WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Комерційні банки як суб’єкти ринку цінних паперів - Курсова робота

Банківська справа. Комерційні банки як суб’єкти ринку цінних паперів - Курсова робота

Класичною метою випуску акцій є акумулювання коштів, необхідних для реалізації того чи іншого господарського проекту. Розміщення акцій можливе двома шляхами: власними силами або за допомогою фінансових посередників. Для України характерна значна перевага випуску акцій над іншими видами цінних паперів.

В якості посередників, які здійснюють діяльність по випуску і обігу цінних паперів Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" розглядає банки, акціонерні товариства.

Облігація – це цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язаня відшкодувати йому номінальну вартість цінного паперу в передбачений у ньому строк з виплатою фіксованого проценту. Облігація як боргове зобов'язання фіксує певні грошові співвідношення між кредитором (інвестором) та позичальником (емітентом).

Українським законодавством передбачено випуск державних і місцевих облігацій у вигляді внутрішніх позик, а також облігацій підприємств. Облігації випускаються на різні терміни і умовно розподіляються на короткострокові (до 3 років), середньострокові (від 3 до 7 років), довгострокові (від 7 до 30 років). Вони бувають іменними і на пред'явника. Реалізуються облігації їх власниками (безпосередньо або через банк) і акціонерним товариством.

Державні облігації розподіляються на ринкові і неринкові, тобто дозволені і недозволені до вторинного ринку. До неринкових належать, зокрема, пенсійні облігації. Облігації, які не підлягають купівлі-продажу, є не обіговими. Облігація може забезпечуватись майном і внаслідок цього отримати титул заставної.

Виходячи з прав і привілеїв інвестора і емітента, облігації класифікуються як зворотні, облігації відкладеного фонду, відкупного фонду, конвертовані. Зворотні – це ті, які емітент має право відкликати раніше терміну їх погашення. Облігації відкладеного фонду викупляються на кошти, що відкладаються кожного року з прибутку, з метою погашення частини або всього боргу. Якщо викуп при цьому можна здійснити за своєчасно обумовленою ціною або нижчою за неї, тоді замість відкладного фонду утворюється викупний. Завдяки кумулятивним облігаціям, можна отримати прибуток, нагромаджений до терміну викупу і виплачений одноразово при погашенні. Облігації з поширенням випускаються на певний термін і дають право власнику обміняти їх у момент викупу на більш довгострокові зобов'язання тієї ж вартості. Облігації із звуженням мають зворотню дію. Облігації можуть бути конвертовані, якщо обумовлена можливість обміну їх на акції даного емітента. За способом погашення облігації поділяються на серійні, що погашаються серіями через певні періоди часу і на ординарні, які емітент викуповує у встановлений термін. Для країн з високим рівнем інфляції доцільно випускати індексовані облігації, курс погашення яких заздалегідь або з часом треба змінювати.

Залежно від способу виплати прибутку облігації поділяються на твердо процентні, зі змінною процентною ставкою. Безпроцентні облігації реалізуються із знижкою, а погашаються за номіналом. В обігу перебувають облігації із фіксованою, плаваючою і змінною купонною ставкою, а також облігації з нульовим купоном, коли власник облігації отримує процентні виплати лише з її погашенням. Не виключена можливість випуску опційних облігацій, які разом з правом на грошові вимоги дають власнику право купівлі інших цінних паперів. Є ще й безстрокові депозитні казначейські облігації, облігації з бонами на підписку, відкликані, банківські, переказні, ретрективні і інші.

Велика різновидність облігацій дозволяє відібрати ті з них, які найкраще відповідають інтересам і можливостям суб'єктів фондового ринку (мал.5).[22.с.32].

Вексель – це специфічний цінний папір, свідоцтво, в якому втілено право на визначений грошовий дохід. Це складене у встановленій формі письмове грошове зобов'язання виплатити певну суму грошей через встановлений строк пред'явнику векселя чи особі, вказаній в ньому, чи оплатити їх боргове зобов'язання.

Мал. 5 Загальна класифікація облігацій

Векселі поділяються на комерційні і фінансові. За комерційним векселем стоїть товарна угода. Фінансовий вексель – це своєрідна розписка на отримання позики. Це просте боргове зобов'язання, яке не є цінним папером через відсутність вторинного ринку.

Для випуску векселя не треба державної реєстрації цього паперу, ні спеціальної застави. Векселі – це безспірні і безумовні боргові зобов'язання. Їх можна підрозділити на прості і перевідні. Простий вексель (соло-вексель) представляє собою цінний папір, який містить просте і нічим не обумовлене зобов'язання векселедавця (боржника) сплатити певну суму грошей у визначений строк і в обумовленому місці конкретній особі за його наказом. Фізична чи юридична особа, яка виставляє вексель, є одночасно і платником по ньому. Перевідний вексель (тратта) виставляється кредитором (трассантом). Це наказ позичальнику (трасату) про сплату у встановлений строк визначеної суми грошей третій особі або пред'явнику векселя.

Існує велика кількість цінних паперів, які випускаються різними емітентами. Розглянемо найважливіші з них. Компанія, якщо це не суперечить статуту, має можливість додатково випускати цінні папери "другого порядку". Це права випуску на підписку, опціони, вваранти.

Право підписки на акції є переважне право на придбання акціонерами нового випуску тиражу компанії. Це короткострокові цінні папери.

Опціон – це цінний папір, який є результатом опціонного контракту, у відповідності з яким один з його учасників купує право купівлі чи продажу якоїсь кількості цінних паперів за обумовленою ціною на протязі певного періоду часу, а інший учасник за грошову премію зобов'язується продати чи купити цінний папір за визначену договором ціну.

Поява вваранта пов'язана із зобов'язаннями, які продавець дає покупцю у відношенні права власності на папери, які знаходяться в обігу, звичайно – звичайні акції. Це довгостроковий цінний папір.

Ще одним класом цінних паперів є боргові зобов'язання державних інститутів і банків, які обертаються на фінансових ринках. До цінних паперів грошового ринку відносяться такі їх види:

  • Казначейські векселі – це короткострокові облігації казначейства. Вони випускаються в рахунок управління внутрішнім державним боргом. Даний вид цінних паперів має високу ліквідність, займає значне місце в портфелі цінних паперів компанії.

  • Депозитний сертифікат є банківським цінним папером, свідоцтвом про отримання емітентом строкового вкладу. Це високоліквідний цінний папір.

  • Комерційні папери - це незабезпечені короткострокові зобов'язання, які випускаються компаніями з метою залучення коштів для фінансування поточних операцій.

Серед нерозглянутих цінних паперів ринку капіталів найважливішими є [19.с.353]:

  • казначейські свідоцтва і облігації випускаються на строк від 1 до 10 років і від 10 до 30 років. Це високоліквідні державні цінні папери, призначені для оформлення внутрішнього державного боргу;

  • муніципальні облігації – це цінні папери місцевих органів влади, які випускаються для фінансування різних суспільних проектів. Ці папери довгострокові і мають купонні платежі;

  • заставні цінні папери випускаються під вже існуючі заставні. Це боргові зобов'язання, поява яких пов'язана з отриманням кредиту, розвиток нерухомості (найчастіше житла).

Особливе місце серед цінних паперів займають боргові зобов'язання підприємців, які оперують у сфері торгівлі. Це ф'ючерскі контракти, чеки.

Як вже згадувалось на початку питання, фондова біржа збільшує ліквідність цінного паперу. Що ж таке ліквідність цінних паперів? Під нею розуміють швидке і беззбиткове перетворення їх у гроші. Багато в чому вона залежить від строку дії цінного паперу.

Короткостроковість паперу – це не стільки період його обігу (час з моменту емісії до моменту погашення), стільки ступінь його ліквідності, тобто можливість у випадку необхідності легко перетворюватись в готівкові грошові засоби. Купівля короткострокових цінних паперів проводиться з метою завоювання ринків збуту чи поширення впливу на інші підприємства і здійснюється з метою завоювання і вигідного розміщення тимчасово вільних грошових коштів. Легкореалізовані цінні папери купуються на трой період, на протязі якого не треба готівки для погашення зобов'язань. Під реалізованістю розуміється наявність достатньо ємкого ринку для, їх продажу в будь-який момент.

Loading...

 
 

Цікаве