WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Обліково-операційна робота банку - Курсова робота

Банківська справа. Обліково-операційна робота банку - Курсова робота

— клієнт, виходячи із своїх технічних можливостей, може подавати до банку розрахункові документи як у паперовій формі, так і у вигляді електронних розрахункових документів (електронних платежів). Спосіб подання клієнтом документів до банку регламентується угодою розрахунково-касового обслуговування;

— прийом розрахунково-платіжних документів від клієнтів, розрахункові та касеті операції за рахунками юридичних та фізичних осіб здіснюються безпосередньо відповідальним виконавцем. У поза-операційний час документи можна здавати у банк відповідальному виконавцю або через спеціальні пристрої (скриньки), звідки вони вибираються щогодини. Якщо документи з будь-якої причини не можуть бути прийняті до виконання, клієнта негайно про це повідомляють. Оплата всіх розрахунково-грошових документів з поточних рахунків клієнтів здійснюється лише в межах наявних коштів на цих рахунках;

—документи, підготовлені для передачі системою електронних платежів, формуються у порядку їх надходження. Суми, зазначені на розрахунково-грошових документах, повинні бути набрані на стрічках підрахунку. Видані операторами електронного зв'язку вихідні форми звіряє відповідальний виконавець, а також працівник, який формує документи дня. Передача інформації з документів системою електронних платежів здійснюється рівномірно протягом усього операційного дня і повинна, як правило, завершуватись за дві-три години до кінця робочого дня.

З метою раціональної організації обліково-операційної роботи в установах банку складається графік документообігу за банківськими операціями і графік обслуговування клієнтів.

Документообіг за банківськими операціями — послідовне переміщення розрахунково-грошових документів за інстанціями їх оформлення, перевірки та обробки від клієнтів до банку і навпаки, в межах установи банку, між різними установами банку з початку виконання операції до її завершення і здачі документа в архів [9,82].

У кожному банку розробляється графік документообігу, в якому зазначається час проходження документів на всіх етапах обробки інформації структурними підрозділами банку.

Документообіг складається з наступних основних етапів:

1) перевірка правильності оформлення і змісту документів що надійшли; визначення можливості виконання операції залежно від стану рахунків;

2) перевірка або оформлення бухгалтерської проводки у документі, підписання його відповідали їм виконавцем, а у певних випадках—контролюючим працівником;

3) передача документів для автоматизованої обробки;

4) використання документів для перевірки правильності відображення операції в особовому рахунку;

5) групування документів та їх брошурування в папки для здачі в поточний архів.

В установах банку, які мають на обслуговуванні велику кількість клієнтів, для поліпшення якості обслуговування кожному клієнту визначається часовий інтервал, у межах якого він особисто може передати грошово-розрахункові документи відповідальному виконавцю і отримати необхідні консультації. Графіки документообігу і обслуговування клієнтів затверджуються керівником банку.

3. Автоматизація банківського обліку

а) історія розвитку застосування комп'ютерної техніки;

Заключним етапом технологічного процесу є обробка облікової інформації. У банках обробка облікової інформації здійснюється в автоматизованому режимі з використанням інформаційних комп'ютерних технологій. Схема автоматизованої меморіально-ордерної форми обліку наведено нижче:

Схема 1.

За період від кінця 1960-х до кінця 1970-х років банки перейшли від не досить автоматизованої роботи до масової комп'ютерної обробки даних, щоб, наслідуючи промисловість, встигати за своїм бурхливим розвитком і урізноманітити свої продукти.

Уповільнення економічного розвитку в останнє десятиріччя надало рятівного передиху в цій гонитві за послугами і дозволило внести більше узгодженості й цілісності в організацію роботи.

Технологічний розвиток комп'ютерних засобів і зниження їхньої вартості призводять до звуження значення принципу прибутку від економії на масштабах, сприятливого гігантизмові комп'ютерних систем, і відтепер більше уваги приділяється кращій організації праці.

Скінчилася епоха надмірної централізації й тейлорівської спеціалізації роботи. Засоби сучасної інформатики, навпаки, дають змогу знайти відповідь на необхідність децентралізації та впровадження комерційних підходів для банків, не знижуючи, а підвищуючи їхню продуктивність, тобто співвідношення між конкретною послугою та засобами її виконання.

Нинішня інформатика надає різноманітні можливості організації праці, які треба правильно відбирати.

Зважаючи на ці можливості, банки спрямовують, свою діяльність на відновлення персонального обслуговування а допомогою комп'ютерів, пов'язуючи виконання адміністративних завдань з комерційними.

Водночас, з огляду на розвиток електронних грошей, виникає потреба в освоєнні нових шляхів, які мають базуватися на використанні дедалі більше взаємозв'язаних терміналів (тобто таких, що дозволяють просуватися іще й ще в діалозі з комп'ютером, який справедливо прирівнюється до "електронного партнера" банку).

Банки стали для інформатики бажаним місцем застосування — настільки численні в них матеріальні (папери, купони, платіжні документи) та абстрактні (обіг інформації, відкриття й закриття рахунків, характеристика клієнтів) види робіт.

Першим завданням була автоматизація ручної праці з урахуванням міжбанківської стандартизації щодо документів, з якими доводиться працювати (чеки, векселі, платіжні вимоги).

Потім настала черга обробки інформації, присутньої в більшості банківських операцій.

Отже інформатика увійшла до сфери, яку в банку зустрічаєш на кожному кроці — обліку та управління, де вона може показати все, на що здатна.

Нині облік у банках невід'ємний від комп'ютерної технології, і якщо в теорії ще можна абстрагується на мить від цього чудового електронного знаряддя, у практичному плані не можна не знати, що, маючи справу з величезним | потоком оброблюваних даних, воно, звісна річ, дає великі переваги, але й породжує труднощі та проблеми адаптації й розвитку, за якими слід завжди стежити й намагатися їх звужувати, якщо вже не можна їх вирішити.

б) підсистема "оперативний день банку"

У складі інформаційних систем, що розробляють банки, базовою підсистемою, яка обов'язково функціонує у кожному комерційному банку є "Операційний день банку". Основні функції цієї підсистеми:

— введення та обробка розрахунково-грошових документів;

— створення та ведення особових рахунків клієнтів та масивів нормативно-довідкової інформації;

— робота з картотеками;

— обробка особових та бухгалтерських рахунків;

— ведення аналітичного та синтетичного обліку, формування балансу та відповідних форм за кожний банківський день (регістрів синтетичного та аналітичного обліку) та форм фінансової звіти ості;

— сервісні функції: відкриття, закриття та протоколювання банківського дня.

Використання підсистеми "Операційний день" на базі комп'ютерних технологій призвело до суттєвого зменшення процедур, які виконуються вручну і, як результат, —до зниження витрат на обробку облікової інформації та поліпшення якості й оперативності фінансової звітності.

У підсистемі "Операційний день банку" обробка облікової інформації здійснюється за одним і тим самим обліковим циклом. Обліковий цикл — це сукупність послідовних етапів, що викопуються, починаючи з банківської операції, обробки інформації в обліковій системі до складання фінансової звітності (річної або проміжної).

Тривалість облікового циклу співпадає з обліковим періодом. За даними кожного облікового періоду обліковий цикл повторюється. У повному обсязі обліковий цикл виконується за річний звітний період.

Звичайно, при комп'ютерній обробці облікової інформації більшість етапів облікового циклу виконується в автоматизованому режимі і це неможливо простежити наочно. Однак для розуміння цього процесу розглянемо їх зміст:

Схема 2.

Етапи облікового циклу

Перший етап — бухгалтерський працівник (відповідальний виконавець), одержавши документ про виконання банківської операції, перевіряє вірність відображення операції в системі подвійного запису, тобто бухгалтерську проводку, і робить висновок про відповідність запису змістові операції;

Другий етап — введення бухгалтерської проводки з документа або окремого меморіального ордера в комп'ютерну систему.

Ця операція має назву журнальна проводка, тобто відбувається реєстрація операції.

Loading...

 
 

Цікаве