WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Обліково-операційна робота банку - Курсова робота

Банківська справа. Обліково-операційна робота банку - Курсова робота

б) впровадження міжбанківської інформаційної системи "Клієнт" – переведення взаємовідносин з клієнтами на якісно-новий рівень;

Наступне тисячоліття знаменується новими тенденціями у розвитку банківської системи України, спрямованими на підтримання стабільності банків та зменшення ризиків у їхній діяльності. Істотно зміцнити банківську систему, перевести взаємовідносини з клієнтами на якісно новий рівень дало б змогу впровадження проекту, основи якого розробили спеціалісти Національного банку України спільно з Асоціацією українських банків та провідними банківськими установами.

Історично склалося так, що саме потреби населення спонукали створювати банки та будувати банківську систему. Отже, завдяки клієнту з'явився і діє сучасний банк, сприяючи у свою чергу розвиткові самого клієнта.

У повсякденні слово "клієнт" має багато значень. Що ж до банківської справи, то воно означає фізичну або юридичну особу, яка відкрила рахунок і користується послугами банку. Під цю категорію підпадають також банки, які мають рахунки і обслуговуються в інших банках.

Відносини між клієнтом і банком завжди будуються на взаємних зобов'язаннях, оскільки між ними існує матеріальна відповідальність. Наприклад, погоджуючись відкрити рахунок клієнту, банк зобов'язується приймати від нього кошти, наливати послуги, вести облік грошей і операцій за його рахунком, повертати кошти за вимогою, не розголошувати інформацію про операції клієнт тощо. Клієнт у свою чергу лає слово виконувати вимоги банку щодо порядку та регламенту обслуговування, надавати інформацію про себе і свою діяльність, вчасно сплачувати комісію за послуги і таке інше. Ці питання регулюються чинним законодавством країни, угодою між банком і клієнтом, загальновизнаними правилами банківської практики. Такі відносини базуються на звичному для ділових кіл правилі: маю право — значить, маю зобов'язання.

Прагнучи утримати клієнтів, банк надаватиме перевагу привабливим для них послугам і прагнутиме ці послуги регулярно оновлювати. Робота установи, орієнтованої на потреби свого клієнта, буде успішною і прибутковою. Втім, слід також цікавитися діяльністю клієнта, щоб оцінити його фінансовий стан і знизити пов'язаний із цим можливий ризик. У такий спосіб банк може зменшити свої витрати, запобігти втраті ресурсів.

Діяльність і фінансовий стан клієнтів безпосередньо залежать від стану економіки країни. Якщо вона розвивається нормально — клієнти банку процвітають, відчувають дедалі більшу потребу в банківському обслуговуванні, примножується прибуток банку, пожвавлюється його кредитна діяльність, що сприяє збільшенню обсягів виробництва, зростанню ділової активності клієнтів. Відповідно зменшуються ризики банку при їх обслуговуванні. І навпаки — занепад економіки погіршує фінансовий стан клієнта, спонукає його ускладнювати схеми взаєморозрахунків із партнерами, зменшувати обсяги обслуговування у банку, а з допомогою кредитів "латати дірки" у своєму проблемному господарстві. Відтак підвищується ризик і для банку. Найгірше. якщо клієнт є складовою ланцюжка взаємопов'язаних осіб (юридичних або фізичних). За таких умов він моле стати "детонатором ланцюгової реакції" і створити проблеми не лише своїм партнерам, а й багатьом іншим банкам.

Як свідчить досвід, левова частка проблем, пов'язаних із кредитним портфелем та активними операціями комерційних банків, виникає внаслідок недостатньої поінформованості останніх про поточний фінансовий стан та діяльність клієнтів. Дуже помітно це виявилось у період інтенсивного кредитування у 1993—1997 роках, коли велику кількість кредитів отримували новостворені комерційні та державні підприємства. До сьогодні, на жаль, маємо у багатьох банках відголосок тих часів — проблемні та сумнівні до повернення кредитів, а отже, і "проблемних" клієнтів.

в) повний комплекс послуг з одних рук – система R/3.

Компанія SAP (Systems, Aplikations and Products in Data Processing) є світовим лідером із розробки програмного забезпечення для промислового та суспільного секторів. Програмні продукти SAP працюють сьогодні у більш як 120 країнах та в понад 13 000 компаній. У СНД і країнах Балтії SAP діє з 1992 року. Відкрито представництва у Москві, Санкт-Петербурзі, Алмати, Києві. Клієнтами SAP в Україні є підприємства різних галузей народного господарства, серед них — Український мобільний зв'язок (UMC), Донецький металургійний завод, AT "Укртатнафта", Чорнобильська атомна електростанція, ВАТ Дніпроенерго, тютюнова компанія Реємтсма—Україна, Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат та інші.

У банківському секторі SAP має понад 200 клієнтів у всьому світі. В їх числі — Deutsche Bank AG (Німеччина), Європейський банк реконструкції та розвитку (Великобританія), Bank of Canada (Канада) [5,34].

У сфері фінансових послуг відбувається зміна пріоритетів. Тепер у центрі уваги перебувають не власні пропоновані продукти, а клієнти з їхніми потребами.

Роками зв'язана та захищена державними інструкціями, індустрія фінансових послуг зазнає значних структурних змін. Сьогодні вона стала свідком руйнування таких могутніх бар'єрів, як, наприклад, закон Гласса-Стігола в Сполучених Штатах Америки.

Відтепер банки та страхові компанії зможуть перерозподілити сфери свого бізнесу та вийти за національні кордони. Процес, як кажуть, пішов. Утворюються дочірні компанії, купуються конкуренти. Відбувається злиття, найчастіше — великомасштабне.

Із початку 1990-х років різко зросла кількість провайдерів комплексних фінансових послуг (банківсько-страхових компаній), вони активно об'єднуються у фінансові конгломерати з метою повнішого використання потенціалу ринку. Та цього не завжди достатньо для задоволення потреб клієнта в комплексних рішеннях, оскільки фінансове обслуговування, як правило, не належить до основних вимог клієнта, який, скажімо, хотів би придбати нерухомість, — він швидше прагнутиме одержати іпотечний кредит, застрахувати нерухомість або зацікавиться іншими послугами (юридична консультація, експертиза тощо). Відтак чіткі в минулому межі функцій банків, страхових компаній та інших сервісних провайдерів стають дещо розмитими. Досягнути успіху на ринку зможе той провайдер фінансових послуг, який розуміє потреби клієнтів та має доступ до відповідних каналів зв'язку. Компанія, де саме так ставляться до клієнта, завжди буде привабливим бізнес-партнером: чи то йдеться про розробника спеціалізованого програмного забезпечення для віддаленого доступу до банківського сервісу (home banking) — його пропонують сьогодні також страхові компанії, — чи про посередника, що діє як незалежний фінансовий консультант своїх клієнтів і пропонує комбіновані сервісні, банківські та страхові продукти, супроводжуючи їх упродовж усього життєвого циклу.

Передові провайдери фінансових послуг концентрують увагу на двох стратегічних питаннях: каналах збуту і торгових марках.

Канали збуту більше не пов'язані з процедурами одержання та обробки даних, їх використовують із тактичною метою. Вони можуть бути замінені чи розширені і завжди відповідають вимогам кожного клієнта.

Багато фінансових конгломератів дотримується стратегії надання торгово марки. Вони часто пов'язують канал збуту з певною торговою маркою.

Компанія SAP надає підтримку провайдерам фінансових послуг у вирішенні зазначених вище проблем. Починаючи з 1997 року, вона безперервно розвивала продукти, що базуються на загальній архітектурі прикладних рішень mySAP.com га призначені для оптимізації ключових бізнес-процесів діяльності банків

Сила SAP полягає в її спроможності впровадити відповідні фінансові операції в різноманітні спільні бізнес процеси згідно з вимогами клієнта.

Висновок

Отже, підсумовуючи курсову роботу можна відзначити наступне.

Бухгалтерський облік в установах банку поєднується з операційною роботою по обслуговуванню підприємств, установ, та інших клієнтів банку. В процесі пов'язаних з виконанням банківських операцій і ведення бухгалтерського обліку називають обліково-операційною роботою банків.

Усі комерційні банки незалежно від форми власності, величини капіталу та спеціалізації виконують операції із залучення тимчасово вільних грошових коштів у депозити (депозитні операції); операції, пов'язані із розрахунково-касовим обслуговуванням клієнтури (розрахункові та касові операції) й операції з кредитного обслуговування клієнтів.

Організація обліково-операційної роботи повинна відповідати певним вимогам а також здійснюватись згідно законодавства України.

Для упорядкування руху документів та своєчасного відображення господарських операцій в обліку, банківських установах складають графіки документообігу за банківськими операціями та обслуговуванням клієнтів.


 
 

Цікаве

Загрузка...