WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Комерційні банки як суб’єкти ринку цінних паперів - Курсова робота

Банківська справа. Комерційні банки як суб’єкти ринку цінних паперів - Курсова робота

У філіалах банку в залежності від об'єму роботи можуть виділятися спеціалісти, інші групи чи підрозділи, що відповідатимуть за інвестиційні операції.

При будь-якому варіанті організаційної структури в банку повинна бути група спеціалістів, яка займалася би аналізом, контролем стану і розробкою стратегії для портфеля в цілому.

Нижче (схема 1) наведений один з варіантів організаційної структури банку, що забезпечує ведення ним інвестиційних операцій. [30. c.88].

У світовій практиці позичкові і інвестиційні операції комерційних банків є найбільш важливими, так як вони представляють собою банківську діяльність, за допомогою якої кредитні установи пускають в оборот свої ресурси з метою отримання доходу. Другою важливою особливістю, що об'єднує ці операції є їх доходність. Інвестиційні і позичкові операції є найбільш прибутковими в банківській діяльності, а відповідно вони займають найбільшу частку в складі активів комерційного банку. Крім цього, інвестиційні і позичкові операції мають ряд відмінностей.

По-перше, кредитні операції передбачають використання коштів протягом порівняно не великого періоду часу при умові їх повернення у встановлений строк з оплатою позичкового проценту.

По-друге, при банківському кредитуванні ініціатором позичкової угоди виступає позичальник. При інвестуванні ініціатива належить комерційному банку, який прагне купити активи на ринку цінних паперів.

Схема 1. Організаційна структура банку, що веде інвестиційні операції.

По-третє, при кредитуванні банк є головним і єдиним кредитором або одним з небагатьох, в той час як інвестування передбачає багато кредиторів.

По-четверте, банківське кредитування напряму пов'язане з особистими відносинами банку з позичальником. Інвестування представляє собою безособову, через різні види паперів багатьох підприємств і установ, діяльність комерційних банків.

Між позичковими і інвестиційними операціями існує тісний зв'язок. Оскільки ці операції являються найбільш доходними, тому, як правило, вони представляють для банку істотний ризик. Тому банки повинні підтримувати оптимальну структуру своїх активів і в залежності від економічної ситуації змінювати її або на користь позик, або на користь інвестицій.

РОЗДІЛ ІІ.

Аналіз інвестиційних операцій

комерційних банків.

2.1. Банки як емітенти цінних паперів.

Одним із учасників ринку цінних паперів є комерційні банки. Доходи комерційних банків від інвестиційної діяльності відіграють найпомітнішу роль у формуванні їх прибутку. Розширення і диверсифікація форм участі комерційних банків на ринку цінних паперів привели до формування великих фінансово-банківських груп, центром яких є самі комерційні банки. Створюючи можливі дочірні фінансові компанії, приймаючи участь у брокерських фірмах, банки активізують свою участь на фондовому ринку. Їх прагнення розширити операції з цінними паперами стимулюється , з одного боку високою доходністю цих операцій, з іншого – відносним скороченням сфери використання прямих банківських кредитів. Банки виходять на міжнародний ринок цінних паперів, створюючи мережу закордонних інвестиційно-банківських філіалів і дочірніх компаній.

Новою нетрадиційною діяльністю комерційних банків на ринку цінних паперів, яка активно розвивається і останні роки, стало надання консультаційних послуг по широкому колу питань, пов'язаних з інвестицією капіталів в ті чи інші фінансові активи.

В Україні комерційні банки можуть стати найактивнішими учасниками ринку цінних паперів. Діюче банківське законодавство дозволяє вітчизняним комерційним банкам здійснювати широке коло операцій з цінними паперами: банки можуть виступати як емітенти власних акцій, облігацій, депозитних сертифікатів, векселів та інших цінних паперів, вони можуть купити цінні папери за свій рахунок, переслідуючи при цьому різні цілі, тобто виступати в ролі інвесторів, банки мають право проводити посередницькі операції з цінними паперами, отримуючи при цьому комісійну винагороду. [38.с.30].

Найбільш роздробленим в методологічному відношенні і найбільш регламентованими є операції комерційних банків по емісії власних цінних паперів. Операції банків по купівлі-продажу цінних паперів, як за свій рахунок так і за дорученнями клієнтів, нічим принципово не відрізняється від подібних операцій, які здійснюються іншими фінансовими посередниками. Серед посередницьких операцій банків перевагу мають операції на вторинному ринку. Останнім часом помітно активізувалась діяльність банків по проведенню трастових (довірчих) операцій для клієнтів.

Комерційні банки можуть виступати емітентами акцій, облігацій, а також інструментів грошового ринку – депозитних, ощадних сертифікатів, векселів. На основі емісії акцій і облігацій, відбувається формування власного капіталу банку, а випуск векселів, сертифікатів можна розглядати як форму залучення, так званих "керованих", депозитів чи відзивних вкладів.

Емітувати власні акції і облігації можуть банки, організовані у формі акціонерних товариств. А випускати депозитні сертифікати і векселі може будь-який комерційних банк незалежно від того, в якій організаційній формі він створений.

Зараз відбуваються активні процеси створення акціонерних банків як за рахунок власного, так із залученням іноземного капіталу, які супроводжуються широкою емісією банківських цінних паперів.

За станом на 1 жовтня 1997 року в Україні функціонувало 17 комерційних банків з участю іноземного капіталу: Український кредитний банк, "Антарес", "Креді Ліокс Україна", Київський міжнародний банк, "Сосьєте Жене раль Україна", "Креді Свісс-Фьорст Бостон", "Інкомбанк Україна", "Кредитаншаль Україна" (м.Київ), Перший Український міжнародний банк (м.Донецьк), "Генеральний інвестиційний банк", "Контакт банк", "Одесабанк", "Югтокобанк", "Технобанк" (м. Дніпропетровськ), "Електробанк" (м.Львів), Депозитно-кредитний банк (м.Луцьк), "Полі комбанк" (м.Чернігів). На разі Національний банк України розглядає установчі документи ще кількох банків з участю іноземних фізичних та юридичних осіб. [28.с.19].

Серед акцій банків найбільшого поширення набули звичайні акції. Привілейовані акції випускаються досить рідко і об'єм їх емісії досить обмежений.

В Україні випуск облігацій банками також регламентується тими ж нормативними документами, що і випуск акцій. Крім законів "Про господарські товариства", "Про цінні папери і фондову біржу", комерційні банки, випускаючи власні акції і облігації повинні керуватись рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку "Про порядок здійснення комерційними банками діяльності по випуску та обігу цінних паперів". Даним рішенням регламентується емісія цінних паперів, яку банк може здійснювати: по-перше, при своєму створенні; по-друге, при збільшенні розмірів першопочаткового статутного капіталу банку шляхом випуску акцій; по-третє, при залученні банком позичкового капіталу шляхом випуску облігацій і інших цінних паперів.

Діючими нормативними актами передбачається, що при створенні акціонерного товариства, а також при перетворенні банку із пайового на акціонерний, всі акції першого випуску повинні бути поширені серед засновників банку, тобто допускається лише закритий поділ акцій першого випуску.

Перший випуск акцій банку повинен повністю складатися із звичайних іменних акцій. Випуск акцій для збільшення статутного фонду, тобто повторний випуск акцій допускається лише після повної сплати акціонерами всіх раніше випущених акцій. Повторний випуск може включати випуск як звичайних так і привілейованих акцій. Розміщення акцій повторного випуску здійснюється шляхом закритої підписки або шляхом первинного публічного продажу. Повторний випуск повинен супроводжуватися реєстрацією проспекту емісії.

Випуск облігацій банку для залучення позичкових коштів може мати місце лише при умові повної сплати всіх випущених цим банком акцій. Випущені банками цінні папери розміщуються серед їх засновників і інших інвесторів – громадян чи юридичних осіб, які купують цінні папери від свого імені і за свій рахунок. Якщо подивитись на позиції емітентів цінних паперів в Україні (див. таблицю 1), то можна зробити висновок , що банки станом на 01.01.2000 року випустили найбільшу кількість цінних паперів, а питома вага їх у загальному об'ємі випущених цінних паперів становить 74 %. Монополією у випуску цінних паперів мають банки. [26.с.31] .

Таблиця 1

Питома вага емітентів у загальному об'ємі випущених цінних паперів станом на 01.01.2001 р.

Емітент

питома вага, %

Банки

76

Промислові підприємства

12

Будівельні організації

3

Сільськогосподарські підприємства

1

Підприємства зв'язку

2

Підприємства інших галузей

5

Loading...

 
 

Цікаве