WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Обліково-операційна робота банку - Курсова робота

Банківська справа. Обліково-операційна робота банку - Курсова робота

Третій етап — в автоматичному режимі операції розносяться за бухгалтерськими рахунками.

При виконанні роботи вручну дані за банківськими операціями переносяться з журналу реєстрації до головної книги і відображаються за відповідними бухгалтерськими рахунками.

Четвертий етап — підготовка попереднього перевірочного балансу для перевірки правильності відображення банківських операцій за бухгалтерськими рахунками. Отже, якщо облік операцій здійснено без помилок, то має місце рівність обігів та залишків за активом та пасивом балансу.

Перевірочний баланс складається у вигляді робочого балансу за всією номенклатурою бухгалтерських рахунків. Його форма відрізняється від форми звітного балансу.

П'ятий етап—виправлення помилкових записів, виявлених у процесі складання перевірочного балансу. Виконується звірка даних аналітичного обліку (особових рахунків) з даними синтетичного обліку (обігово-сальдова відомість, відомість за залишками та ін.). Виправлення виконуються шляхом здійснення зворотних записів за бухгалтерськими рахунками, тобто методом зворотного строку на підставі виправних ордерів.

Шостий етап — підготовка до складання фінансових звітів. Передбачено виконання регулюючих проводок, які використовуються для обліку нарахованих відсоткових та інших доходів і нарахованих відсоткових та інші х витрат. Зміст регулюючих проводок докладно розглянутий у главі 15. Списується також сумнівна заборгованість.

Крім того, врегульовуються дані, що підлягають відображенню за рахунком "Результат поточного року". Вони належать до рахунків доходів та витрат.

На цьому етапі також виконується звірка даних аналітичного та синтетичного обліку і виправляються допущені помилки.

Сьомий етап — складання звіту про прибутки та збитки комерційного банку (щоквартального та річного).

Восьмий етап — наприкінці річного облікового періоду виконуються заключні проводки. За допомогою заключних проводок закриваються тимчасові рахунки, до яких належать рахунки з обліку доходів і витрат і відкривається рахунок "Результат поточного року". Підсумовуються залишки за кожним бухгалтерським рахунком. Дані за рахунками перегруповуються відповідно до форми звітного балансу та балансового звіту.

Дев'ятий етап—складання попереднього перевірочного (пробного) балансу. Попередній перевірочний баланс — це сукупність залишків бухгалтерських рахунків станом на кінець облікового періоду. На його підставі складається звітний баланс і балансовий звіт. Кінцеві сальдо за рахунками в звітному балансі будуть початковими сальдо цих рахунків у новому обліковому періоді.

в) впровадження автоматизованої системи в НБУ;

Практика впровадження автоматизованих систем свідчить, що багатьом банкам доводиться долати серйозні труднощі при спробі автоматизувати процес проведення операцій і методи їх обліку. Нині автоматизація банківської діяльності в Україні розвивається в основному шляхом раціоналізації діючої технолог її отримання й обробки облікової інформації, зниження її трудомісткості. Однак можливості для такого оновлення дуже обмежені. Це пояснюється тим, що діючі методологія та організація? обліку розраховані переважно на ведення обліку вручну. Спроби автоматизувати таку технологію, як правило, малоефективні: інформаційні потоки нової системи дуже ускладнюються, дані дублюються, а можливості для аналізу надто слабкі або й узагалі відсутні. В результаті нова система тільки реєструє банківські операції, а це дає незначний ефект. Наприклад, у такий спосіб автоматизовано касові операції. Спроба побудувати сучасну технологію, спираючись на вимоги інструкції № 1, за час чинності якої змінилося кілька поколінь техніки, заздалегідь приречена на невдачу.

Більшого ефекту від запровадження автоматизованих систем, на наш погляд, можна досягнути шляхом удосконалення технології проведення операцій, методології і вдосконалення процесу їх обліку, підвищення контрольних властивостей останнього, а також завдяки повнішому задоволенню потреб управління в необхідній інформації.

Впровадження автоматизованої системи — досить складне й трудомістке завдання для будь-якого банку. Особливо непросто втілити такий проект у центральному банку країни.

Кілька років тому Національний банк України почав створювати комплексну внутрішню автоматизовану систему. Базовим програмним забезпеченням для неї стала система R/З фірми SAP.

Система R/3 є передусім могутнім інструментом ефективного управління діяльністю якої установи, як Національний банк. Завдяки використанню інтегрованих рішень вона дає змогу оптимізувати основні виробничі процеси, прискорити обробку цих рішень, а також забезпечити "прозорість" інформації, розрахованої на різних користувачів. Планування, управління і контроль із запровадженням системи стають ефективнішими.

Система фірми SAP пропонує готові програмні рішення для багатьох процесів, їх можна використати, автоматизуючи діяльність банку, а інструментальні засоби системи дають широкий вибір для побудови технологічного ланцюжка будь-якої операції. Отже, за допомогою R/3 можна втілити сучасні рішення щодо управління матеріальною базою, надання послуг, технічного обслуговування, ремонту обладнання та об'єднати господарські ланцюжки в єдиний технологічний процес.

Сучасне ведення бухгалтерського обліку на базі міжнародних стандартів забезпечує повний спектр можливостей для точного і якісного відображення всіх операцій також у системі фінансового менеджменту.

Нова система є серйозним кроком до сучасних принципів і правил ведення бізнесу. Тому слід утриматися від прагнення перетягнути до неї застарілі та неефективні технології.

4. Шляхи вдосконалення обліково-операційної роботи банку:

а) перехід до прогресивних методів організації обліку;

Підвищення ефективності економічної роботи банку до рівня, якого вимагають ринкові відносини, значною мірою залежить від обраної облікової політик". Принципи її формування окреслено Програмою реформування бухгалтерського обліку в банківській системі України. У процесі виконання цієї програми здійснено перехід до прогресивної методологи обліку, звітності і контролю.

Позитивні зміни в методології обліку і звітності є активним чинником розвитку ринкових відносин у сфері банківського бізнесу. Проте невпевненість у результатах повсякденної діяльності все ж має місце. Отже, приймаючи різноманітні управлінські рішення, керівництво банку мусить враховувати можливі негативні наслідки кредитних, валютних або й політичних ризиків.

Вважаючи максимізацію прибутку основною метою створення та функціонування банку, його керівники розробляють генеральну стратегію її досягнення. Варто зазначити, що зростання прибутку забезпечується не лише на ринку банківських послуг (тобто в про цесі їх реалізації), а й у сфері обігу банківського капіталу.

Головною метою обліку є надання звітності — джерела інформації про реальний фінансовий стан банку за визначений звітний період,— необхідної для контролю банківської діяльності. Визначаючи облікову політику банку, його керівництво має враховувати, що зарубіжні партнери формують фінансову звітність за міжнародними стандартами. Отже, удосконалення методики бухгалтерського обліку в банківській системі України ґрунтується на впровадженні міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і виробленні адекватної облікової політики. Варто віднайти взаємозв'язок та оцінити ці, на перший погляд різнопланові, категорії, значення яких, до речі, не завжди вдало трактується в економічних виданнях.

Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку є елементом методології як учення про структуру, логічну організацію, методи і засоби діяльності. Зазвичай під діяльністю тут розуміється механізм дії інтегрованої системи бухгалтерського обліку, а методологічні основи проявляються у формі правил, норм, описів організації бухгалтерського обліку [8,43].

Схема 3.

Центральним елементом розвитку системи бухгалтерського обліку стала нова організація праці, яка, щоб бути ефективною, вимагає:

— невеликих багатофункціональних самостійних підрозділів, виділених за окремими напрямками, де ефективність залежить від почуття відповідальності, ініціативи та розширення сфери роботи, а ці чинники, своєю чергою, забезпечують надійність, оперативність, точність;

— разового збирання інформації якомога ближче до місця, де виникає потреба у операціях;

— перевірки та раннього розширення цієї інформації за рахунок іншої інформації, яка вже міститься у постійних файлах.

Loading...

 
 

Цікаве