитива.

Банк-виконавець зобов'язаний оплатити документи, які відповідають умовам акредитива і були виставлені бенефіціаром та прийняті банком-виконавцем до отримання останнім повідомлення про зміни або анулювання акредитива.

Безвідкличний акредитив – акредитив, який може бути змінений або анульований тільки за згоди бенефіціара, на користь якого він був відкритий.

Бенефіціар може достроково відмовитися від використання акредитива, якщо таке передбачено його умовами. Зі своїми пропозиціями щодо зміни умов акредитива бенефіціар має звернутися до заявника акредитива, а заявник, у разі згоди, вносить зміни до акредитива через банк-емітент, який надсилає потрібне повідомлення банкові-виконавцю.

Акредитиви в іншому банку (виконавцю) з доручення банку-емітента можуть виконуватися:

а) депоновані – списанням коштів із рахунка № 720 "Акредитиви", відкритого у банку-виконавцю;

б) гарантовані – наданням банкові-виконавцю права списувати кошти з кореспондентського рахунка банку-емітента, відкритого за встановлення кореспондентських відносин між банками.

Відносини між банком-емітентом і банком-виконавцем регулюються кореспондентськими договорами (угодами), що в них обумовлюється розмір комісійних за авізування та інші витрати, пов'язані з відкриттям і виконанням акредитива, а також відповідальність сторін щодо оплати розрахункових документів згідно з умовами акредитива.

Кожний акредитив призначається для розрахунків тільки з одним бенефіціаром і не може бути переадресований.

Для відкриття акредитива підприємство подає банкові-емітенту заяву за встановленою формою, де має вказати:

– назву заявника й бенефіціара та їхні ідентифікаційні коди за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України;

– назву банку-емітента та банку, що виконуватиме акредитив;

– вид акредитива;

– строк дії акредитива (число і місяць закриття акредитива у банку-виконавцю);

– суму акредитива;

–дату і номер договору (угоди), яким передбачається відкриття акредитива;

– умови акредитива (види товарів, які оплачуються, розрахункові документи, порядок оплати цих документів – з акцептом уповноваженого платника, без акцепту та ін.).

Зазначені реквізити є обов'язковими і за браком хоч би одного з них акредитив не відкривають.

Умови акредитива мають бути складені таким чином, щоб, з одного боку, вони давали можливість банкам без ускладнень їх проконтролювати, з іншого – забезпечували б інтереси сторін, які користуються акредитивною формою розрахунків.

Акредитив має вміщувати лише ті умови, які можуть бути перевірені банками документально. Усі претензії до бенефіціарів, крім тих, що виникли з вини банку, розглядаються сторонами без участі банку.

У разі відкриття акредитива, депонованого у банку-виконавцю, банк-емітент перераховує кошти платника на балансовий рахунок № 720 у банку бенефіціара та повідомляє його про умови акредитива. Прийнята до виконання заява про відкриття акредитива враховується банком-емітентом на позабалансовому рахунку № 9931 "Акредитиви до оплати".

Банки мають контролювати строк чинності акредитивів.

Строк чинності акредитива в банку-емітенті встановлюється покупцем у межах 15 днів із дня відкриття, не враховуючи нормативного терміну проходження документів спецзв'язком між банками.

Керівник установи банку-емітента має право на подання заявника акредитива за необхідності продовжити строк чинності акредитива на десять днів, якщо це спричинено зміною умов поставки та відвантаження продукції. Банк-емітент, у свою чергу, повідомляє про це банк-виконавець, а останній – бенефіціара.

Дата, зазначена в акредитиві, є останнім днем оплати банком-виконавцем документів за акредитивом.

У день закінчення строку чинності акредитива, депонованого у банку бенефіціара, у кінці операційного дня банк-виконавець списує кошти з рахунка № 720 та переказує банкові-емітенту.

Після отримання коштів банк-емітент зараховує їх на рахунок платника та списує відповідну суму з позабалансового рахунка №9931.

Про закриття непокритого акредитива у зв'язку із закінченням строку його дії банк-виконавець надсилає повідомлення банкові-емітенту електронною поштою або іншими способами зв'язку, що передбачені кореспондентськими договорами (угодами), та списує суму акредитива з позабалансового рахунка № 9931.

Після отримання повідомлення про закриття акредитива банк-емітент списує відповідну суму з позабалансового рахунка № 9925.

Акредитив, депонований у банку-емітенті, закривається банком-емітентом після закінчення строку, указаного в акредитиві, із доданням нормативного терміну проходження документів спецзв'язком від банку-виконавця до банку-емітента та після отримання підтвердження від банку-виконавця про невиконання акредитива.

У кінці операційного дня банк-емітент перераховує кошти з балансового рахунка № 720 на рахунок заявника акредитива і надсилає повідомлення банкові-виконавцю для списання з позабалансового рахунка № 9931.

Акредитив може закриватися з ініціативи заявника або банку-емітента (відкличний акредитив) чи у зв'язку з розірванням договору між заявником акредитива й бенефіціаром.

У цьому разі акредитив, депонований у банку бенефіціара, і непокритий акредитив закриваються у банку бенефіціара на підставі повідомлення, отриманого від банку-емітента.

2.4. Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями

Платіжна вимога-доручення (далі – вимога-доручення) – це комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин:

– верхня – вимога постачальника (одержувача коштів) безпосередньо до покупця (платника) сплатити вартість поставленої йому за договором продукції (виконаних робіт, наданих послуг);

– нижня – доручення платника своєму банкові переказати з його рахунка суму, проставлену в рядку "сума до оплати".

Вимога-доручення складається за встановленою формою, заповнюється одержувачем коштів та надсилається безпосередньо платнику.

Доставку вимог-доручень до платника може здійснювати банк одержувача через банк платника.

З метою гарантованої прискореної доставки платникам вимог-доручень рекомендується передавати їх у комплекті з розрахунковими та відвантажувальними документами за поставлену згідно з договором (угодою) продукцію (виконані роботи, надані послуги тощо).

За згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює нижню частину цього документа і здає в банк, що його обслуговує.

Платіжні вимоги-доручення приймаються банками протягом двадцяти календарних днів із дня виписки (день заповнення платіжної вимоги-доручення не враховується).

Банк приймає до оплати вимогу-доручення в сумі, яка може бути оплачена наявними на рахунку платника коштами.

У разі відмови платника сплатити вимогу-доручення він повідомляє про це безпосередньо одержувача коштів у порядку і строки, зазначені в договорі.

2.5. Вексельна форма розрахунків

Підставою для видачі векселя є договір на поставку (продаж) товарів (здійснення робіт, надання послуг), що підтверджує "товарність" векселя. Комерційні банки мають право приймати векселі в погашення наданого кредиту.

Основу вексельного обігу становлять саме товарні векселі, бо вони обмежені конкретними строками та сумою проданих у кредит товарів.

Позикові операції в грошовій формі можуть проводитись із використанням фінансового векселя. Формалізація грошового зобов'язання фінансовим векселем є способом додаткового забезпечення своєчасного та точного його виконання, захисту прав кредиторів.

Комерційний вексель може бути простим або переказним (тратта).

Простий вексель – це свідоцтво, що містить письмове безумовне зобов'язання боржника сплатити визначену суму грошей кредитору. Особа, що виписує простий вексель, виступає одночасно як векселедавець і як боржник.

Переказний вексель (тратта) – це документ, що містить письмовий наказ векселедавця (трасанта) платнику (трасату) сплатити визначену суму грошей пред'явнику векселя або особі, указаній у векселі (ремітенту), в обумовлені строки або на вимогу.

Loading...

 
 

Цікаве