WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківська справа. Контроль і нагляд НБУ за діяльністю комерційних банків - Курсова робота

Банківська справа. Контроль і нагляд НБУ за діяльністю комерційних банків - Курсова робота

Норматив достатності капіталу банку (Н4). Норматив достатності капіталу банку – це відношення капіталу до загальних активів банку, зменшених на створені відповідні резерви.

Відношення капіталу до загальних активів банку, зменшених на створені відповідні резерви, визначає достатність капіталу, виходячи із загального обсягу діяльності, незалежно від розміру різноманітних ризиків.

Норматив достатності капіталу банку (Н4) обчислюється за формулою:

,

де К – капітал, ЗА – резерви активів банку. Нормативне значення нормативу Н4 має бути не меншим 4%.

Норматив миттєвої ліквідності (Н5). Розраховується як відношення суми коштів на кореспондентському рахунку та в касі до поточних зобов'язань за формулою:

де Ккр – сума коштів на кореспондентському рахунку; К – сума коштів у касі; Пр – поточні зобов'язання. Нормативне значення нормативу Н5 має бути не меншим 20%.

Норматив загальної ліквідності (Н6). Розраховується як відношення загальних активів до загальних зобов'язань банку за такою формулою:

де А – загальні активи; 3 – загальні зобов'язання банку. Нормативне значення нормативу Н6 має бути не меншим 100%.

Норматив відношення високоліквідних активів до робочих активів банку (Н7). Він характеризує частку високоліквідних активів у робочих активах і розраховується за формулою:

де Ва – високоліквідні активи; Pa – робочі активи. Нормативне значення нормативу Н7 має бути не меншим 20%.

Максимальний розмір ризику на одного позичальника (Н8). Цей показник розраховується за формулою:

,

де Зс – сукупна заборгованість за позичками, міжбанківськими кредитами та врахованими векселями одного позичальника та 100% суми позабалансових зобов'язань, виданих для цього позичальника; К – капітал банку. Нормативне значення Н8 не повинно перевищувати 25%.

Норматив "великих" кредитних ризиків (Н9). Максимальний розмір "великих" кредитних ризиків (Н9) установлюється як співвідношення сукупного розміру великих кредитних ризиків та капіталу комерційного банку (у відсотках).

,

де Ск – сукупний розмір "великих" кредитів, наданих комерційним банком з урахуванням 100% позабалансових зобов'язань банку; К – капітал комерційного банку.

Рішення про надання "великого" кредиту має бути оформлене відповідним висновком кредитного комітету комерційного банку, затвердженим його правлінням. Максимальне значення нормативу Н9 не повинно перевищувати 8-кратного розміру капіталу банку.

Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н10). Розраховується за формулою:

,

де Рк1 – сукупний розмір наданих банком позик (у тому числі і міжбанківських), поручительств, урахованих векселів та 100% суми позабалансових зобов'язань, узятих одним інсайдером комерційного банку; К – капітал банку. Максимальне значення показника Н10 не повинно перевищувати 5%.

Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н11). Цей норматив розраховується за формулою:

,

де РК – сукупний розмір наданих банком позик (у тому числі і міжбанківських), поручительств, урахованих векселів та 100% суми позабалансових зобов'язань, узятих усіма інсайдерами комерційного банку; К – капітал банку. Максимальне значення нормативу Н11 не повинно перевищувати 40%.

Норматив максимального розміру наданих міжбанківських позик (Н12). Розраховується за формулою:

,

де МБн – загальна сума наданих комерційним банком міжбанківських позик; К – капітал банку. Максимальне значення нормативу Н12 не повинно перевищувати 200%.

Норматив максимального розміру отриманих міжбанківських позик (Н13). Розраховується за формулою:

,

де МБо – загальна сума отриманих комерційним банком міжбанківських позик; ЦК – загальна сума залучених централізованих коштів; К – капітал банку. Максимальне значення нормативу (Н13) не повинно перевищувати 300%.

Норматив інвестування (Н14). Норматив інвестування характеризує використання капіталу банку для придбання часток (акцій, цінних паперів) акціонерних товариств, підприємств та недержавних боргових зобов'язань.

Норматив (Н14) встановлюється у формі відсоткового співвідношення між розміром коштів, які інвестуються, та загальною сумою капіталу комерційного банку і розраховується за формулою:

,

де Кін – кошти комерційного банку, які інвестуються на придбання часток (акцій, цінних паперів) акціонерних товариств, підприємств, недержавних боргових зобов'язань; К – капітал банку; ЦП – цінні папери у портфелі банку на інвестиції; Ва – вкладення в асоційовані компанії. Максимально припустиме значення нормативу (Н14) не повинно перевищувати 50%.

Норматив загальної відкритої валютної позиції банку (Н15). Розраховується як відношення загальної величини відкритої валютної позиції банку до капіталу банку:

,

де Вп – загальна відкрита валютна позиція банку за балансовими та позабалансовими активами та зобов'язаннями банку за всіма іноземними валютами у гривневому еквіваленті; К – капітал банку.

Норматив довгої (короткої) відкритої валютної позиції у вільно конвертованій валюті (Н16). Розраховується як відношення довгої (короткої) відкритої валютної позиції у вільно конвертованій валюті в гривневому еквіваленті (Він) до капіталу (К) банку:

,

За кожною вільно конвертованою валютою розраховується довга (коротка) відкрита валютна позиція банку у гривневому еквіваленті. Нормативне значення довгої (короткої) відкритої валютної позиції банку у вільно конвертованій валюті має бути не більшим 10%.

Норматив довгої (короткої) відкритої валютної позиції в неконвертованій валюті (Н17). Розраховується як співвідношення довгої (короткої) відкритої валютної позиції в неконвертованій валюті у гривневому еквіваленті до капіталу банку:

,

За кожною неконвертованою валютою розраховується довга (коротка) відкрита валютна позиція банку у гривневому еквіваленті. Нормативне значення довгої (короткої) відкритої валютної позиції банку в неконвертованій валюті має бути не більшим 5%.

Норматив довгої (короткої) відкритої валютної позиції у всіх банківських металах (Н18). Розраховується як відношення довгої (короткої) відкритої валютної позиції у всіх банківських металах у гривневому еквіваленті до капіталу банку:

,

Під час проведення операцій з банківськими металами на валютному ринку України слід керуватися Законом України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" від 18 листопада 1997 p. та Положенням "Про організацію торгівлі банківськими металами на валютному ринку України", затвердженим Постановою Правління Національного банку України 24 лютого 1998 p.

Нормативне значення довгої (короткої) відкритої валютної позиції банку у всіх банківських металах має бути не більшим 5%.

4. Особливості наглядової діяльності НБУ і грошово-кредитна політика

Банківський нагляд – один із найважливіших елементів захисту суспільних інтересів. Він спрямований на зміцнення надійності банківської діяльності і значною мірою впливає на стабільність національної валюти.

Службу банківського нагляду Національного банку України створено у листопаді 1994 року. Методологія, що використовувалася у період становлення служби, було спрямована в основному на забезпечення дотримання фінансово-кредитними установами економічних нормативів, аналіз даних про результати діяльності комерційних, банків, інспектування. Майже всі зусилля концентрувалися навколо конкретних проблемних питань, передусім – пов'язаних із криміналізацією окремих банків.

Обсяг робіт, які розгорнула служба банківського нагляду на початку свого існування, виявився недостатнім для того, щоб задовольнити дедалі зростаючі потреби нової незалежної країни, що стала на шлях ринкових реформ, зокрема замість системи державних фінансово-кредитних установ заснувала систему комерційних банків. У той час не існувало розвинутої інфраструктури для налагодження повноцінного банківського нагляду, не вистачало нормативних документів і процедур для комплексного інспектування та аналізу, бракувало відповідних фахівців. Важливим і складним завданням було здійснення переходу комерційних банків України на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (М(С)БО).

Національний банк України відіграв провідну роль у підготовці то проведенні у банківській системі країни реформи бухгалтерського обліку. Робоча група, до якої увійшли працівники НБУ, за допомогою іноземних радників розробила загальний план реформи і своєчасно виконала його [12, с.50].

Строки подання звітності за критеріями МСБО комерційними банками були дотримані. Початок зроблено. Проте попереду – більші і складніші завдання: потрібно забезпечити достовірність даних, закінчити роботу над новими формами звітності, вирішити багато інших питань. То копи нова система звітності функціонуватиме повною мірою, це, безумовно, позитивно впливатиме на всі методологічні підходи, що використовуються банківським наглядом для моніторингу за стабільністю та надійністю фінансово-кредитних установ.

Водночас слід зазначити, що розробка законодавчої та нормативної бази, на основі якої банківський нагляд може належно виконувати свої функції, просувається не так швидко, як хотілося б. Верховною Радою України до цього часу не прийнято-Закон "Про Національний банк України", у проекті якого передбачено додаткові повноваження для служб банківського нагляду.

Loading...

 
 

Цікаве