WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Організація безготівкових розрахунків - Курсова робота

Банківська справа. Організація безготівкових розрахунків - Курсова робота

38

ПЛАН

Вступ

  • Суть та основні принципи організації безготівкових розрахунків.

  • Види безготівкових розрахунків:

  • Розрахунки з платіжними дорученнями.

  • Розрахунки чеками.

  • Розрахунки акредитивами.

  • Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями.

  • Вексельна форма розрахунків.

  • Нові форми безготівкових розрахунків та перспективи їх впровадження в Україні.

    Висновки

    ЗМІСТ

    Вступ 4

    1. Суть та основні принципи організації безготівкових розрахунків 5

    2. Види безготівкових розрахунків 10

    2.1. Розрахунки з платіжними дорученнями 10

    2.2. Розрахунки чеками 12

    2.3. Розрахунки акредитивами 15

    2.4. Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями 20

    2.5. Вексельна форма розрахунків 20

    3. Нові форми безготівкових розрахунків та перспективи їх впровадження в Україні 30

    Висновок 36

    Література 38

    Вступ

    Господарські зв'язки між різними ланками економіки у процесі взаємного постачання матеріальних цінностей, надання послуг та виконання робіт супроводжуються грошовими розрахунками. Залежно від форми грошей, у якій відбувається платіжний обіг, вони можуть бути готівково-грошовими та безготівковими. Грошові розрахунки виникають також при виконанні суб'єктами господарювання фінансових зобов'язань за платежами в бюджет, позабюджетні та інші фонди. Обслуговування платіжного обігу – одна з традиційних сфер банківських послуг. За дорученням: своїх клієнтів комерційні банки виконують готівкові платежі як за рахунок клієнтів, такі на кредитній основі.

    Кризовий стан системи розрахунків, який склався останніми роками, охопив майже всі галузі народного господарства. Криза платежів викликана важким фінансовим становищем багатьох підприємств. Понад 117 тисяч підприємств відчувають нестачу коштів і потребують іноземних вливань. Це пов'язано зі зменшенням обсягів виробництва, недостатньою налагодженістю господарських зв'язків або відсутністю їх, із повільним перепрофілюванням-на випуск конкурентоспроможної продукції відповідно до попиту на ринку, з виробництвом надлишків продукції. яка не находить збуту, що свідчить про недостатність вивчення ринку. Усе це зумовило вжиття ряду заходів, спрямованих на нормалізацію платіжного обігу, зменшення взаємної заборгованості підприємств і підвищення відповідальності суб'єктів господарювання за стан платіжної дисципліни.

    1. Суть та основні принципи організації безготівкових розрахунків

    Однією з найважливіших сфер банківської діяльності, від якої залежить ефективність функціонування економіки в цілому і кожного суб'єкта підприємницької діяльності зокрема, є організація безготівкових розрахунків у господарському обороті.

    Організація безготівкових розрахунків має сприяти процесу відтворення, тобто відповідати конкретним вимогам розвитку економіки. Головна з них – забезпечувати своєчасне отримання кожною господарською організацією коштів за поставлену продукцію та надані послуги, а отже, сприяти прискоренню обігу коштів у розрахунках. Водночас організація розрахунків має забезпечувати умови для взаємного контролю постачальника й покупця за дотриманням господарських угод та банківського контролю за правилами розрахунків згідно з чинними інструкціями та законодавством.

    Організація безготівкових розрахунків нині базується на таких принципах: [2, 139]

    1. Кошти юридичних осіб підлягають обов'язковому зберіганню в банках, за винятком залишків готівки в касах (у межах встановленого банком ліміту) та норм витрат з виторгу, установлених чинним порядком ведення касових операцій у господарстві України.

    2. Безготівкові розрахунки між підприємствами здійснюються через банки переказуванням коштів із рахунка платника на рахунок одержувача коштів.

    3. Кошти з рахунка підприємства списуються з розпорядження його власника (за винятком випадків, установлених законами України), а також на рішення суду (арбітражного суду) та за виконавчими записами нотаріусів. У випадках, передбачених чинним законодавством, із рахунків підприємств здійснюється безспірне стягнення та безакцентне списання коштів.

    4. Підприємства самостійно вибирають форми розрахунків та закріплюють їх у договорах та угодах з банками. Банки можуть пропонувати ту чи іншу форму розрахунків, ураховуючи специфіку діяльності своїх клієнтів та виходячи із конкретних ситуацій, які виникатимуть у процесі розрахунків.

    5. Підприємства мають право вибору банків для відкриття своїх рахунків. Банк на договірній основі здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів і виконує їхні розпорядження щодо переказування коштів із рахунків.

    6. Момент здійснення платежу має бути максимально наближеним до відвантаження товарів, виконання робіт, надання послуг. Взаємні претензії щодо розрахунків між платником та одержувачем коштів розглядаються сторонами в претензійно-позовному порядку без участі банку.

    Головною особливістю безготівкового обігу є використання спеціальної організаційної форми здійснення самого платежу. Структура форм розрахунку передбачає створення спеціалізованої системи безготівкових розрахунків як форми організації руху грошей на рахунках у банках (див. рис. 1) [10, с. 49].

    У безготівкових розрахунках гроші виконують функцію засобу платежу. Організація безготівкових розрахунків має відповідати певним вимогам:

    – сприяти нормальному обігу коштів;

    – забезпечувати безперервний хід реалізації продукції, послуг;

    Рис. 1. Структура форм розрахунків

    – здійснювати вчасність розрахунків та контроль за дотриманням умов зобов'язань.

    Ефективність функціонування економіки в цілому і кожного суб'єкта господарювання зокрема залежить від організації безготівкових розрахунків у господарському обороті.

    Тепер розрахунки між економічними суб'єктами здійснюються переважно у безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів із рахунків платника на рахунок отримувача, а також за заліком взаємних вимог.

    Розрахункові документи, які подаються клієнтами в банк у паперовій формі, мають відповідати вимогам встановлених стандартів та містити (залежно від їхньої форми) такі реквізити:

    а) назву документа;

    б) номер документа, число, місяць, рік його виписки;

    в) найменування платника та одержувача коштів (офіційні скорочення), які відповідають зареєстрованим у статуті, їхні ідентифікаційні коди за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України (щодо фізичних осіб – ідентифікаційні номери, котрі проставляють на підставі відповідних документів податкових органів), номери рахунків в установах банку;

    г) назви банків платника та одержувача, їх місцезнаходження та умовні номери за МФО (код банку);

    д) суму платежу, написану цифрами та літерами;

    е) призначення платежу: назва товару (виконаних робіт, наданих послуг), посилання на документ, на підставі якого здійснюється. операція (договір, рахунок, товарно-транспортний документ та інше), із зазначенням його номера й дати, назва законодавчого акта, що дає право на безспірне стягнення та безакцентне списання коштів (дата, номер і відповідний пункт);

    є) на першому примірнику (незалежно від способу виготовлення розрахункового документа) – відбиток печатки та підписи відповідальних осіб платника або (та) одержувача коштів;

    ж) підрозділи бюджетної класифікації та строк настання платежу (у разі перерахування коштів до бюджету);

    з) суму податку на додану вартість (цифрами) або напис "без податку на додану вартість".

    Якщо хоча б один із вищезазначених реквізитів (коли їх передбачено формою документа) буде не заповнений або заповнений неправильно, банк такий документ не прийме до виконання.

    При цьому використання факсиміле замість власноручного підпису, виправлення й підчищення в розрахункових документах не допускаються. Банк також не має права робити будь-яких виправлень у поданих розрахункових документах.

    Відмовляючись прийняти від клієнта розрахунковий документ, банк у день отримання документа зобов'язаний зробити на його зворотному боці напис про причину відмови (за підписами головного бухгалтера й виконавця, засвідченими штампом банку) та повернути його клієнту.

    Клієнт, виходячи зі своїх технічних можливостей, може подавати до банку розрахункові документи як у паперовій формі, так і у вигляді електронних розрахункових документів (електронних повідомлень) відповідними каналами зв'язку. Спосіб подання документів до банку застерігається в договорі на розрахунково-касове обслуговування.

    Необхідно зазначити, що кошти списуються з рахунка платника тільки на підставі першого примірника розрахункового документа. За часткової оплати розрахункових документів банк виписує меморіальний ордер.

    Розрахункові документи банки приймають до виконання без обмеження суми. Платежі з рахунків клієнтів виконуються банками у межах залишків коштів на початок операційного дня.

    Коли існує технічна можливість урахувати поточні надходження коштів на рахунки протягом операційного дня, банки можуть здійснювати платежі з доручення клієнтів з урахуванням цих сум.

    Банк платника приймає документи від клієнтів протягом операційного дня, час якого регламентується режимом роботи банку.

    Розрахунки за документами, що надійшли до банку платника протягом операційного дня, здійснюються банком того самого дня, а ті, що надійшли пізніше, – наступного дня.

    На всіх примірниках паперових розрахункових документів банк в обов'язковому порядку в правому горішньому ріжку проставляє дату надходження цих документів. Якщо документи надійшли після закінчення регламентованого банком часу роботи з клієнтами, на документах додатково ставлять штамп "Вечірня". Дату виконання розрахункового документа проставляють у правому нижньому ріжку.

  • Loading...

     
     

    Цікаве