WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Комерційні банки як суб’єкти ринку цінних паперів - Курсова робота

Банківська справа. Комерційні банки як суб’єкти ринку цінних паперів - Курсова робота

Ринок цінних паперів є складовою частиною фондового ринку – найрухомішого із всіх існуючих ринків, а цінні папери є його фондовими ресурсами. Це специфічна сфера ринкових відносин, де об'єктом операцій є цінні папери. На ньому здійснюється емісія, купівля, продаж цінних паперів, формується ціна на них. Саме цінні папери є складовою частиною ресурсів фондового ринку.

Розрізняють первинний і вторинний ринки цінних паперів (див. малюнок 1). [34.c.22].

Мал.1. Структура ринку цінних паперів.

Первинний ринок цінних паперів – це економічний простір, який цінний папір проходить від його емітента до першого покупця.

Вторинний ринок – це вже сфера обігу раніше випущених цінних паперів. Вторинний ринок в свою чергу поділяється на централізований (біржовий) і децентралізований (позабіржовий) ринки цінних паперів.

Позабіржовий ринок характеризується великою кількістю продавців цінних паперів, відсутністю єдиного курсу на однакові цінні папери, відсутністю єдиного центру, який організовує торгівлю цінними паперами.

Фондова біржа – це науково, інформаційно і технічно організований ринок цінних паперів, який працює на основі таких принципів:

  • перевірка якості та надійності паперів, що продаються;

  • встановлення єдиного курсу на однакові цінні папери одного емітента;

  • гласність біржових операцій.

    Найважливішою функцією фондової біржі є те, що вона збільшує ліквідність цінних паперів і тим самим полегшує їх розміщення. Фондова біржа – це більш високий рівень організації ринку цінних паперів. На біржовому ринку всі операції з цінними паперами здійснюються у відповідності із спеціальними правилами, які забезпечують об'єктивність, справедливість, оперативність, якість і інші характеристики операцій. В Україні біржовий ринок цінних паперів представлений в основному Українською фондовою біржею з широкою сіткою регіональних філіалів. Фондова біржа – акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу. Цінні папери, які обертаються на біржі, мають певну ліквідність, яка створює умови для широкого їх використання, для забезпечення банківських позик, дає можливість інвесторам купувати цінні папери нових випусків.

    Цінні папери – в широкому розумінні слова – це будь-яке передане боргове зобов'язання. У вузькому розумінні – це боргове зобов'язання, яке має активний вторинний ринок.

    Закон України "Про цінні папери і фондову біржу" визначає цінні папери як грошові документи, які засвідчують право володіння або відносин позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила та їх власниками, і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або процентів, а також можливість передачі грошових та інших прав, що випливають з цих документів, іншим особам.

    Існує декілька видів класифікацій цінних паперів. Розглянемо загальну класифікацію, згідно якої цінні папери поділяються таким чином:

  • За економічним статусом:

    • фондові цінні папери;

    • комерційні цінні папери;

  • За економічною природою:

    • цінні папери, які виражають відносини співвласності;

    • цінні папери, які опосередковують кредитні відносини;

  • За типом права, що реалізується:

    • цінні папери, що містять грошові вимоги;

    • цінні папери, що засвідчують майнові права;

    • цінні папери, які дають право участі в управлінні;

  • За типом передачі прав:

    • цінні папери на пред'явника;

    • перевідні цінні папери;

    • іменні цінні папери;

  • За типом втіленої вартості:

    • грошові цінні папери;

    • капітальні цінні папери;

    • товарні цінні папери;

  • За способом виплати доходу:

    • цінні папери з фіксованим платежем;

    • цінні папери з плаваючою ставкою процентного доходу;

    • цінні папери з доходи, який залежить від розміру прибутку;

  • За емітентами:

    • державні;

    • недержавні;

    • цінні папери іноземних емітентів;

    Цінні папери можна поділити на боргові цінні папери ( debt securities ) і на інвестиційні ( equit securities ). Всі цінні папери, які має і купив банк, поділяють на первинний резерв (або власне інвестиції) і на вторинний резерв. Борговий цінний папір втілює в себе зобов'язання емітента виплатити проценти і погасити основну суму заборгованості у відповідності із узгодженим графіком. До боргових паперів відносяться всі види облігацій, векселів, заставних, незалежно від того, хто є їх емітентом і яка тривалість існування цього цінного паперу.

    Інвестиційні цінні папери дають право власнику на частину активів емітента. Цей сертифікат є свідоцтвом про частку власника в капіталі фірми. Сюди відносяться всі види акцій, всіх без винятку типів емітента.

    За емітентом цінні папери можуть бути державних інститутів, муніципальних органів влади, корпорацій, фінансових інститутів, будь-яких правоздатних юридичних осіб. У зв'язку з цим всі боргові і інвестиційні цінні папери поділяються на такі типи :

    • казначейські, тобто цінні папери, які випускаються від імені уряду Міністерством фінансів. Це один з найнадійніших видів цінних паперів, оскільки їх забезпеченням є кошти державного бюджету. Найпоширенішими видами цих паперів є казначейські векселі; сертифікати; облігації;

    • муніципальні і комунальні цінні папери, тобто цінні папери місцевих органів влади і підприємств, які знаходяться в муніципальній власності. Їх забезпеченням є місцеві податки чи дотації уряду. Найпоширенішими видами цього типу цінних паперів є муніципальні і комунальні облігації. Крім того випускаються акції комунальних підприємств;

    • цінні папери корпорацій і фінансових інститутів. До них відносяться акції, облігації. Їх можуть випускати будівельні, промислові, торгові, страхові компанії, пенсійні фонди, комерційні банки, інвестиційні компанії. Це класичні цінні папери. Крім того цей тип емітента може випускати під вже існуючі папери вторинні цінні папери. Сюди відносяться права на підписку, опціони, вваранти;

    • цінні папери банків. В їх число входять депозитні сертифікати, заставні листи, чеки і інші власні боргові зобов'язання банків;

    • цінні папери підприємств. Це комерційні векселі, ф'ючерні контракти та ін.

    Основою ще для однієї класифікації цінних паперів є відповідь на питання, де продається той чи інший вид цінного паперу. У відповідності з цим вони поділяються на цінні папери грошового ринку і папери ринку капіталів.

    Грошовий ринок – це частина фінансового ринку (мал.2), на якому здійснюється купівля-продаж короткострокових цінні папери. Їх строк дії від одного дня до одного року.

    Як правило, тут обертаються цінні папери з низьким ризиком несплати, тому що випускаються позичальниками з високим рейтингом платоспроможності. До числа найактивніших учасників цього ринку відносяться казначейські векселі, депозитні сертифікати, комерційні папери. Всі вони відносяться до боргових цінних паперів, хоча їх емітенти – в різні класифікаційні групи.

    Мал. 2. Структура фінансового ринку.

    Ринок капіталів представлений цінними паперами зі строком існування більше одного року. Такого роду папери випускають всі типи емітентів: держава, муніципалітети, фінансові інститути, корпорації і т. д.

    В обіг випускається (емітується) велика кількість різноманітних видів цінних паперів. Їх широкий діапазон пояснюється тим, що причини, які спонукають випускати цінний папір і здійснювати операції з ним також різноманітні. Розглянемо детальніше види цінних паперів.

    Акція – це свідоцтво про внесення паю в капітал акціонерного товариства, яке дає право на управління шляхом голосування, на отримання доходу і на частку у власних коштах. В Україні види акцій, допущених до обігу, закріплені законодавчо. Це звичайні і привілейовані акції і акції на пред'явника.

    Іменні акції – це акції, власники яких повинні бути зареєстровані в реєстрі корпорації. Лише фактичне володіння нею служить юридичною основою того, що перед нами акціонер компанії. Звичайні акції – це акції, власники яких мають права, передбачені акціонерним правом, тобто вони мають обирати Раду директорів, отримувати дивіденди, передавати власність на звичайні акції, отримати частину активів при ліквідації компанії. Привілейовані акції перевищують права, надані звичайним акціям. До них відносяться: привілеї в дивідендах (дивіденди по них виплачуються до виплати їх по звичайних акціях); привілеї при ліквідації (власники цих акцій мають пріоритет в порівнянні із звичайними акціями на активи компанії при її ліквідації). (мал. 3, 4). [22. c. 32].

    Мал. 3. Загальна класифікація акцій.

    Мал. 4. Класифікація привілейованих акцій.

    Існує декілька підвидів привілейованих акцій. За умовами виплати дивідендів розрізняють кумулятивні і не кумулятивні префакції. По кумулятивній префакції оголошені раніше, але не виплачені дивіденди, сплачуються в наступному році. Некумулятивна акція не дозволяє приєднувати невиплачені дивіденди до дивідендів наступних років. Дивіденд по префакціях може змінюватись в залежності від рівня позичкового процента. Такі акції називають префакціями з плаваючим або змінним курсом. Префакції можуть бути поворотні і безповоротні. Поворотні акції викупляються емітентом або на відкритому ринку, або шляхом прямого повернення до власника. За правом голосу префакції є голосуючі і з умовним правом голосу. Неголосуючі не мають права голосу. Розрізняють також префакції конвертовані і неконвертовані. Конвертовані акції дозволяють їх власникам обміняти їх на визначене число звичайних акцій цієї ж компанії. За участю в прибутку є префакції з фіксованим дивідендом (передбачають виплату додаткових дивідендів у визначеній частці або на однакових з власником звичайних акцій умовах).

  • Loading...

     
     

    Цікаве